Марш протесту відразу мав призвести до відставки принаймні
міністра енергетики й керівника «Енергоатома»
Екс-директор Чорнобильскої АЕС відповідає на запитання
«Дня» про своє бачення наслідків дев’яти місяців діяльності «Енергоатома».
— Поточний момент можна охарактеризувати як брак кваліфікації
управління країною загалом і атомною енергетикою зокрема. Завданнями держави
щодо енергетики є, по-перше, вихід із кризи платежів, по-друге, підвищення
кваліфікації керуючого галуззю персоналу. Дев’ять місяців роботи атомної
енергетики за межами законодавчого поля призвели до наростання в ній відхилень
від норми. Це некваліфіковане управління — про це говорить і те, що компанія
досі не отримала ліцензію на експлуатацію ядерних установок, і те, що керівництво
не вміє як слід керувати людьми — інакше не було б недавніх акцій протесту.
Це і громіздка структура з непродуманими лініями відповідальності. Та одне
з найбільших відхилень — марш протесту. Атомники не повинні протестувати,
вони повинні працювати, кожному фахівцеві ясно, що це несумісно! Марш протесту
відразу мав призвести до відставки принаймні міністра енергетики й керівника
«Енергоатома».
— Чому ж цього не сталося?
— Відповідь може бути лише одна — уряд не розуміє, що відбувається,
й не може адекватно на це реагувати. А найцікавіше, що суспільство також
не прореагувало на ці події. Люди йшли Хрещатиком і не звертали уваги на
колону в білому вбранні. Нібито бачать їх тут щодня. А либонь вони лише
вдруге тут, а вперше були 86-го, коли весь звичайний одяг ліквідаторів
був зараженим... Мої почуття, коли побачив цю колону, були близькі до тих,
які виникли від вигляду зруйнованого реактора. Якщо персонал АЕС вийшов
на вулиці, станції повинні бути зупинені. Адже дуже швидко знайдуться люди,
котрі скористаються протестом атомників у своїх політичних цілях.
— Нині «Енергоатом» працює за тимчасовими дозволами на
експлуатацію окремих енергоблоків...
— Це обман громадськості, юридичні маніпуляції, які по
суті не змінюють картину. Вимоги для видачі тимчасового дозволу й ліцензії
докорінно відрізняються. Існування «Енергоатома» — порушення і статті 7
Міжнародної конвенції з питань ядерної безпеки, і статті 87 Закону України
«Про ядерну енергетику й радіаційну безпеку», які прямо забороняють експлуатацію
ядерних установок без ліцензії. І прем’єр-міністр, і Генеральна прокуратура
поінформовані про це, але мовчать. У листі народного депутата Григорія
Луньова до Валерія Пустовойтенка вказувалося, що така практика «може призвести
до некерованості в галузі», і це, власне, й сталося.
— Ви говорили про зупинку атомних енергоблоків. Чи не призведе
це до катастрофічних наслідків для економіки країни?
— Так, в енергетиці є поняття «частотної катастрофи». Коли
споживання електроенергії перевищує її виробництво — падає частота в мережі.
Коли вона, в нормі дорівнюючи 50 герцам, зменшується до 49, спрацьовує
автоматика, яка відключає частину споживачів і відновлює баланс. Якщо цього
не станеться, знижена частота виведе з ладу частину електроустаткування
в найнесподіваніших місцях, і відновити це буде надзвичайно важко. У разі
автоматичного відключення від електроживлення такого міста, як Київ, для
відновлення електропостачання буде потрібно кілька днів — в умовах темряви,
відсутності водопостачання й електротранспорту. Коли відключиться живлення
безперервного електрометалургійного виробництва, результат може бути незворотнім
— печі захолонуть. Однак за планомірної ручної зупинки блоків катастрофи
можна уникнути. Правда, зупинка АЕС фактично еквівалентна зупинці промисловості
України...
— І все-таки ви говорите про необхідність зупинки блоків...
— Як громадянин своєї країни, я бачу: ситуація в атомній
енергетиці вийшла за межі норми. І вважаю, що потрібно або виправити її,
або зупинити реактори. Це коштуватиме нам дешевше нового Чорнобиля. Атомна
енергетика ще спроможна виконувати свої функції, але підійшла до межі.
Головна біда Нура Нігматуліна в тому, що він не розуміє, що відбувається.
Пригадаймо — Чорнобильську катастрофу спричинив людський чинник. На ЧАЕС,
я знаю, почали працювати гірше, ніж раніше. І на інших станціях також.
Безладдя охопило не лише атомну галузь, а й усю країну. І люди, на жаль,
звикли...
№190 06.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
