Не так давно «День» опублікував статтю про лиман Сасик в Одеській області, який переживає екологічне лихо («День, №71, 1 травня 2006). Але необдумане втручання у природу характерне не лише для придунайського, а також для багатьох інших регіонів півдня України, зокрема, для Криму. І сьогодні ми пропонуємо вам іншу статтю, про інше озеро, яке, втім, теж називається Сасик, теж перебуває під загрозою катастрофи і, відповідно, вимагає якнайшвидшої допомоги.
На півострові Крим уже кілька десятиліть існує проблема з озером Сасик (таке правильне тюркське написання цього слова) поблизу Сак, де також необдумано проводилося будівництво житла, доріг та комунікацій, зокрема, дамби, яка зараз не витримує натиску води, що призводить до підтоплення сотень житлових будинків і загрожує екології багатокілометрового узбережжя Чорного моря.
Проблему озера Сасик-Сиваш у Криму намагалися вирішити послідовно вже кілька урядів, але протягом цілих десятиліть це не вдається, і раз у раз, особливо навесні та восени після дощів, з’являються повідомлення про те, що «греблю на озері Сасик-Сиваш може прорвати в будь-який момент». Так було у березні нинішнього року, так трапляється після кожного більш-менш сильного дощу в Західному Криму. Прорив греблі загрожує не лише підтопленням житлових будинків у кількох сусідніх селах, але й руйнуванням автомобільної дороги та залізниці на Євпаторію, ліній електропередач та зв’язку, водопроводу, газопроводу, які проходять поблизу озера, кількох кладовищ. Наприклад, навесні кримський главк МНС оцінював ситуацію так: «Два популярних кримських курорти — Євпаторія і Саки — можуть опинитися в центрі надзвичайної ситуації, у разі прориву греблі на озері Сасик-Сиваш. Це може статися у зв’язку з весняним підйомом рівня грунтових вод. Залежно від періоду року, рівень води в озері вищий від рівня моря в середньому на 30–60 см. У разі прориву греблі дуже велика ймовірність екологічної катастрофи — вода опрісниться, будуть знищені запаси брому та магнієвих солей». Не виключена ймовірність підтоплення житлових кварталів Сакського району та Євпаторії. У цьому випадку така надзвичайна ситуація буде вже не регіонального, а державного рівня, — попереджають рятівники…
Характерно, що причиною такої складної і тривалої проблеми є людський чинник. За словами депутата Верховної Ради і колишнього прем’єр-міністра Криму Сергія Куніцина, який глибоко знає проблему, ще в 60-ті роки минулого століття через непродуману економію коштів було вирішено не будувати відвідний канал та насосну станцію, через що було втрачено можливість регулювання рівня води у північній частині озера. Більш того, не було проведено необхідні іригаційні роботи, що не дало можливості знизити рівень грунтових вод у місцевостях навколо озера Сасик-Сиваш. До того ж, західний Крим — це місцевість степова, з рідкісною рослинністю, сильні північно-східні вітри піднімають хвилі й постійно розмивають греблю. Підрозділи МНС у Криму постійно проводять моніторинг стану греблі та рівня води в обох частинах озера та періодично оголошують аврали з порятунку людей, комунікацій та самого озера.
Гребля розділяє найбільше в Криму грязьове озеро Сасик-Сиваш на дві частини — солону й прісну. У разі прориву греблі сотні тисяч кубометрів прісної води можуть ринути з північної частини озера до південної солоної. Проведені рятівниками дослідження розподільної греблі показали, що в середньому її ширина становить усього близько двох метрів, у деяких місцях проїхати по ній уже неможливо. За оцінками рятівників, прорив води цілком ймовірний на восьми ділянках греблі, де ширина насипу скоротилася до півтора метра! За даними рятівників, вирішувати проблему необхідно якомога швидше, поки зливові дощі остаточно не розмили греблю. Крім того, 700 метрів греблі вимагає термінової підсипки. Періодично на греблі проводяться аварійно- відновні роботи. Ситуацію ускладнює не лише необхідність рятувати будинки жителів, дороги та водопровід, але одночасно піклуватися про збереження цілющих властивостей озера.
