Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Різнобарвне життя Варшави

13 червня, 2008 - 00:00
ОБОВ’ЯЗКОВИЙ ПУНКТ ТУРИСТИЧНОГО МАРШРУТУ ПО СТОЛИЦІ ПОЛЬЩІ — ПРЕЗИДЕНТСЬКИЙ ПАЛАЦ / ФОТО АВТОРА

Таємничість Варшави починається у Новому світі, а далі тільки дивує відтінками: у Празі (район столиці) — відчуттям, що ти — в чорно-білому кіно, у парку Лазенкі — гармонією, красою і тишею, а багаточисельні кручені вулички наче хочуть обманути тебе, що ти — в лабіринті. Цими дорогами ходили 11 студентів з України, Росії та Білорусі, які брали участь у 12-денній програмі Study Tour to Poland, що відбувалася у Варшаві з метою пізнати різне життя поляків.

СТАРЕ МІСТО

Гра кольорів, емоцій, настроїв — дуже своєрідна у столиці Польщі. Незвичні місцеві контрасти захоплюють не тільки мандрівників, а й мешканців міста. Центр старої Варшави посміхається людям різнокольоровими будинками. Вони передають настрій польських вельмож, які в давнину приїжджали каретами на бал, і у вишуканих пишних сукнях танцювали польку, полонез та слухали музичні виступи Фредеріка Шопена. Кажуть, що вночі на цих будинках можна побачити дракона, який колись закохався у царівну столиці — русалку Сирену. Зараз його бронзова кохана стоїть у центрі старого міста. Уважно прислухаючись до нічних вулиць міста, можна почути її спів слiв кохання дракона...

Минаючи невеличкі перехрестя старої Варшави, звідусіль чути музику дзвонів, скрипок, барабанів, флейт, контрабасів. Здається, що музиканти домовилися грати в один такт, бо чується гармонія i єдиний витриманий роками ритм. Справжніх облич творців цієї місячної імпрези ніхто ніколи не бачив...

ЖИТТЯ ПОЛЯКІВ

Уся столиця Польщі озеленена й повсюди встелена квітами, вони і на величезних клумбах, і у вікнах, і на балконах, і через кожні кількадесятків метрів людей зустрічають усміхнені квіткарі-продавці, які інколи просто дарують свої квіти. Варшавці відкриті й дуже привітні, до людей вони звертаються «кохана», «коханий» і весь час щиро посміхаються. Відвідуючи магазини, люди завжди вітаються і прощаються.

Жителі Варшави дуже різноманітно й цікаво відпочивають: хто — у вишуканих парках Вілянове й Лазенкі, хто у пабах слухає шанти (морські пісні), а хто проводить свій час на різних міжнародних фестивалях. Є й такі, хто ходять на всілякі майстер-класи, ще інші гуляють замками польських королів, хто просто відвідує традиційні й сучасні музей, а найбільш відірвані від світу кують у майстернях різні середньовічні приладдя... Та ввечері більшість жителів Польщі збирається біля телевізорів i переглядає свій улюлений серіал «Ранчо».

Найкращий транспорт у Польщі — трамвай. Вони їздять дуже швидко, тут немає заторів. Натомість є зручне метро — всього одна гiлка, і дуже неординарні станції. А от у польських потягах їхати небезпечно і дорого, тому що на весь потяг працює тільки двоє провідників. Самі поляки розповідають, що у потягах трапляються випадки, коли обкрадають пасажирів.

ПРАГА

Прага — це єдиний район Варшави, який залишився після Другої світової війни таким самим, як і до неї. Будинків тут ніколи не реконструювали. Усе у цьому районі — незвичайно дивне. Його жителі знають все один про одного, вони завжди щиро й голосно вітаються, навіть якщо побачать когось із балкона. Коти там дружать з псами й лежать на одному підвіконнi. Те, що відбувається, викликає вагон запитань, на які ніхто не дає відповіді. Наприклад, чому серед білого дня піжон 30 х років стріляє з арбалету в різні незрозумілі позначки, чому на зламаному стільці чоловіки грають тільки трьома картами, чому у величезній стіні розміщено тільки одне маленьке вікно? Як так сталося, що синагога, православний собор і костел утворюють собою трикутник, чому люди сплять з відкритими очима біля вікна, чому на стіні одного з центральних будинків намальовано монахинь, які грають на гітарі й всі цей малюнок цінують та бережуть?

