Днями уряд затвердив концепцію Державної програми iз боротьби з підтопленням земель в Україні. Не секрет, що на сьогодні проблема паводків в Україні є актуальною. В країні від підтоплення страждає 12% загальної площі, щорічні економічні збитки від нього становлять 2,2 млрд. гривень. За даними РНБО, у південних районах на землях, що мають розвинену зрошувальну мережу, підтоплено 427 тис. га. В зоні впливу Північно-Кримського каналу — 96 тис. га, Каховської зрошувальної системи — 5,1 тис. га, Каланчацької — 9,1 тис. га. Експерти вважають, якщо цей процес не зупинити, то найближчим часом зрошувані землі треба буде взагалі виключити iз сільськогосподарського використання.
Пролити дещо більше світла на цю проблему і зазначити конкретні причини активізації останнім часом процесів підтоплення «День» попросив голову комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та наслідків Чорнобильської катастрофи Геннадія РУДЕНКА:
— Підтоплення є інтернаціональною проблемою і стосується не тільки України. Але головна причина полягає в тому, що рівень саме техногенного підтоплення у нас набагато вищий, ніж в інших країнах. Витоки цієї проблеми походять, в першу чергу, з недостатнього державного контролю. Звісно, в переважній більшості випадків основною причиною підтоплень є саме «безхозна» людська діяльність. Це закриття шахт, об’єктів по видобуванню руди, несанкціоноване будівництво в природоохоронних зонах, будівництво на воді. Саме це призвело до підтоплення великих територій підземними водами, а в окремих випадках — до порушення діяльності наземних водних артерій. Як результат, порушується природний екологічний баланс, вимиваються з землі корисні речовини, відбувається заболочення та засолення ґрунтів. Турбує, що в першу чергу це відбивається на сільському господарстві, яке є особливо розвиненим саме в зонах ризику — Луганській, Донецькій та Запорізькій області.
Що стосується Закарпаття, то самовільна вирубка лісів лише ускладнила і без того непрості кліматичні умови та неналежний стан берегових укріплень. Хоча в цьому регіоні й немає цінних для сільського господарства чорноземів, проте стихія може суттєво вплинути на функціонування туристичного бізнесу та на якість промислової деревини.
— Якою, на вашу думку, може бути профілактика підтоплень?
— Програм профілактики зараз дуже багато, і ними зацікавились як урядовці, так і громадськість. Скажімо, у вугледобувній галузі створена система насосного відкачування води з нині недіючих шахт. В майбутньому, я вважаю, треба буде здійснювати реабілітацію земель, тобто проводити заліснення, рекультиваційні роботи, що включатимуть в себе посіви таких агрокультур, які б відтворювали ресурси землі. На це, звісно, буде потрібно багато грошей і, зрозуміло, не тільки державних. Однак зміна форми власності сприятиме пiдвищенню відповідальності власників за свою землю, приватизація дасть можливiсть ефективніше використовувати природні ресурси.
