Бувають такі події, які ще де-факто викликають позитивні емоції і є практично безпрограшним гарантом успіху для їхніх організаторів. Є такі квіти, кольори, настрої, пори року і вік, такі предмети одягу, які завжди будуть жити у свідомості та підсвідомості приємними й добрими острівцями спогадів... Золотистий соняшник у полі, пелюстками повернений до бірюзового неба, перша весняна кульбаба, маленька дівчинка в рожевому сарафані стискає в руках ляльку, або хлопченя, яке старанно вибудовує на березі пісочний замок... Щоправда, іноді з віком це все забувається і перестає сприйматися так само гостро, як раніше. Але честь і хвала тим, хто допомагає нам це в собі воскресити. Насамперед — дітям.
У вівторок арт-школа дитячої моди «Ясочка» запросила всіх до Київського національного університету технологій і дизайну на свою нову програму «Республіка Ш.К.І.Д.», у якій поєднала барвистий дитячий перформанс із показами дитячого ж одягу, розробленого на базі школи. Говорячи на початку статті про позитивні емоції від події, я мав на увазі талановитих дітей, що завоювали публіку своєю безпосередністю і талантом. Концептуальне ж наповнення було куди глибше і серйозніше, що, власне, видно з назви програми, поставленої художнім керівником колективу Ларисою Цицельською та її командою.
Організатори підкреслили, що програму вони створювали для небайдужих людей, які разом із ними задумаються про долю і допомогу безпритульним дітям. Ця ідея прийшла не спонтанно, а вся програма — дипломний проект дизайнера, що вже дев’ять років займається створенням дитячого одягу, Юлії Поліщук, розроблялася близько року. Її костюмоване шоу — це міркування на тему безпритульних, спроба привернути до них увагу і надія на те, що згодом, якщо вони і не зовсім пропадуть як «клас», то їх хоча б стане набагато менше. Діти, які брали участь у виставі та показі (усього близько 30 чоловік), перевтілювалися з дітей вулиці, де вони в старому, зношеному і мішкуватому одягу досить правдоподібно передавали атмосферу знаменитого фільму «Республіка Ш.К.І.Д.», у сучасних — домашніх і охайних. Вони самі брали участь у розробці одягу. Більшість аплікацій, вишивок, малюнків на одягу зроблені їхніми руками. Поступово освоюють діти, які навчаються у позашкільній організації ЦДЮТ на Відрадному (колись їх називали кружками), і крій. Юлія Поліщук, наприклад, вийшла в брюках, пошитих своїми юними майбутніми колегами. Вона розповіла «Дню», що поклала в основу проекту таку непросту тематику, тому що набридли класичні дитячі «солодкі» теми. Було прагнення підійти до дитячого одягу більш глобально. Юлії захотілося показати зворотний бік медалі, показати всім, і в першу чергу дітям, що крім благополучного життя, є і те, інше. І тим більше варто цінувати блага, які у них є. «Проте — з прикрістю призналася дизайнер, — мені складно робити благодійний внесок до фонду безпритульних дітей. Адже і колекцію, і декорації я робила практично тільки за власні гроші».
Практично в усьому одязі був присутній соняшник. Символ дитинства, радості. У фільмі «Республіка Ш.К.І.Д.», якщо пам’ятайте, його було вибрано гербом притулку, він символізував єднання його вихованців, які, немов насіннячко, нерозривні одне з одним. Народний художній колектив Арт-школа «Ясочка» також згуртований і дружний. І так само своїм символом вони обрали соняшник. Щоправда, мозаїчно розмальований — адже люди вони творчі.
