Дедалі частіше на прилавках антикварних магазинів і на «чорному» ринку можна побачити розсипи стародавніх речей, знайдених «чорними археологами». За словами фахівців, майже кожен історичний комплекс хоч раз, але зазнавав нападу так званих копачів. Найчастіше грабіжники там шукають золото, кольорові метали й старовинні прикраси. Унаслідок цього під лопатами скарбокопачів руйнуються сотні пам’яток археології, давні городища, кургани й поселення. І це незважаючи на те, що культурно-історичні цінності в Україні охороняються чинним законодавством.
Декілька подібних варварських розкопок цього року було проведено й у Київській області. Як повідомив «Дню» старший науковий співробітник Київського обласного центру охорони пам’яток історії, археології та мистецтва Олександр Сиром’ятников, у селі Лукаші Баришівського району понад десять невідомих людей перерили центральну частину кургану.
— Припускаю, що вони шукали скарб. Але, схоже, не знайшли нічого. Важко сказати, до якого періоду належить цей курган. Він може бути навіть скіфським. Наші предки-скіфи були орачами, тому золота в них особливо й не було. Але «чорні археологи» свою справу зробили: зруйнували історичну цінність, — підкреслив Олександр Сиром’ятников.
Але головний парадокс цього випадку навіть не в здійсненні розграбування кургану, а у ставленні до цього факту правоохоронних органів. Старшому науковому співробітнику з питань охорони культури та історичної спадщини відділу культури та туризму Баришівської райдержадміністрації Василю Коваленку вдалося з’ясувати особи вандалів (шукачі скарбів особливо і не ховалися, оскільки поблизу в них була дача). Бажаючи, щоб винних покарали, він з відповідною заявою звернувся до Баришівського райвідділу міліції.
— Відтоді вже минуло декілька місяців, після першої заяви я відніс до міліції ще дві, але звідти ніякої реакції, — розповідає Василь Коваленко.
На запитання, чи часто грабують історичні місця, старший науковий співробітник навів ще один «свіжий» приклад вандалізму. Це трапилося біля села Більшовик того ж району. Сюди приїхала група молодих людей, одягнутих під «козаків», які засипали піском курган, який охороняється законом. Напевно, таким чином вони хотіли відтворити той період часу, коли Тарас Шевченко писав вірш «Розрита могила». На жаль, звідки приїжджали ці «реставратори» Василю Коваленку з’ясувати не вдалося, тому він пішов до сільського голови й попередив, щоб подібного більше не було.
— За посягання на історичні пам’ятки українське законодавство передбачає як адміністративну, так і кримінальну відповідальність, однак я ще не знаю випадку, коли когось покарали за цей злочин, — говорить пан Коваленко, до речі, в минулому працівник правоохоронних органів.
У Баришівському райвідділі міліції в.о. слідчого відділу Віктор Петренко на прохання кореспондента «Дня» пояснити долю заяви про факт розграбування кургану відповів, що такого випадку він не пам’ятає й кримінальної справи з цього приводу немає. Як пояснив Василь Коваленко, служителі закону відмовилися покарати «чорних археологів» з тієї причини, що нібито курган не є історичною спадщиною. «Але за документами це не так!» — запевняє старший науковий співробітник. Історичну цінність розграбованого кургану підтвердили й у Київському обласному центрі охорони пам’яток історії, археології та мистецтва.
— Важко відповісти на запитання, скільки в грошовому вимірі коштує курган. Це ж історична цінність. Кожна країна має свою історію і її пам’ятки. У всьому світі це сфера, що особливо охороняється державою, оскільки об’єкти культурної спадщини безцінні не так з матеріального, як з духовного погляду, — вважає завідуючий відділом контролю за станом пам’яток Київського обласного центру охорони пам’яток історії, археології та мистецтва Олег Солтіс.
За словами пана Солтіса, в ХIХ столітті між Києвом і Васильковом існувало Білокнязівське поле, де нараховувалося понад чотириста курганів. Нині майже всі вони розорані й при кожній оранці знімається 30—40 сантиметрів кургану. Багато випадків, коли на території, де розташовані об’єкти культурної спадщини, місцева влада дає дозвіл на будівництво приватного житла.
Як охороняти кургани, що поодиноко височіють у степу? Адже до кожного з них міліціонера не приставиш. Але, як вважають «білі археологи», якби винних хоч раз покарали з усією суворістю закону (до речі, за проведення варварських розкопок кримінальний кодекс України також передбачає декілька років позбавлення волі), то бажаючих пошукати золото скіфів значно поменшало б. У Китаї, наприклад, за розграбування історичного надбання застосовується смертна кара Адже історія безцінна й відновленню не підлягає.
