Нещодавня заява європейських експертів спричинила в Україні чималий резонанс. Йдеться про представників Європейського банку реконструкції та розвитку, які заявили, що в Україні неминуче підвищення цін на комунальні послуги. Як уже писав «День», згідно з міжнародними стандартами, допустимою межею витрат на електрику, опалювання та водопостачання вважається 25% від усіх витрат сім’ї на рік. За дослідженнями ЄБРР, в Україні на сьогодні середня сім’я витрачає на ці послуги лише близько 6%. Після реформи комунальних виплат пересічна українська сім’я витрачатиме на ці послуги близько 15% доходів, тобто в межах міжнародних стандартів. Тарифна реформа ж, на думку експертів, невідкладна. Адже покращання забезпечення міст електрикою, водою і теплом можливе лише в разі належного фінансування відповідних комунальних підприємств.
Особливо цікава ця заява на тлі того, що два тижні тому місцеві ради мали визначитися з тарифами на комунальні послуги. Саме регіонам делегував це право новий Закон «Про житлово-комунальні послуги», який набув чинності на початку цього року. Як визначалися з тарифами в Криму — в матеріалі нашого кореспондента.
У Криму нарешті закінчився процес визначення тарифів на послуги ЖКГ органами місцевої влади. Нагадаємо, згідно із законом, що набув чинності з 1 січня, місцеві ради мали затвердити тарифи на послуги ЖКГ або не нижче їхньої собівартості, або, в іншому випадку, передбачати у своїх бюджетах кошти на компенсацію різниці в тарифах підприємствам житлово-комунальної сфери. На жаль, таким чином закон створив для ЖКГ практично невирішувану дилему: з одного боку, тарифи підвищити не можна через неплатоспроможність споживачів, особливо на селі. А з іншого — «повісити» дотації на оплату послуг ЖКГ на бюджети також немає можливості через обмеженість доходів місцевих бюджетів. Тому, як повідомила заступник міністра економіки Криму Світлана Верба, і до сьогодні в автономії жодна з місцевих рад не наважилася затвердити самоокупні тарифи на комунальні послуги для населення. За її даними, з 25-ти регіонів Криму тільки в трьох містах — Красноперекопську, Арм’янську та Саках — затверджені тарифи на послуги ЖКГ, найбільше наближені до собівартості. В інших регіонах чинні тарифи на комунальні послуги для населення підвищені трохи, хоча в середньому по Криму, за даними ГУ статистики, плата за житло, каналізацію, водопостачання й інші комунальні послуги збільшилася в середньому на 23-63%, що в умовах тотального підвищення цін досить відчутно для гаманців кримчан. Проте вона однаково покриває не більше 35-60% реальних витрат підприємств ЖКГ.
Звісна річ, часткове підвищення тарифів не вирішує проблеми, ситуація залишається практично такою ж, як і до прийняття закону. Як заявила Світлана Верба, з новими тарифами кримчани оплачуватимуть у середньому не більше 50 відсотків собівартості, наприклад, теплової енергії, хоча раніше приймали рішення підняти планку до 66%. Інші суми погашатимуть промислові та держпідприємства, а також за рахунок дотацій. За підрахунками Радміну на дотації замість колишніх 90 мільйонів знадобиться 10 мільйонів гривень, але і через це доведеться урізати в фінансуванні деякі програми. Рада міністрів запропонувала, наприклад, «Кримтеплокомуненерго» затвердити середній тариф по Криму, який становитиме 62 копійки за квадратний метр опалювальної площі. Тепер оплата опалювання та гарячої води на однокімнатну квартиру в Криму в середньому становитиме 67 гривень при зростанні тарифів на 12%, на двокімнатну — 80 гривень, — повідомила Світлана Верба. Залишилися й колишні диспропорції в платежах: собівартість вироблюваного в Криму тепла на сьогодні становить 153 гривні за Гкал, а кримчани сплачують поки що тільки 62 гривні. Водночас підприємства Ялти, як і раніше, оплачують цю послугу значно вище за собівартість — від 370 до 850 гривень за одну Гкал…
У Криму тарифи на комунальні послуги не підвищували з 1996 року, хоча за цей час у багато разів зросла вартість усіх видів палива. І ось із прийняттям закону справа зрушилася. Як казали в Криму, «якщо хтось думав, що «комунальна шара» обсягів не має, то виявилося, що має», і казначейство пригрозило, що не дасть грошей на дотації. Дала нарешті свою згоду на оптимальне підвищення тарифів і Рада профспілок, яка раніше заперечувала, оскільки стало очевидним, що за старих тарифів галузь просто не виживе. Здавалося б, проста дія — перегляд тарифів, але тим, хто цим ніколи не займався, таке виявилося просто не по силах. Селищні та сільські ради Криму були просто не в змозі самостійно затвердити економічно обґрунтовані тарифи на житлово-комунальні послуги. Практично в усіх сільських і селищних радах Криму відсутні фахівці, які можуть грамотно перерахувати чинні тарифи з урахуванням усіх особливостей регіону та норм законодавства.
