Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Родина – це мистецтво...»

У Києві відзначили Свято сім’ї, любові та вірності
10 липня, 2009 - 00:00
ПОДРУЖЖЯ МИХАЙЛО І АЛЛА РОМАНОВИ ПРОЖИЛИ 60 РОКІВ РАЗОМ / ФОТО УНІАН

У Російському центрі науки та культури відбулося Свято сім’ї, любові та вірності, яке почали відзначати в Росії лише минулого року. День святкування обрано не випадково: 8 липня у християнському світі відоме як день святого Петра та Февронії, покровителів шлюбу.

Організатори впевнені, що Свято сім’ї, любові та вірності знайде відклик і в серцях українців, адже що може бути краще, ніж ще раз вшанувати високі ідеали та цінності родини?!

Біля входу в будівлю РЦНК гостей зустрічав білий надувний ведмідь. На дітей чекав великий виставковий зал, де було підготовано чотири майданчики для ігор і розгорнуто виставку дитячих книг бібліотеки. Саме тут вони малювали портрети своїх батьків, а потім вручали їх на сцені.

У нового свята вже є медаль і дуже ніжний символ — ромашка. Ними відзначали сімейні пари з різним «стажем»: 15, 20 і навіть понад 60 років! Серед запрошених було й подружжя письменників-фантастів Марина та Сергій Дяченки, які подолали перший бар’єр — 15 років — та з радістю взяли участь у святі, за що також були нагороджені символічною медаллю. А от подружжя Романових, Алла та Михайло, живе у шлюбі ось уже понад 60 років! Він — морський офіцер, військовий, вона — ветеран війни і жартома називає себе «бойовою подругою», адже деякий час провела з чоловіком на флоті. Алла ділиться секретом успішного шлюбу:

— Ось уже 60 років, як ми сім’я. У нас чудова родина: двоє дітей, двоє онуків... Я вам можу сказати, що для того, щоб шлюб був міцним, треба, по-перше, кохати одне одного. Кохати моряка надзвичайно важко. Він постійно працював: то на «Віце-адміралі Дрозд», потім на крейсері «Орджонікідзе», а потім — на підводному човні. Це почесна, дуже тяжка й небезпечна служба. І коли любиш, тобі нічого не залишається, як просто чекати з нетерпінням. Ми з Михайлом, здається, все життя були разом, ми нерозлучні, як голка з ниткою...

Анна СЛЄСАРЄВА, Літня школа журналістики «Дня»
Газета: 
Рубрика: