У Житомирі розраховують отримати європейські гроші на модернізацію «комуналки»
Міський голова Житомира Віра Шелудченко і заступник начальника департаменту муніципальної інфраструктури Європейського банку реконструкції і розвитку Генрі Рассол підписали в стінах мерії попередню угоду про співпрацю. Своїми підписами її скріпили також керівники «Житомирводоканалу» і «Житомиртеплокомуненерго».
Ця угода, як поінформував «День» начальник управління із зв’язків із громадськістю міськради Володимир Шуст, передбачає виділення кредитів під гарантії міської влади для залучення іноземних інвесторів з метою проведення сучасної реконструкції названих підприємств з розрахунку не менше ніж по 10 млн. євро на кожне. Однак отримати їх можна буде лише після аудиту, проведеного за європейськими стандартами і за кошти ЄББР, що займе приблизно два місяці. Причому Г.Рассол наголосив, що однією з головних умов надання кредитів є 100-відсоткова відповідність тарифів на водопостачання і водовідведення, а також на подачу тепла і гарячої води їхній вартості, і встановити це має аудит. За його результатами будуть визначені умови кредитування. Власне вже у кінці минулого року міськвиконком затвердив нові підвищені тарифи на послуги «Житомирводоканалу».
В свою чергу В.Шелудченко зазначила, що три роки відстрочки сплати кредитів, які надає у подібних випадках ЄББР, створюють хороші умови стосовно розвитку підприємств, для реконструкції яких вони залучаються. Вона також висловила сподівання, що відсотки за кредитами будуть мінімальними, і відмітила, що термін їх сплати зазвичай складає 13—15 років. Крім того, міська влада планує розробити схожу програму фінансування для модернізації трамвайно-тролейбусного управління, оскільки це також є серйозною проблемою для міста.
Кобзаря обіцяють відновити в граніті
Зруйнований у Дніпропетровську пам’ятник Тарасові Шевченку, створений у післявоєнні роки відомим українським скульптором Іваном Знобою, відновлять на тому самому місці. Таке рішення більшістю голосів було ухвалене на засіданні художньої ради при управлінні культури й туризму Дніпропетровської міськради.
Як уже повідомлялося, монумент Кобзареві, що понад півсторіччя височів на березі Дніпра в селищі Шевченко, 12 жовтня минулого року було знесено за рішенням місцевої влади. Підставою для ліквідації пам’ятника, на ремонт якого довгі роки не виділялося необхідних коштів, став висновок чиновників про його аварійний стан. Знесення трьохметрової скульптури, за словами очевидців, нагадував справжній акт вандалізму: близько двох годин працівники райкомунгоспу намагалися повалити залізобетонну статую Кобзаря з постаменту за допомогою сталевих тросів і потужного тягача...
Розправу над народним поетом марно намагалися спинити мешканці селища, а школярі зняли жахливу сцену на камеру мобільного телефону. Ці кадри з розбитою та обезголовленою фігурою Т. Шевченка обійшли телевізійні екрани не лише України, але й далекого зарубіжжя — Канади та Австралії... Дніпропетровські чиновники, не на жарт налякані таким розголосом, пообіцяли протягом року встановити в селищі замість монумента невеликий бронзовий бюст. Проте культурна громадськість наполягала на тому, що пам’ятник Кобзареві був не лише духовною цінністю, але і справжнім витвором мистецтва. З цією думкою погодилися і члени художньої ради при міському управлінні культури, які постановили, що пам’ятник Т. Шевченку має бути відновлений у колишньому вигляді. «Ми вважаємо, — каже голова худради Людмила Тверська, — що тепер скульптуру Кобзаря треба виготовити з граніту, а цю роботу потрібно доручити внукові Івана Зноби — Миколі Знобі, який є знаючим і цікавим скульптором. Сам він виразив бажання безкоштовно відновити роботу свого діда і найближчим часом збирається приїхати з Києва для того, щоб на місці ознайомитися з усім необхідним». «Звісно, — зазначає Л. Тверська, — рішення нашої худради має лише рекомендаційний характер. Днями воно буде представлене міському голові Дніпропетровська Івану Куличенку, й останнє слово залишиться за владою міста».
Мігранти стурбували КМДА
Київміськадміністрація створила комісію з питань, пов’язаних із іноземними мігрантами — громадянами СНД і далекого зарубіжжя, зокрема, тими, хто працює у столиці без дозволу на те від Мінпраці та соціальної політики, передає «Кореспондент». За словами начальника управління з питань міграції КМДА Ольги Власенко, комісія створена через те, що зараз у Києві нелегалами займається безліч бюрократів, дії яких часто виявляються нескоординованими та малоефективними.
Голова громади нігерійців в Україні Оджун Сільванос вважає, що контроль над міграцією потрібен, але краще було б, якби влада ще й допомагали приїжджим: «Люди приїздять, хочуть працювати згідно із законом, але влада тільки перешкоджає, а сприяння — жодного».