Словом, органи влади на місцях раптом несподівано для себе отримали завдання вирішити питання, які ніколи не вирішували. Тому між ними почалася запекла суперечка. З одного боку, Міністерство фінансів стверджувало, що низькі тарифи на житлово-комунальні послуги для населення не є причиною поганого стану галузі. Аналіз, проведений минулого року Мінфіном Криму спільно з Міністерством економіки і Рескомітетом із питань ЖКГ, показав, що низькі тарифи для населення були вигідні для деяких комунальних підприємств, зокрема, «Кримтеплокомуненерго», оскільки дозволяли їм без особливих зусиль отримувати дотації з республіканського бюджету. З іншого боку, на думку, наприклад, депутатів Джанкойської райради, тарифи на рівні собівартості все ще непосильні для населення, а встановлювати їх нижче — отже, знову вчинити довільно, а не згідно з вимогами економіки. У свою чергу заступник міністра економіки Криму Світлана Верба вважає, що збільшення тарифів на послуги ЖКГ для населення хоч би до рівня половини їхньої собівартості дозволяє значно вирівняти ситуацію і хоч би наблизитися до економічно обґрунтованих рішень. Адже поки одні недоплачують, тарифи для інших споживачів безбожно завищені. На думку Світлани Верби, «підприємства галузі перекладають основне навантаження з оплати послуг із населення на організації, деякі підприємства вимушені платити навіть по 13 гривень за кубометр води», — говорила вона. З іншого боку, поголовна відсутність лічильників дозволяє підприємствам ЖКГ завищувати обсяг наданих послуг і таким чином компенсувати низькі тарифи…
Уряд Криму ухвалив рішення, у якому визначив головні параметри тарифної політики. У різних містах встановлюють різні ціни, оскільки і витрати на подачу води в степу та в кримській гірській місцевості різні. Одне — качати воду з Дніпра в рівнинний і близький Красноперекопськ, інше — в Ялту й Алушту через гірський хребет. Так, міській раді Сімферополя рекомендували затвердити тариф на послуги водопостачання до рівня 82 копійок за кубометр води для господарсько-питних потреб і 1,63 гривні за кубометр для технічних потреб (поливу, водопою худоби, миття автотранспорту). Красноперекопській міськраді — 47 копійок за подачу кубометра води, 1,19 гривні за подачу технічної води. Алуштинській — відповідно, 0,88 грн., 1,76 грн. На практиці ж місцеві органи влади таких рекомендацій не дотримуються, а все роблять по-своєму.
Зрозуміло, що цей процес не міг тривати гладко. Так, перший же досвід введення нових тарифів у Красноперекопську призвів до конфлікту. Проаналізувавши фактичні тарифи, введені в місті, група фахівців дійшла висновку, що населення поки сплатити їх не в силах. Попри рекомендації Радміну, спершу міськводоканал підвищив вартість своїх послуг у 3,5 разу, опалювальні мережі — в 1,3 разу, а ціна гарячого водопостачання зросла в 1,52 рази. Причому, зазначають депутати, якість послуг залишилася на колишньому рівні — ніхто сміття частіше не вивозить, ніхто не обіцяє безперебійної подачі гарячої води. А причина в тому, що підприємства ЖКГ у нових умовах продовжують працювати, як і раніше, — не думають про зниження собівартості послуг, не впроваджують ресурсозберігаючі технології, не використовують економної сучасної техніки, практично ніколи не ведуть перерахунок розміру оплати своїх послуг при їх неповному наданні і навіть при повному невиконанні умов. Депутати запропонували провести повторну експертизу тарифів у Мінекономіки та виключити з них нераціональні витрати. Так виникло рішення про те, що в тарифи не можуть зараховувати витрати підприємств ЖКГ, наприклад, на утримання власної футбольної команди, на необґрунтоване преміювання працівників, на культурно-масові заходи тощо.
Сьогодні споживачі послуг ЖКГ стали вимогливіші до їхньої якості. Так, днями територіальна громада Поштівської селищної ради в Бахчисарайському районі заявила про проведення масових акцій протесту в разі припинення подачі води. Таке рішення прийняли на загальних зборах територіальної громади у зв’язку з рішенням Сімферопольського міськводоканалу відключити Поштівську селищну раду за нагромаджені борги з водопостачання. А борг цей чималий — близько 2038,3 тисячі гривень. Крім того, в ході зборів вирішили звернутися до Верховної Ради та Ради міністрів Криму з проханням про виділення з бюджету 2005 року ще не менше 200 тисяч гривень на реконструкцію водопровідних мереж і до вирішення всіх організаційних питань не допустити повного відключення подачі води.
