– Як сьогодні вирішується питання громадянства кримських татар, котрі
повернулися після депортації на Батьківщину?
– Сьогодні на території Криму проживає 64 тисячі кримських татар, котрі
формально є громадянами Узбекистану. Законодавство Узбекистану передбачає
дуже складну й дорогу процедуру виходу з громадянства: тільки одній людині
це обійдеться мінімум у 100 — 200 доларів США.
Починаючи з 1995 року цю проблему обговорювали на міжнародному рівні.
Довелося докласти зусиль двом міжнародним організаціям —
ОБСЄ і ООН — для того, аби президенти Узбекистану й України змогли домовитися
про процедуру спрощеного, безоплатного виходу з одного громадянства й надання
іншого. Рішення ухвалили в серпні, а чинності воно набрало п’ятого вересня.
Тепер усі кримські татари, котрі проживають в Україні, мають змогу заповнити
анкету на ім’я президента Узбекистану й на ім’я Президента України (про
вихід і надання). Ці анкети буде передано до відділів паспортної служби
МВС України. І через шість місяців люди дістають громадянство України.
– Чи буде кримським татарам відшкодовано заподіяну їм при депортації
матеріальну шкоду?
– В Україні не ухвалено жодного законодавчого акту, який регулював би,
встановлював і визначав порядок, пов’язаний із поверненням людей на Батьківщину,
їхньою інтеграцією в українське суспільство. Не опрацьовано й механізми
відшкодування заподіяної кримським татарам при депортації шкоди.
Сьогодні з 260 тисяч кримських татар, які повернулися на територію України,
понад 100 тисяч не мають житла. Люди протягом 5—7 років живуть у жахливих
умовах, у підвалах. І при цьому в багатьох із них навіть збереглися будинки,
з яких їх виселили.
Я чудово розумію: за сьогоднішньої економічної ситуації у країні не
можна чекати, що Україна відразу після ухвалення таких декларацій матиме
змогу відшкодувати людям заподіяну шкоду. Та коли офіційні рішення буде
прийнято, можна буде сподіватися на те, що з часом, подолавши період кризи,
Україна згадає і проблему кримських татар.
– Чи розглядали питання кримських татар на Міжнародній конференції «Права
людини для людського розвитку», яка проходила в Ялті з 2 до 4 вересня?
– Проблеми кримських татар обговорювали й на ялтинській конференції.
Нині в багатьох державах є організації, статут котрих так само, як і
статут Меджлісу кримськотатарського народу, не відповідає передбаченому
законодавством цих країн визначенню громадських організацій чи політичних
партій. На конференції обговорювали питання створення правового поля, в
якому мали б змогу працювати такі організації. В Україні неодноразово на
рівні Кабінету Міністрів ухвалювали рішення про створення механізмів входження
у правовий простір України Меджлісу кримськотатарського народу, але...
Певний час тому було навіть розроблено й завізовано багатьма фахівцями
проект указу Президента про визнання Меджлісу консультативним органом,
який представляє кримських татар при Президенті України. Але Президент
указ так і не підписав.
– Наскільки актуальною сьогодні є тема виникнення конфлікту між кримськими
татарами й рештою населення Криму?
– Багато хто пам’ятає випадок, коли 1995 року на одному з кримських
ринків було вбито двох кримських татар. Після цього кримські татари спалили
кілька підприємств, до яких, на їхню думку, мали відношення вбивці татар.
Сьогодні приводу для конфлікту немає й ситуація у Криму досить спокійна.
Проте коли комусь буде потрібно в політичних цілях розпалити конфлікт,
він матиме змогу це зробити. Отже, нашій державі необхідно якнайшвидше
розв’язати проблеми кримських татар.
№174 12.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
