Реальною основою протидії процесам криміналізації економіки
та корумпованості може бути лише фінансове оздоровлення підприємств, своєчасна
виплата заробітної плати і висока вимогливість до керівників усіх рівнів.
На цьому й будується нинішня політика керівництва Мінвуглепрому. Передусім,
ми приділяємо особливу увагу виявленню причин і умов розвитку цих явищ,
а не боротьбі з наслідками. І перші позитивні зміни відбулися в галузі
минулого року, коли було створено механізм оптимального функціонування
галузі.
Починаючи з червня минулого року було встановлено жорсткий
контроль за надходженням у галузь усіх грошових коштів, їх використанням,
а також за першочерговою витратою їх на виплату заробітної плати. Із загальної
суми «живих» грошей, що надійшли в галузь за минулий рік, — а це понад
3 мільярди гривень, — 2,2 мільярда (72,8%) було направлено на виплату поточної
зарплати і погашення заборгованості з неї. Загалом по Мінвуглепрому ця
цифра ще вища — 87,7%. Наша стратегічна мета — в новому 1999 році регулярно
виплачувати поточну заробітну плату.
Більш того: за останні п’ять місяців уперше поменшали темпи
зростання заборгованості із зарплати. Якщо протягом першого півріччя вона
становила 51,9 мільйона гривень щомісяця, то в другому півріччі скоротилася
до 4 мільйонів на місяць. Прогрес відчувається.
Хочу підкреслити, що минулого року галузь повністю отримала
передбачені державним бюджетом кошти. Розрахунки за відвантажене в держрезерв
вугілля також проводилися в повному обсязі й часто — авансом. Тож звинувачувати
державу в погіршенні положення справ із розрахунками по зарплаті — не варто.
Навпаки, завдяки рішучим діям уряду ситуація з виплатою грошей поліпшилася.
Час нарешті зрозуміти, що гроші треба заробляти чесним трудом, а не виривати
загрозою різних акцій протесту. Докорінно вирішити проблеми галузі не можна
ні за допомогою страйків, ні пікетуванням держустанов, ні навіть публічно
поховавши вугільну промисловість, — хоча, за великим рахунком, ховати її
поки ще рано. Сьогодні уряд поставив перед галуззю завдання — щодоби відвантажувати
електростанціям не менш ніж 100 тисяч тонн вугілля. Якщо декілька місяців
тому ми відвантажували енергетикам у середньому 60—65 тисяч тонн на добу,
то зараз відвантаження в окремі дні становить 95—98 тисяч тонн.
Інший найважливіший напрямок — кадрова політика, що проводиться
в галузі. Вже виконано значну роботу щодо зміцнення керівництва холдингових
компаній, виробничих об’єднань, шахт. За останні п’ять місяців минулого
року розпочали роботу на посаді 14 нових генеральних директорів і 31 директор
шахт. Оскільки основною ланкою з наведення порядку на підприємствах галузі
є контрольно-ревізійне управління, ми замінили його начальника на більш
досвідченого, підпорядкували КРУ безпосередньо міністру, укомплектували
його висококваліфікованими фахівцями і наділили їх додатковими повноваженнями.
Керівництво Мінвуглепрому вважає, що вирішальну роль у
протидії процесам криміналізації відіграє розроблене спеціальною робочою
групою «Положення про порядок реалізації вугільної продукції в Україні»,
яке необхідно якнайшвидше доопрацювати і затвердити. Реалізація закладених
у Положенні принципів сприятливо позначиться на прозорості проходження
коштів, зменшенні рівня бартерних операцій, встановленні безпосереднього
контакту виробника та споживача.
Щодо рівня бартеризації, то ця тема заслуговує окремої
розмови. Коротко скажу лише, що зараз рівень бартеризації в галузі становить
60%. Зрозуміло, це ще досить високий показник, однак не треба забувати,
що ще на початку минулого року він становив 77,5%. В урядовій програмі
діяльності Кабінету Міністрів у частині розрахунків за коксоване вугілля
передбачено частку в 60% «живих» грошей, при розрахунках за вугілля іншого
призначення — 50%. І ми не маємо наміру зупинятися на досягнутому і прикладемо
всіх зусиль для збільшення надходження в галузь «живих» грошей.
Щоб запобігти умовам для зловживань при встановленні цін
на вугільну продукцію, обладнання та матеріальні ресурси, нами вжито заходів
з уніфікації структури і функцій вуглезбутових організацій. Це дало можливість
виявити численні недоліки при укладанні договорів, запобігти «нерівному»
бартеру, протидіяти використанню численних схем, що дозволяють уникати
оподаткування. Для запобігання придбанню матеріально-технічних ресурсів
за завищеними цінами, керівникам підприємств галузі дано вказівку керуватися
при укладанні контрактів на постачання продукції цінами виробника. Наведенню
порядку в цій сфері повинно сприяти й створення державного підприємства
«Вуглетехпереозброєння», оскільки воно здатне витіснити велику кількість
сумнівних посередників, що паразитують на галузі. Також ми чекаємо допомоги
від нещодавно створеної державної акціонерної компанії «Вугілля України»,
особливо в частині встановлення чіткої системи взаємних розрахунків у всьому
комплексі базових галузей.
Аналіз численних фактів діяльності вугледобувних підприємств
показав, що контроль за використанням бюджетних коштів у сучасних умовах
необхідно починати зі створення максимально прозорої системи формування
економічних показників для визначення і надання необхідних бюджетних коштів.
У зв’язку з цим Мінвуглепром принципово змінив порядок і механізм надання
держпідтримки, що дозволить посилити контроль держави за бюджетними витратами,
забезпечити простоту розрахунків і отримання грошових коштів вугледобувними
підприємствами без втручання Мінвуглепрому, і, нарешті, посилити відповідальність
керівників за використання держпідтримки за призначенням шляхом зміни показників
у контрактах.
Хочеться відзначити, що облік обсягів видобутку вугілля
як «гірничої маси», з одного боку, не відповідає потребам ринкових реформ,
а з іншого — дає підстави для різних зловживань. Загалом по Мінвуглепрому
зольність видобутого вугілля нижча за норму на 0,4%, та й самі ці норми
за останні роки безпідставно збільшувалися. А це означає, що разом із вугіллям
приймається на-гора і перевозиться транспортними мережами більше «порожньої»
породи, більше баласту надходить і на теплові електростанції. Тому Мінвуглепромом
принципово змінено саму методику прийняття програми розвитку підприємств.
Починаючи з нового року головним показником, за яким оцінюватиметься робота
підприємства, стане виробництво готової товарної продукції. Виділення бюджетних
коштів проводитиметься лише на умовах конкурсу (тендера). Це забезпечить
рівний підхід до всіх підприємств при їх бюджетному фінансуванні. Основна
ідея така: гроші потрібно вкладати туди, де в найкоротші терміни можна
отримати максимальну віддачу при максимальній ефективності використання
коштів.
Усі ці заходи контролюватиме постійно діюча галузева комісія,
в роботі якої ми запросили взяти участь представників Мінекономіки, Мінфіну,
Державної скарбниці, облдержадміністрацій.
Всі перераховані, а також додаткові заходи, передбачено
в підготовленому Мінвуглепромом проекті «Програми реформування і фінансового
оздоровлення підприємств вугільної промисловості на 1998—2000 роки», яку
зараз подано до Верховної Ради для остаточного затвердження. Прийняття
цього документа дозволить зміцнити законність, підвищити фінансову дисципліну
в галузі, успішно боротися з криміналізацією та корупцією.