Головна причина, яка не дозволяє усунути загрозу прориву греблі — недостатнє фінансування робіт. Щоразу гроші виділяються вже під час затоплення будинків, їх ніколи не вистачає для системного вирішення проблеми — будівництва водовідвідного каналу та насосної станції, відселення жителів із тих будинків, які знаходяться під ризиком підтоплення. Як повідомив під час чергового «сакського авралу» нинішньої весни начальник ДУ МНС України в Криму Сергій Василенко, рятівники зверталися до уряду автономії з проханням провести засідання республіканської комісії з надзвичайних ситуацій для остаточного вирішення періодично виникаючої проблеми. Проблема посилюється тим, що щорічно під час кількох паводків треба рятувати не лише людей, лінії зв’язку, дороги, але й саме озеро, його найцінніші лікувальні грязі. Адже навіть зруйновані будинки та лінії зв’язку, трубопровід можуть бути відновлені, але якщо опрісниться солоне озеро, яке накопичувало свої цілющі властивості протягом кількох десятків тисяч років, його корисні властивості, на використанні яких базується лікування на всьому Євпаторійсько-Сакському курорті, будуть втрачені якщо не назавжди, то для нинішніх поколінь точно, оскільки період відновлення лікувальних властивостей грязі становитиме кілька сотень років. У зв’язку з цим ще у 1996 році Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про визнання озера Сасик-Сиваш лікувальним водним об’єктом загальнодержавного значення.
Уряд Криму неодноразово обговорював проблему озера Сасик-Сиваш. Наприклад, навесні цього року було встановлено, що рівень води у північній частині озера перевищує рівень води у південній його частині в середньому на 1,2 метра — це пов’язано з таненням сніжного покриву та весняним притоком вод. При посиленні північного вітру існувала загроза розмиву розподільної греблі, а при подальшому підвищенні рівня води — підтоплення прибережних населених пунктів. Уряд Криму періодично виділяє дедалі більше коштів, необхідних для зміцнення греблі, але час і вода невблаганно змивають усе зроблене людьми і знову виникає загроза прориву греблі. Так, тільки нинішнього року було виділено понад 400 тисяч гривень на аварійно-рятівні роботи та понад 200 тисяч гривень на допомогу жителям підтоплених будинків сусідніх сіл Орлянки, Охотниково та інших. На думку колишнього прем’єра Криму Анатолія Бурдюгова, в Криму необхідно виробити комплексний підхід до вирішення проблеми озера Сасик-Сиваш. Потрібно не просто провести зміцнення греблі, але також визначити їй нового власника і провести низку інших робіт щодо відведення води з частини озера, що переповнюється. Зараз гребля знаходиться на балансі Сакського хімічного заводу, який є банкротом і має можливості її зміцнювати. Експерти вважають, що оптимальним вирішенням проблеми може стати будівництво водовідводу з північної частини озера до Чорного моря — однак реалізація цього проекту вимагає понад сім мільйонів гривень, яких у Криму немає. Останній уряд Криму вивчав можливість скидання води з північної частини озера до південної в літній сезон — це дозволило б знизити рівень води в північній частині озера, зберегти рівень концентрації солі в південній його частині і не допустити виникнення надзвичайних ситуацій, — розповідав журналістам екс-голова уряду Криму Анатолій Бурдюгов. Начальник ДУ МНС Сергій Василенко говорить, що в цьому році проблема озера Сасик- Сиваш стала особливо гострою, оскільки час минає, а коштів у необхідних обсягах для відновлення греблі, яка руйнується дедалі більше, як не було, так і немає.
Робота хімічних, екологічно небезпечних промислових підприємств не відповідає загальній стратегії міста, оголошеного у 2005 році Верховною Радою України курортом державного значення. Таким чином, землі району мають оздоровче та рекреаційне значення, і цей напрям необхідно розвивати, говорили учасники наради. План заходів щодо ліквідації виробничих потужностей Сакського державного хімічного заводу вже розроблено і буде винесено на розгляд спільної колегії Ради міністрів АРК та Міністерства промислової політики України вже у цьому році. Вже готовий план ліквідаційних заходів заводу, однак ще не відомо, хто буде балансодержателем підприємства. Арбітражний управляючий Сакського державного хімічного заводу готовий передати з балансу підприємства систему розподільних гребель озера Сасик-Сиваш. Однак для цього уряду та міністерствам, які мають відношення до ресурсів озера Сасик-Сиваш, необхідно визначити підприємство, якому буде передано на баланс ці споруди. Колишня Рада міністрів АРК звернулася з листом до Кабінету Міністрів України з проханням визначити власника греблі. Сам Крим через відсутність коштів на утримання греблі, претендує тільки на можливу пайову участь зацікавлених підприємств у видобутку солі та грязей озера Сасик-Сиваш. Це вже серйозний ресурс для всієї автономії, який може приносити прибуток. Уряд заявив, що насамперед необхідно знайти оптимальне технічне рішення, яке дозволить зберегти унікальні природні ресурси озера, хоч реалізація такого проекту вимагає вкладення значних коштів та серйозної науково-технічної експертизи. Однак після виборів уряд Криму змінився вкотре, а проблема так і залишилася невирішеною…