STUDY TOUR TO POLAND

Побачивши Варшаву ззовні, ми почали пізнавати її зсередини. Маршалек (спікер) Сенату Богдан Борусевич розповів, що планується ввести євро, що економіка країни зросла на 6%, що надходить багато міжнародних інвестицій. Також він повідомив, що багато поляків виїжджає на заробітки в Ірландію, Англію та інші держави, особливо їдуть лікарі. Маршалек зазначив, що все відносно, адже для інших поляків з’являється добре оплачувана робота, а громадяни сусідніх держав, у свою чергу, можуть приїжджають до Польщі на заробітки. А ще Б. Борусевич на запитання про стратегічні інтереси Польщі щодо України відповів: «Ми маємо хороший досвід співпраці з Україною, ця держава завжди була нашим другом, і зараз ми прагнемо щоб Україна також вступила до Європейського Союзу, аби могла розвиватися».

У Сеймі та Сенаті Польщі працює багато екскурсоводів, адже ці установи є дуже популярними серед школярів. Сесії у Сеймі проходять відкрито, кожен громадянин, попередньо записавшись, може прийти і послухати, які тут приймають законопроекти. Така ж система проходить і у польських судах. «Тут не має жодної корупції, — зазначила перекладач групи Ірена Матієнко, — бо за цим добре слідкують служби ЄС».

Гості Польщі відвідали й Музей Варшавського повстання. Щосекунди там чути стукіт серця польського повстанця із підпілля. Тут є листи, знімки, сторінки газет, печатні машинки, зброя, американські літаки, ліки, форми одягу солдата і медсестер, руїни Варшави, мотоцикли, фляги для води, військові ордени, стіни із трагічними надписами й словами польських патріотичних пісень, радіоприймачі, старовинні телефони з яких можна зателефонувати до повстанців i запитати їх про тогочасне життя... Варшавське повстання тривало 63 дні, а після його поразки німці знищили місто.

Студентам пощастило побували в єдиній синагозі Варшави. Після Другої світової з 400 молитовень вона залишилась одна, а збереглася, бо німці в часи війни тримали тут коней. Нині варшавці особливо ставляться до євреїв. Продавець антикварної крамниці Кшиштоф розповів, що його начальнику — єврею — вже 70 років, він має п’ять жінок, кожний день приходить у крамницю, сідає на старовинне крісло й годинами роздивляється різні журнали, виглядає когось у вікно, а буває розповідає цікаві історії з єврейського життя. Старий єврей ніколи не втручається у роботу продавця, він тільки спостерігає, каже Кшиштоф.

СТУДЕНТСТВО ВАРШАВИ

Студенти Варшавського університету мають унікальну «зелену» бібліотеку із величезним садом на даху. Там можна полежати під деревами, біля квітів і попити чаю. Книги у бібліотеці студенти замовляють по iнтернету. Найбільш популярні можна знайти самому, і тільки стародруки знаходяться у книгосховищі. Також там є спеціально обладнані технікою кімнати для сліпих людей, які займаються науковою діяльністю. При вході в університетську бібліотеку стоять височезні стовпи розписані висловами відомих філософів, усередині захований глобус, і видно його тільки тоді, коли сідає сонце. До речі, згідно з навчальною програмою, польські студенти за рік читають втричі більше, ніж українські...

Цікаво, що у Польщі дуже мало представників субкультур. Рідко на вулиці зустрічаються готи, емо чи рокери, а про інших тут і не знають. У Варшаві молодь, зазвичай, працює волонтерами в громадських організаціях, або десь підробляє гроші. Є ще й молоді політики, які мають свою партію в місцевому самоуправлінні, а є такі, що їздять в Україну, живуть у стареньких бабусь в карпатських селах, вивчають нашу мову, традиції, міфологію, а потім пишуть дисертацію або взагалі залишаються жити в Україні. Польським хлопцям дуже до вподоби українки, вони кажуть, що в наших дівчат є тепло в очах і руки, які вміють все робити...

Віра МАКОВІЙ, спеціально для «Дня»
Газета: 
Рубрика: