Останніми днями в ЗМІ, зокрема на порталі «Новости Донбасса», та в соцмережах активно обговорювалася новина, що під час футбольного матчу між головними фаворитами чемпіонату «Шахтарем» і «Динамо», який відбувся 7 квітня, донецькі фани розгорнули червоно-чорного прапора УПА. Цю новину подавали як сенсацію: на стадіоні Ахметова (!) — націоналістичний прапор! Але чи є в цьому сенсаційність?
Футбольні фанати дивуються, що поява прапору стала новиною. «Є такий негласний договір, що всі представники українського ультрас-руху поділяються на два табори: правоспрямовані та лівоспрямовані. Прошу не плутати з неофашистами. В Україні таких немає, це характерно для російського фан-руху. В Україні розподіл такий: наприклад, одесити, сімферопольці, донецькі металурги — ліві, тобто проросійські; кияни, львів’яни, харків’яни, донеччани (фанати «Шахтаря») й багато інших — праві, тобто проукраїнські. Але це «правило» стосується ультрас-руху. Багато хто з молоді в Донецьку ходить у футболках із зображенням Бандери. Ми співаємо гімн України, заряджаємо «Слава Україні! Героям слава!», ходимо на концерти, наприклад гурту «Тартак», носимо одяг з українською символікою, в тім числі героїчною (хтось козацькою, хтось упівською, хтось холодноярською)», — так коментує ситуацію представник донецького ультрас-руху. Про те, хто саме тримав на тому матчі прапор і чому, він сказати не може.
Також слід зауважити, що червоно-чорний прапор, гасло «Слава Україні! Героям слава!» і національний гімн стали атрибутами й хокейних трибун «Донбас-Арени», коли грає місцева команда. На хокей ходять ті самі фанати, що й на футбол.
З огляду на це, виникає питання: чому в масовому просторі ця тема набула поширення саме зараз?
Нагадаємо, Донеччина — один із найбільших за чисельністю округів. Під час виборів у Донецькій області має бути створений 21 мажоритарний округ. На перший погляд, здається, що більше шансів матиме Партія регіонів. Проте на сьогодні, як зазначають експерти, рівень довіри серед населення Донеччини до ПР падає, натомість в інших кандидатів — підвищується. Саме тому виникає ризик чергових провокацій та спекулювань на питанні мови.
