Вже стало традицією, що у травні до Пирогова, де розташований Музей народної архітектури та побуту, з'їжджаються гурти засмаглих кримчан, веселих буковинців, гуцулів, мешканців гоголівського хутора Диканька, привітних львів'ян… Вони розповідають столичним мешканцям про можливість відпочинку під грушею, у бабусиній хаті, в стилі модерн, із сучасною технікою та комунальними зручностями.
НА ТИЖДЕНЬ — ПІД ГРУШУ
Термін «сільський зелений туризм» в Україні з'явився кілька років тому, коли селяни, змучені хронічним безробіттям та безгрошів'ям, шукали спосіб виживання. З іншого боку, відпочинок на природі завжди був популярним. Наприклад, наприкінці XIX століття на лікування до Карпат у сільські садиби їздили: Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський. Нині мало хто з міських жителів хоча б раз на рік не мріяв «кинути все» і поїхати на кілька днів до бабусі пити тепле молоко, насолоджуватися цілющим свіжим повітрям, порибалити в тиші… Але що робити тим, у кого родичів у селі немає? Цю проблему взялися розв'язати сільські родини, які перепрофілювали свої будинки під міні-готелі. А допомагає у такій справі всеукраїнська Спілка сприяння розвитку сільського туризму, основними завданнями якої є рекламування згаданого виду послуг, проведення тренінгів та семінарів для господарів, аби вони так прийняли гостей, щоб ті захотіли приїхати ще.
Цього року у Пирогово запрошували до себе на відпочинок представники із 22 областей України та АР Крим. Відкрив виставку-ярмарок один із її почесних гостей — міністр культури і туризму України Юрій Богуцький. Він наголосив, що довіра українських громадян до сільського «зеленого» туризму з кожним роком зростає. І якщо в 2004-ому офіційно було зареєстровано трохи більше 300 власників садиб, які надавали послуги по розміщенню та обслуговуванню приїжджих, то зараз таких налічується дві тисячі двісті. Уряд, у свою чергу, намагається заохотити розвиток цього виду діяльності прийняттям відповідних постанов та програм. Хоча, як зізнався високопоставлений представник Кабміну, цих законодавчих актів недостатньо для того, щоб вирішити всі болючі питання селян, які вирішили зайнятися організацією відпочинку на селі. Про це також йшлося на виїзному засіданні Національного прес-клубу реформ, яке, після урочистого відкриття заходу, відбулося в приміщенні церковно-приходської школи, що на території Музею народної архітектури та побуту.
СЕРВІС ТА РОЗВАГИ
…Там, де степи вздовж Південного Бугу та Інгульця зустрічаються з Чорним морем, розкинулася сонячна Миколаївщина. Щедра земля цього краю вабить туристів оксамитовими пляжами та безмежжям фруктів і овочів. За словами співвласника хутору «Крута осінь» Вадима Костирка, сільським зеленим туризмом він розпочав займатися сім років тому. Спочатку придбав 15 соток землі й збудував там будинок. Нині ж підприємець демонструє яскравий буклет, на якому зображено багато гарних дерев'яних міні-котеджів. Як запевняє господар, сервіс у них на найвищому рівні й може задовольнити навіть найвибагливіших. Можливо, саме тому відпочиваючих тут не бракує не лише влітку, а й взимку.
— Коли вже стає холодно, до нас приїжджають на полювання, — розповідає Вадим Костирко. — Чимало маємо постійних відвідувачів, які прибувають із року в рік. Основний наш контингент — люди середнього статку (міська інтелігенція, студенти). Адже вартість проживання у дво-тримісному номері, яка приблизно складає 100 гривень у день (це із трьохразовим харчуванням), для багатьох є цілком доступною.
Полтавщина пропонує для туристів відпочинок на берегах Хорола та Сули, у Великих Сорочинцах та Диканьці, столиці українського гончарства — селі Опішня Зінківського району. Аби вражень вистачило надовго, не варто відмовлятися й від пропозиції покататися верхи на конях, відвідань пам'яток архітектури і природи (наприклад, садиби Івана Котляревського, заповідника «Поле Полтавської битви», гоголівського музею-заповідника). Нині в області зареєстровано 50 сільських садиб, які надають послуги по «зеленому» туризму. Лідирує Диканька — там налічується дванадцять таких господарств. Головна проблема господарів — відсутність коштів на рекламу. Частково її взялася вирішити обласна влада, виділивши в цьому році на розвиток сільського туризму 200 тисяч гривень.
