Башта і ще понад п’ятдесят архітектурних перлин
Всесвітньому дню охорони пам’яток історії та культури у Житомирі передувала низка заходів. Спочатку на одному зі старих будинків у центрі міста було відкрито меморіальну дошку на честь видатного земляка, віце-президента Товариства дослідників Волині, а також одного з перших академіків Всеукраїнської академії наук Павла Тутковського, який жив у ньому в 1911—1913 роках. Саму дошку виготовив за свій кошт відомий на Житомирщині краєзнавець, директор видавництва «Волинь» Георгій Мокрицький. Розповідаючи «Дню» про П. Тутковського, останній зазначив, зокрема, що вчений провів унікальні дослідження геології північних районів Житомирщини, опублікувавши серію картографічних звітів, де відображено поклади корисних копалин, розвідані на той час, які й досі можуть використовуватися. Трохи пізніше, вже на відкритті охоронної дошки на водонапірній башті, збудованій у кінці ХІХ сторіччя, яка є пам’яткою архітектури і містобудування, Г. Мокрицький вказав, що зведена за проектом талановитого архітектора Карла Генча технічна споруда, яка призначалася для подачі води, стала окрасою і візитівкою Житомира. Її творцю вдалося поєднати практичне призначення башти з напрочуд гарними готичними формами, і до цього часу вона підноситься над містом. Окрім того, розповів краєзнавець, у період до 1917 року на ній було встановлено прожектор, який вмикали при пожежах, і тоді житомиряни тимчасово припиняли користування водогоном. А за радянські часи тут певний час діяв спостережний пункт протиповітряної оборони. І як підсумок — в Обласній науковій бібліотеці імені Олега Ольжича відкрилася виставка фотографій, на яких зображено практично всі архітектурні пам’ятки міста, а ще окремі споруди інших міст Житомирщини — церкви, перший на Волині театр (нині Облфілармонія), а також інші громадські та приватні будівлі. Зібрані разом (а їх було понад п’ятдесят), ці світлини наочно демонстрували, якими архітектурними скарбами може похвалитися край. Отже, цілком правий був голова Житомирської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Ігор Рафальський, коли зауважував, що в області є що зберігати, —тож кілька десятків охоронних дошок, уже встановлених зусиллями членів товариства, мають посприяти цій справі.
Чорнобильські переселенці досі не мають роботи
Село Нові Обиходи в Немирівському районі, що на Вінниччині, збудвали для переселенців із Чорнобильської зони, а саме з села Обиходи, тому нове село назвали під втрачене. Людям запропонували добротні газифіковані цегляні будинки з водогонами, але роботи не було. Немає її й досі. І лише в цьому році замерехтіла надія. Сільськогосподарські землі нарешті вивели із підпорядкування Міноборони і віддали в підпорядкування Міністерства агрополітики. Голова селищної ради Ніна Ковальчук каже, що документи зараз у Фонді держмайна, а в селі вже навіть домовились як назвати сількогосподарське підприємство. Кажуть, буде —«Полісся». На спомин про рідний край. Душа за ним у переселенців болить. Були спроби повертатись назад, але потім знову приїжджали на Вінниччину. Не могли обжитись тут, а там уже втратили все. Проте життя йде й люди пристосовувались до нього, хто як міг. Одні пішли працювати в сусідні села у кар’єр чи сільське господарство, інші просто виїжджали на заробітки в Москву чи Київ. Ніна Йосипівна каже, що в зв’язку з кризою, багато заробітчан повернулось до дому. А роботи нема. Люди живуть надією, але, допоки чекати державного, почали самі організовувати свої господарства. Тримають по кілька корів. А колективного господарства не буде ще й цього року. Не встигнуть із документами. Тому, щоб земля не стояла, як повідомила Ніна Ковальчук, для Нових Обиходів знайшли орендатора на рік. Начебто має сіяти гірчицю, але на посівну в село ще ніхто не являвся.
«Дуже болить медичне обслуговування,— наголошує Ніна Йосипівна. — Знаєте у нас стоматолог на чверть ставки, а апарат для лікування зубів уже шість років стоїть без діла. Ми його вживаним випросили в обласної стоматполіклініки, а грошей на ремонт немає. Більше того, досі в нашій лікарській амбулаторії загальної практики лікувальної медицини немає жарової шафи для дезінфекції інструментів. А невдовзі акредитація лікарняних установ. У нас люди — з особливим станом здоров’я, і як нам бути?»
Недобудованим стоїть будинок культури. До цього пристосувались й організували дозвілля для молоді в іншому приміщенні, але ж медичну допомогу нічим не заміниш.
Обладнання — як у столиці
У Львові представили пересувну екологічну лабораторію для контролю за станом довкілля, яку придбало КП «Адміністративно-технічне управління». Нова лабораторія дозволить оперативно проводити заміри забруднення атмосфери і водойм та оперативно інформувати про стан довкілля владу та мешканців. За словами директора комунального підприємства Інни Свистун, досі заміри у Львові проводили стаціонарно і лише у визначених місцях. Як розповів «Дню» начальник лабораторії Михайло Павлюк, частина нової вимірювальної техніки обладнана програмним забезпеченням, що дозволяє встановити динаміку забруднення атмосфери, визначити території, де вміст забруднюючих речовин перевищує норму, та виявити найбільш небезпечні джерела викидів. Результати вимірювань, які обробляються за допомогою спеціальних і стандартних програм, можуть бути виведені на принтер або ж передані на потрібну відстань у регіональний центр.
Результати обстежень опрацьовуватимуться у КП «Адміністративно-технічне управління» та скеровуватимуться до відповідних управлінь. Інформація також подаватиметься і в систему Державного екологічного моніторингу, який проводить Державна служба охорони навколишнього середовища у Львівській області. На основі отриманих даних за завдану довкіллю шкоду нараховуватимуться штрафи.
«Нова лабораторія — унікальне придбання для Львова, оскільки аналогічну апаратуру застосовують лише у Києві та в Одесі», — додала І. Свистун.
Сучасне обладнання купили за кошти з Природоохоронного фонду Львівської міської ради майже за півмільйона гривень.
Черкаси розпочинають «полювання» на туристів
У Черкасах створили туристично-інформаційний центр, метою якого є надання інформаційних послуг про туристичні маршрути, історичні пам’ятки, мережу розважальних, оздоровчих закладів тощо. Ідея створення такого комунального підприємства належить міському голові Сергію Одаричу. Передбачається, що центр стане своєрідною довідковою службою для туристів, а також займатиметься рекламуванням усіх наданих туроператорами послуг. Ще одна важлива місія щойно створеного туристично-інформаційного центру — розробка бренду міста, популяризація Черкас в Україні та за кордоном. Для цього у містах нашої держави планується розміщувати біл-борди про Черкаси, а також транслювати проморолики. Туристів із сусідніх країн запрошуватимуть через інтернет-ресурси.
Сергій Одарич підкреслює, що головний пріоритет міської влади у цьому році — виведення міста на новий туристичний рівень. «Завдяки нинішній кризі, місто має унікальний шанс повернути ситуацію 30-річної давнини, коли Черкаси відвідували тисячі гостей із країн колишнього СРСР. Адже зараз, як показує статистика, більшість людей відмовляється від відпочинку на дорогих курортах, надаючи все більше переваги вітчизняним здравницям», — стверджує Сергій Одарич і додає, що в Черкасах можна чудово відпочити. Адже триває облаштовування парків, пляжів, будуються нові сучасні готелі, відроджується зоопарк та різноманітні заклади культури.
