Рибне браконьєрство нині стало шалено прибутковим бізнесом. Щороку він може збагачувати людину на сотні тисяч доларів. Експерти стверджують, що торік браконьєрством займалися чи не найбільша кількість людей за останні роки: працівники рибної інспекції затримали понад 96 тисяч рибних браконьєрів. Це в три рази більше ніж в позаминулі роки.
Через це Всеукраїнське риболовне громадське об’єднання «Громада рибалок України», що існує вже близько двох років, оголосило браконьєрам справжню війну. Члени організації проводять рейди на воді, ринках, вилучаючи браконьєрські рибальські сітки, електровудки, які, згідно з «Правилами любительського спортивного лову» від 1999 року, є забороненими. Аби ж завдати ще більшої школи браконьєрству, перш за все, вважають чесні рибалки, потрібно знищувати браконьєрські «павуки». Ідеться про золоті місця, де нереститься риба (браконьєри там є на весні й восени). Однією з таких місцин є невеликий відрізок звивистої Росі, що протікає біля маленького села Лука Канівського району Черкаської області.
— Саме сюди весною риба приходить на нерест з Канівського водосховища і тоді браконьєри виловлюють тут цілі тонни карасів, щук та сомів. Найкращу рибу відбирають і продають у Києві, Черкасах, Каневі, — говорить Андрій Неліпа, телеведучий та член «Громади рибалок України».
Рибу браконьєри ловлять не вудками, а, як вже згадувалося, спеціальними «павуками». Це дерев’яні конструкції чимось схожі на криничних «журавлів», тільки значно більші. Замість відра — залізний каркас, на який натягнута велика сітка розміром 5 на 5 метрів. Біля «журавля» зроблено дерев’яний місток, який допомагає забрати рибу, коли піднімають сітку. Опустити чи підняти її можна, прокрутивши спеціальне колесо, на яке прикріплено канат. Один такий «павук» за раз може підняти до 100 кг риби. Проте наловити її може не кожен. Усі «павуки» замкнуті на замок, тобто покрутити колесо може тільки той, хто має заповітний ключ.
— Місця тут вже давно поділені. Кожен «павук» має свого власника або ж власників, які володіють ключами. Місцева влада все це добре знає і навіть отримує від того немалі гроші, дозволяючи в період нересту тут рибалити, — говорить Володимир Борейко, директор Київського еколого- культурного центру.
«Громада рибалок України» і члени Київського еколого-культурного центру разом із журналістами вирішили поглянути на ці місця знову, оскільки минулого листопада вже були тут і знищили майже 30 «павуків».
Коли приїхали на місце, всі учасники рейду розділились на три групи. Активісти з Володимиром Борейко, який є ще й екологічним інспектором і має право складати протокол про затримання за статтею Адміністративного кодексу України, йшли на чолі, розвідуючи територію. За ними — члени «Громади рибалок України» та журналісти, далі — ті, хто знищував «павуки». Зв’язок між групами підтримували за допомогою рацій. Головним завданням було розпиляти 17 «павуків» та риболовне спорядження, яке виявили при першій розвідці, на відрізку 1,5 км річки Рось (загалом, за час рейду було знищено 13 «павуків», три сітки та один «телевізор» (сітка, яка схожа на екран телевізора)).
На початку всі хотіли зловити на гарячому хоч одного браконьєра. Однак нікого підозрілого з сіткою в руках не знайшли. Познайомились лише з місцевим Сашком, який назвав себе охоронцем сіна. Коли ж ламали, розбивали, різали «павуки», які, до речі, тяжко піддавались молоткам, ножам та щипцям, Сашко у журналістів тихо запитав: «А що я скажу, коли приїдуть господарі?» Відповіді, звісно, він не отримав, і ще довго спостерігав за тим, що ми робили. Коли дійшла черга знищувати четвертого «павука», ми отримали сигнал, що приїхали три представники рибінспекції Черкаської області.
Реакція інспекторів на рейд була адекватною. Олександр Осадчук, голова управління рибохорони Черкаської області, подякував учасникам рейду за допомогу, оскільки, за його словами, справитись з роботою на великій території його люди не можуть.
— Завтра о десятій ми теж збирались приїхати сюди, щоб побачити все те, що тут відбувається. Про «павуків» та рибальські знаряддя в цій місцині вам нічого сказати не можу, тому що на цій посаді працюю тільки три тижні, тож ще не встиг ознайомитись з усіма об’єктами, — сказав пан Олександр.
Закінчуючи розмову з рибінспектором, до нас надійшов сигнал від першої групи: затримали браконьєра. Усі активісти пулею погналися до злісного порушника. Ним виявився місцевий пенсіонер Іван Петрович, який на свою біду в цей час вийшов порибалити.
— Всю весну їздив у Канів за рибою. Зараз літо, нересту немає, то ж і вирішив зловити щось на обід, а тут ви... Якби знав... — сказав горе-рибалка.
Коли Сергій Медведєв, молодший рибінспектор Канівської дільниці, оголосив про можливий штраф у розмірі 450 грн., Іван Петрович зніяковів, розхвилювався... Обмежились усним попередженням. Ми ж у свою чергу були вже й не раді, що затримали такого браконьєра, якого й браконьєром не назвеш. Хіба не знаємо, що за пенсію в 500 гривень можна лише зводити кінці з кінцями.
Цей рейд був одним із небагатьох, вже здійснених та запланованих «Громадою рибалок України» та Київським еколого-культурним центром. Попереду — півліта й осінь, тому роботи — непочатий край. Екологи та рибалки наполягали і будуть наполяти на тому, що, власне, рибалка — це заняття не для заробляння грошей, а для душі та відпочинку.
