Днями світ відзначав Міжнародний день людини із синдромом Дауна. В Україні, як правило, до проблем сімей, де є діти з таким захворюванням, увагу привертають самі батьки — завдяки своїй участі в громадських організаціях. Це свого роду самодопомога. А про піклування київської влади говорить місце проведення конференції з цієї теми: вона проходила в приміщенні колишнього дитячого садка, яке потребує ремонту на суму в 268 тисяч гривень. Саме ця будівля відведена органами місцевої влади на облаштування Центру раннього розвитку, який планується відкрити у вересні цього року.
Діти із синдромом Дауна, як усі дорослі та діти, мають право на освіту, більше того — на додаткову увагу до проблем свого розбитку з боку фахівців. Це можливо в спеціалізованих центрах раннього розвитку. Наразі таких у Києві ще немає. Тому повноцінно підготувати дітей із синдромом Дауна до дитячого садка або ж школи фактично неможливо. Сергій Курьянов, президент Всеукраїнської благодійної організіції «Даун Синдром» зазначає, що сім’ї, в яких росте хвора дитина, займаються з дітьми самотужки. Ті ж 520 родин, які беруть участь в діяльності організації «Синдром Дауна», більш «озброєні»: вони користуються навчальними посібниками, які одержують із-за кордону або ж знаходять власноруч в інтернеті. Однак навряд чи батьки зможуть повною мірою замінити кваліфікованих викладачів, дефектологів, психологів та інших спеціалістів, життєво необхідних для повноцінного розвитку дитини.
Міжнародний фонд сприяння освіти дітей із синдромом Дауна (DSEI), в особі виконавчого директора Френка Баклі, вже готовий поділитися з українськими колегами своїм успішним досвідом роботи, запропонувати сучасну методологію навчання та новітні освітянські технології в цій галузі. Такі програми дозволять не тільки ефективно навчати дітей із синдромом Дауна, але й у майбутньому інтегруватися їм у суспільство. Все, що необхідно, — це чисте світле приміщення, методичні посібники та спеціалісти, які готові навчатись. Такі заклади мають бути принаймні по одному в кожному обласному центрі.
