Національна академія наук України відзначила ювілей — 95 років. На відкритій в «Експоцентрі України» виставці, приуроченій до цієї дати, НАН представила досягнення 80-ти своїх закладів. Серед нових науково-технічних розробок українських вчених — і такі, що не мають аналогів у світі, і такі, що мають, але виграють з точки зору практичності, економності та доступності для пересічного споживача. Частину з них уже впроваджено у масове виробництво, частина — може бути впроваджена, але досі лишається на стадії розробок.
Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації Володимир Семиноженко наголосив, що без розвитку нових технологій — неможливий розвиток економіки. «Майбутнє України залежить від того, яку науку вона має. Економіка — це конкурентні товари та конкурентні послуги. А щоб вони були конкурентними, потрібно закласти сучасні технології виробництва. Україна має переваги перед іншими країнами завдяки тому, що ми маємо найкращі наукові школи. У всіх провідних наукових центрах світу працюють українські вчені та експлуатуються українські технології». А що ж в Україні?
На цьогорічній виставці свої розробки представили понад 80 наукових установ НАН. Це — інновації, які можна використовувати в різних галузях промисловості, енергетики, будівництва, транспорту, зв’язку, сільського господарства, медицини тощо. Єдина проблема для розробників — не нова — фінансування. Вченим доводиться використовувати кошти власних наукових установ, працювати на голому ентузіазмі, майже не отримуючи допомоги від держави. Саме це й не дозволяє запустити більшість винаходів у промислове виробництво та використання. Ми вибрали кілька науково-технічних розробок, які варто запустити у масове виробництво.
1. МОБІЛЬНИЙ РОБОТ
Пристрій сконструйований працівниками Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем. Це робот класу indoor, тобто, призначений для роботи в приміщенні. Він оснащений веб-камерою, системою мікрофонів та великою кількістю сенсорних датчиків. Робот має значну інформаційну базу та базу завдань, в яку внесені також і очікувані результати дій. Пристрій реагує на зміни атмосфери, будь-які відхилення від нормального стану оточуючого середовища. Висота цього робота 67 сантиметрів. Обробка отриманих ним даних відбувається одразу на двох комп’ютерах — користувача та тому, який розміщений у самому роботі. Працюють вони на системі Windows.
За словами керівника проекту Ольги Сухоручкіної, сьогодні подібні роботи користуються популярністю у світі. «Такі домашні помічники користуються неабияким попитом. З цією складною системою може спілкуватися навіть рядовий користувач, який не розуміє її особливостей. Тут використані усі інтелектуальні інформаційні технології: синтез мовленнєвих повідомлень, візуальне розпізнавання, синтез просторових сцен. Ви можете спілкуватися з таким роботом і на відстані: з головного комп’ютера можна голосом поставити завдання роботові, який знаходиться у квартирі чи в офісі. А він уже сам аналізує оточуюче середовище, сам планує, як досягти мети, та виконує поставлене завдання», — пояснює науковець.
Сьогодні таких роботів існує два. Їх поки не запущено у масове виробництво, але вже знайшли своє використання. Кілька російських вишів уклали договір із Центром інформаційних технологій, за яким студенти зможуть за допомогою роботів дистанційно використовувати ресурси установи для виконання власних лабораторних робіт. Робот є відносно недорогим. При серійному виробництві його вартість не перевищуватиме 600 доларів США.
2. КОМБІНОВАНА ЛІНЗА ДЛЯ ЛІКУВАННЯ КОСООКОСТІ
Її три роки тому розробив Інститут проблем реєстрації інформації спільно з Центром мікрохірургії ока. Лінза може виконувати подвійну функцію. По-перше, сконструйована мікропризма відхиляє зір на необхідний кут при косоокості, а полікарбонатна лінза займається виправленням інших проблем, наприклад, далекозорості чи астигматизму. Таким чином здійснюється загальна корекція зору.