На жаль, сьогодні цей регіон Криму не можна назвати таким, що бурхливо розвивається. За даними Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, безконтрольне використання грязей та ропи Сакського озера, як і безгосподарне ставлення до грязей та ропи Сасик-Сивашського та інших цілющих озер регіону, негативно позначається на їхньому стані і завдає шкоди природно-лікувальним ресурсам Криму. Так, за прогнозами фахівців Сакської районної державної адміністрації, у поточному році інвестиції в економіку району становитимуть 85,8 млн. гривень, розповідав голова Сакської райдержадміністрації Борис Якимчик на засіданні кримського уряду. «Це програма мінімум», — говорив він. За його інформацією, зокрема, сільгосппідприємство «Дружба народів» планує витратити 40 млн. гривень на розвиток виноградарства та садівництва, Навчально-дослідний племінний птахівницький завод ім. Фрунзе — 17,6 млн. гривень на розвиток рослинництва, тваринництва та птахівництва, компанія «Нобіс» має намір вкласти вісім мільйонів гривень у будівництво свинокомплексу, фірма «Агро- Альянс» — 5 млн. гривень у будівництво тепличного комплексу. Крім того, приватне підприємство «Мрія» збирається вкласти кошти в розвиток овочівництва та створення оптового ринку овочевої продукції, підприємство «Агро-капітал» — побудувати птахокомплекс тощо. І хоч від ефективності греблі на озері Сасик-Сиваш залежить доля будь-якого з цих проектів, але вкладати в неї гроші вони не поспішають, чекаючи, що це має зробити держава. Але чи могли за останні два роки дійти руки та думки Кабінету Міністрів України, склад якого раз у раз змінюється, або Ради міністрів Криму, склад якої змінюється з не меншою періодичністю, до якогось озера під кримськими Саками? Відповідь на це запитання, мені здається, і так зрозуміла. Однак екології західного Криму від цього не легше, проблема постійно загострюється, і якщо ми не втратили Сасик-Сиваш навесні 2006 року, то восени або взимку втратимо точно, — вважають в МНС Криму. А там знають ситуацію як ніхто інший, тому що не раз переживали її, двічі на рік рятуючи людей та комунікацію.
ДОВІДКА «Дня»
Сасик-Сиваш — найбільше озеро Криму. Площа озерної улоговини 75,3 кв. км, довжина — 14 км, середня ширина — 5,5 км, найбільша ширина — 9,0 км, середня глибина — 0,5 м, максимальна глибина — 1,2 м, площа водозбору — 1064 квадратних кілометри. Озеро Сасик-Сиваш утворилося з морської затоки і за віком молодше, ніж інші кримські озера. Кримські озера також колись були мілководними морськими затоками. Потім вони відмежувалися від моря намитими штормами піщаними пересипами, і південне сонце перетворило морську воду лиманів на насичений сірководнем та солями розчин, який називають ропою. У донних відкладеннях озер відбуваються складні біохімічні та геохімічні процеси, які утворюють цілющий мул — славнозвісні лікувальні грязі Криму. Лікувальні грязі Сакського, Сасик-Сивашського та інших озер люди використовували ще в середні віки. Про них ходили легенди. Одна з них розповідає про чумака, який приїхав з України за сіллю, що її добували тут. Воли його застряли в озерній грязі, і чумак цілу ніч топтався в ній своїми хворими ногами, намагаючись витягнути навантажений віз. Повернувся чумак додому і раптом відчув, що застарілий біль у ногах, який мучив його багато років, зник, і він став абсолютно здоровим. Здавна в Сакському озері, як і в озері Сасик, добували поварену сіль. Звідси запиленими багатоверстовими дорогами чумаки доставляли її до Києва, Чернігова, Полтави та інших міст України, до багатьох віддалених російських губерній. Влітку 1917 р. свою першу продукцію — 23 тонни брому — видав Сакський бромзавод. Лікувальні грязі, ропа, мінеральна вода, які використовуються для лікування хворих, поліпшують обмінні процеси, периферичний кровообіг, кровообіг внутрішніх органів, кровопостачання серця, функцію серцево-судинної системи, мають знеболюючий, протизапальний, розсмоктуючий ефект, сприяють стимуляції регенеративних процесів, прискорюють утворення кісткового мозолю, трофіку тканин, нормалізують гормональний фон, сприяють виведенню з організму радіонуклідів. Основою курортного лікування є різні види бальнеогрязепроцедур.