А потрапити у часи козацтва можна завітавши у село Могилів, Дніпропетровської області. Також цього року в Пирогово була своєрідна прем'єра — луганські підприємці зважилися конкурувати з досвідченими бізнесменами від туризму із центральних та західних областей. Виявляється, на Луганщині, окрім шахт та металургійних гігантів, є по- справжньому мальовничі й затишні місця із зеленими гаями і теплими озерами.
— Туристи із задоволенням відвідують Комунарськ, де зараз проводяться історичні розкопки. Археологи стверджують, що їм вдалося відшукати культуру, яка існувала ще кілька тисяч років тому, — розповів голова Луганського обласного відділення «Спілки сприяння розвитку сільського туризму в Україні» Олександр Пантелєєв. — А, наприклад, відвідувачам агрооселі Віри Аннусової «Дім, закутаний в теплінь» запропонують одноденні та дводенні піші походи по Стрілецькому степу, збір лікарських рослин, прогулянки на конях, риболовлю. У садибі Аліни та Наталі Онопків, котра розташована на Новопсковщині (краю, що славиться цілющим повітрям хвойних лісів) не тільки нагодують смачними українськими стравами але, якщо є бажання, повезуть на екскурсії до Свято-Успенської та Миколо-Всесвятинської церков. Помірна вартість послуг (приблизно 50 гривень на день) сприяє збільшенню кількості охочих відпочити на селі. Єдине, чого нам бракує — законодавчої бази, яка б чітко регулювала відносини (сплату податків, надання кредитів) у цій сфері.
ЧЕТВІРКА ЛІДЕРІВ
Лідируюче місце за пропозиціями і попитом в сільському зеленому туризмі продовжують займати чотири області західного регіону: Івано-Франківська, Львівська, Закарпатська та Чернівецька. Основне, що привертає тут увагу відпочиваючих взимку — гірські лижі, можливість цікаво зустріти Новий рік та провести Різдвяні свята. Влітку приваблюють мальовничі ландшафти, чисте повітря, вода гірських річок. Серед іншого гостям пропонують позбирати ягоди та гриби, піднятися в гори, послухати виступи «троїстих музик», відвідати дерев'яні церкви. Найпопулярніші центри сільського «зеленого» туризму в Карпатах — Яремча, Верховина, Косів, Підзахаричі, Путила, Вижниця, Яблучниця, Ясеня, Рахів…
— Цією справою моя родина (я, чоловік та двоє дітей) займається четвертий рік, — розповіла господиня приватної садиби в селі Підзахаричі Путивльського району Чернівецької області Євдокія Фалафівка. — Спочатку був один будинок, нині ж маємо два, в яких одночасно можемо прийняти 25 дорослих із дітьми. В садибі є всі комунальні зручності, російська лазня з парною, працює кабінет масажу. Найманих працівників у нас немає. Звичайно, доводиться працювати з ранку до ночі, але воно того варте. Приїздять на відпочинок не лише з України, але й з Італії, Америки. Щодо проблем, то вона одна — відсутність коштів на рекламу своїх послуг. Адже наші потужності дозволяють приймати одночасно до 30 осіб. А згодом ми збираємося ще й розширяти свій бізнес.
РИЗИКИ І ПЕРСПЕКТИВИ
— Сьогодні в Україні немає того розвитку села, який був у радянські часи. Із занепадом колективних господарств селяни фактично залишилися наодинці зі своїми проблемами. Тому сільський «зелений» туризм для них має стати своєрідною паличкою-виручалочкою, — вважає голова Державної служби туризму і курортів України Анатолій Пахля. —Цим шляхом давно й успішно йдуть наші сусіди — поляки, чехи, угорці, прибалти. До того ж там, де процвітає туризм, краще розвивається інфраструктура села, поліпшується стан довкілля. У нас уже створено певне законодавче підґрунтя для стабільного розвитку сільського «зеленого» туризму як окремої галузі. Та, на жаль, серйозної державної програми стосовно розвитку цієї галузі поки що немає.
Незрозумілим для власників садиб залишається й питання можливого оподаткування. Адже, якщо ще й доведеться платити податки, то більшість господарів, як вони зізнаються, припинять свою діяльність. Голова парламентського підкомітету з питань соціального розвитку сільської місцевості, формування соціально-трудових відносин і реформування власності в агропромисловому комплексі Сергій Чмиря з цього приводу повідомив, що він є автором двох законопроектів про сільський «зелений» туризм, які винесли на розгляд Верховної Ради. Але як швидко депутати їх ухвалять, парламентарій відповісти не зміг. Що ж, можливо, новий склад Верховної Ради, який, схоже, нам незабаром доведеться обрати, нарешті вирішить це актуальне й болюче для селян питання.