За словами розробників проекту, ці окуляри дозволять дітям з косоокістю віком до шести років виправити зір без операцій. «До шестирічного віку відбувається формування молекулярного зору, мозок тільки тренує м’язи. Тому зір можна виправити за допомогою окулярів. В більш пізньому віці м’язи не так легко піддаються тренуванню ззовні, тому після семирічного віку хірургічне втручання є обов’язковим. Щоб виправити косоокість, тепер роблять лише одну операцію, оскільки діагностика з такою призмою дуже точна. Але в разі післяопераційних проблем остаточно косоокість можна виправити з допомогою таких окулярів за 3—4 місяці».
Призма має ребристу поверхню. Для того, щоб вона не псувалася і не бруднилася, її ламінують. Також учені відзначають надзвичайну міцність полікарбонатної лінзи, яка не ушкоджується навіть при падінні.
Виготовляє подібні окуляри Інститут самостійно. Їх вартість — від 400 до 700 гривень — залежно від складності лінзи та обраної оправи.
3. ЕЛЕКТРОННІ ПРИЛАДИ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ РУХІВ
Ці прилади допомагають відновити рухову активність після порушень центральної та периферичної нервової системи, наприклад, спричинені інсультами чи ДЦП. Їх розробив Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем.
За словами Майї Вовк, заввідділом електричного управління медичної кібернетики Міжнародного науково-навчального центру інформацій технологій і систем, особливістю цього проекту є те, що розробники зосереджують увагу на біологічно-адекватному керуванню рухами. «Реабілітація — це дуже довготривалий процес. Він вимагає різні навантаження на кожній стадії тренування. Повинна бути своя програма і своя модель, по якій тренуються рухові функції. Маючи комплекс тренувальних програм, можна відновити рухи від найтяжчої стадії до повного одужання», — пояснила науковець.
Центр сконструював два прилади для різних стадій тренування «Тренар-1» та «Тренар-2». Перший використовують при найтяжчих стадіях, коли пацієнт навіть не може рухатися. Другий супроводжує хворого, що робить хоча б найменші рухи. Провокацію рухів здійснює електростимуляція.
Даний проект вже передано у серійне виробництво на завод «ЕлектронМаш». Сьогодні подібні прилади існують у 14 клініках та санаторіях в різних регіонах України. Ними користуються понад п’ять тисяч хворих. За попередніми результатами, за найтяжчих захворювань коефіцієнт покращення загального стану зріс на 7%, коефіцієнт відновлення мови у післяінсультному стані — на 23%. Але цих кількох десятків випущених апаратів — недостатньо. Щоб запровадити їх у масове виробництво — необхідне держзамовлення від Міністерства охорони здоров’я або інвестори. Переваги українських приладів в тому, що вони є абсолютно конкурентоспроможні на світовому ринку, а до того ж ще й у шість-вісім разів дешевші за іноземні аналоги, які завозять в Україну. Вартість «Тренар-1» — 5600 гривень, «Тренар-2» — 12 тисяч гривень.
4. ВІДЕОСЕК’ЮРИТІ
Відеосек’юриті — це пристрій для тривимірного відтворення поверхні обличчя, який використовується у пропускних системах. Розроблений він Міжнародним науково-навчальним центром інформаційних технологій та систем.
Розробники проекту наголошують на вагомій перевазі тривимірної системи над двовимірною: «Тривимірна система значно менш чутлива до повороту. Зрозуміло, що ми не можемо ідеально рівно стати перед камерою для знімку. Ми поспішали, замислилися, кудись задивилися. Є якийсь градус відхилення голови і система нам каже: «Я вас не знаю». Нас це дратує і ми знову тиснемо на кнопку. Це по-перше. А по-друге, падає достовірність. Можна пред’явити пласке фото — і система дасть доступ. Або за певними формальними ознаками зовнішність двох людей збігається — і система теж їх не розрізняє. Ми ж змогли досягти того, що наш секюриті розрізняє навіть близнюків».
На відміну від закордонних аналогів, ціна яких досягає 20 тисяч доларів, українські відеосек’юриті, які виготовляє львівський завод «Текон-Електрон», можна придбати за 300 доларів США. Остання версія цього винаходу вже є й на USB-пристроях.
