Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Ринки України наповнені... клонами

7 липня, 1998 - 00:00

Пригадаймо овечку-двійняшку Доллі, обіцянку американця Річарда Сіда
створити за рік фабрику людських клонів та запеклу дискусію щодо етичності
цих експериментів. Фінал її відомий. 19 країн підписали угоду про заборону
клонування людей. Україна, правда, до цієї угоди не приєдналася.

А тим часом до преси потрапили відомості про клонованих телят у Харківському
інституті тваринництва. Директор інституту Олексій Паменко цей факт підтвердив.
Багато хто після цієї звістки захвилювався, а чи не клонують часом у Харкові
людей. Вчені твердо й авторитетно заявили, що досліди ведуться лише на
тваринах.

ФАБРИКИ «ДВIЙНИКIВ»

Лабораторій, де займаються клонуванням, у світі більше ніж досить. Лише
у Франції на початку 90-х років нараховувалося 25 лабораторій, що спеціалізувалися
на виробництві посадочного матеріалу. Одні — на розмноженні лише одного
виду — орхідей, інші ведуть селекцію для отримання маточних культур, а
треті займаються розмноженням багатьох видів рослин для квітникарства.
Всього у Франції клонують більше 40 видів рослин — троянди, фікуси, гвоздики...
У Києві досліди із клонального розмноження розпочалися ще на початку 70-х,
у лабораторії культури тканин і морфогенезу Інституту імені Тімірязєва.
Керував роботами вчений А.Буженко. Нещодавно при Національному аграрному
університеті було створено фітоцентр, який очолила молода людина, молодий
вчений Остап Кріпкий (з ним і розмовляють наші журналісти). Остап лише
два роки тому закінчив біофак Національного університету імені Т.Шевченка
й, за його словами, захопився генною інженерією. За цей короткий строк
отримав декілька пропозицій працювати в наукових центрах Америки та Європи,
але вирішив жити, працювати й експериментувати в Україні.

КЛОНИ У ПРОБIРКАХ

...У лабораторії фітоцентру сувора стерильність — клони квітів та хмелю,
якими займається Остап Кріпкий та Максим Мельнійчук, дуже чутливі до вірусів.
Безліч зелених клонів чи живців, як прозаїчно називає їх Остап, містяться
у стерильних умовах боксів, звідки їх висаджують у теплицю. Остап показав
нам цілу оранжерею квітучих гербер, виткого хмелю...

— А можна отримати рослини із заданою програмою, скажімо, захисту від
шкідників?

— На Заході інститути цим і займаються. В основному там роботи ведуться
із підвищення стійкості до гербіцидів та хвороб. Здійснюється генетична
реконструкція зовнішнім впливом на гени, — пояснює молодий вчений.

КЛОНУВАННЯ ЛЮДИНИ

— А вам цікаво було б зайнятися клонуванням людини?

— Цікаво, але це інший напрямок. Думаю, поки не розкладуть ген на складові,
клонування людини неможливе. Тож ажіотаж навколо «двійників» трохи передчасний
і скоріше схожий на рекламний трюк, — говорить Остап.

На думку доктора біологічних наук, професора Дмитра Мельничука, досліди
із клонування важливі для трансплантації людських органів.

ПРОМИСЛОВЕ КЛОНУВАННЯ

Остап Кріпкий працює над створенням технологій промислового клонування
цінних порід дерев. Його підопічні сьогоднi — тополя та ялина. За словами
Кріпкого, якщо не буде побічних факторів, то за рік можна клонувати дуб.
З економічної точки зору вигода велика: при клонуваннi термін звужується
до кількох місяців.

Остап помилувався герберами у вазі на столі й сказав: «Ось він, клон,
який обіцяє нечувані прибутки. Однак, коли технологію клону відпрацьовано,
кількість рослин-клонів на ринку блискавично зростає. А ціна їхня стрімко
падає. Багато великих квіткових фірм, такі як «Квіти України», вже мають
свої лабораторії із клонування, але матеріал завозиться контрабандою...
А за кордоном усі зареєстровані, й фахівцям дуже легко їх визначити. Ліцензування
клонів — дуже серйозна проблема, і боюся, що до того часу, коли у нас звернуть
на неї увагу, Україна на європейському ринку квітів місце своє втратить».

ПIДРОБIТКИ ФIТОЦЕНТРУ

Фітоцентр створено під егідою університету, але на серйозну підтримку
своїх дослідів молодим вченим не доводиться розраховувати — у матеріальному
плані. Мале підприємство, що його організував Остап Кріпкій разом із братом,
клонує рослини, висаджує у теплиці й потім продає, окуповуючи свої витрати
та забезпечуючи тим самим матеріальний бік справи. Молоді біологи підробляють
на замовленнях «крутих» клієнтів: оформлюючи їм присадибні ділянки екзотичними
й довговічними рослинами. Так, вже з’явилися «нові українці», які хочуть
бачити на території своєї садиби не звичні кущі малини чи агрусу, а підстрижені
кипариси, квітучу магнолію та сакуру... Фірма поки дає мізерний прибуток
у порівнянні з тим, який отримують лабораторії аналогічного спрямування
на Заході.

ТРАНСГЕННУ КАРТОПЛЮ НЕ ВИКИНЕШ У ВIКОНЦЕ

— В одній американській лабораторії вже отримали трансгенну картоплю,
яку колорадський жук не їсть. А помідори трансгенні є?

Остап пояснює, що ми вже давно їмо трансгенні овочі, на Заході рис вже
майже весь клоновано. Причому трансгенні овочі дешевші за звичайні й можуть
зберігатися до трьох місяців. І боятися тут немає чого. Адже трансгенна
рослина — це той самий помідор, але отриманий не селекцією, а більш прогресивним
методом. Якщо при звичайній селекції доводиться довго домагатися стійкості,
то при клонуванні відразу закладаємо необхідні властивості.

— А чи не призведуть подібні досліди до екологічної катастрофи?

— Не думаю, — говорить Остап, — у природі дуже багато некерованих мутагенних
факторів...

Ольга КОВАЛЕНКО, Людмила СТУКАЛІНА
Газета: 
Рубрика: