Однак дружина щозими хворіла. Минулої весни, відчинивши шафу з літніми речами, Медведєви виявили, що одяг запліснявів. І тоді Віктор Якович вирішив: досить. Тоді ж йому на очі і потрапили затверджені взимку Кабміном правила надання населенню послуг теплопостачання. Там в одному з пунктів написано, що споживач має право за свій рахунок відключитися від систем теплозабезпечення. У жеку, куди прийшов Медведєв, здивувалися і переадресували його в абонентський відділ «Севтеплоенерго». І хоч Віктор Якович готувався до боротьби за свої права, дозвіл на відключення вдалося отримати.
Севастопольський інженер створив електронагрівальний прилад, основу якого становить звичайна секція батареї. До неї з одного боку приєднано електронагрівач, а із другого — розширювальний бак, тобто невелика посудина, куди потрапляє вода, яка розширилася від нагрівання. На невеликій панелі, прикріпленій до стіни, — два регулятори: температури і потужності. Вода в батареї нагрівається електричними тенами. Принцип діяльності той же, що і в масляних радіаторах.
Промиваючи свої секції після їх від'єднання від системи, Медведєв з'ясував: гріли вони наполовину від можливого, оскільки вся задня частина була забита іржею і брудом.
Із постачальним підприємством Медведєв гранично чесний. Щоб не користуватися теплом від стояків, що залишилися в квартирі, він їх заізолював.
«Севтеплоенерго» не надало інженерові для розрахунків показника кількості тепла, яку він реально отримує. Тому економічний аспект експерименту не було до кінця прораховано.
— Я розумію тепловиків, — каже Віктор — У нас, за нормами, на 100 метрів має бути 35 гікокалорій. Якщо вони зізнаються, що дають усього 15, то з них можна спитати, куди йде тепло.
Сьогодні вже можна вести мову про те, що експеримент Медведєва вдався. Якщо раніше він платив за опалювання своєї квартири 270 гривень за рік, то за минулий сезон витрати на електроенергію становили 192 гривні, з них безпосередньо за опалення було витрачено приблизно 148 гривень. При цьому опалювальний сезон у його квартирі довший, аніж у Севастополі.
— У жовтні я відчував, що опалюю сусідів, —розповідає Віктор — Витрачалося багато енергії. Коли включили центральне опалювання в будинку, мої енерговитрати різко скоротилися.
Створена ним система дозволяє економити. Медведєв прожив зиму за принципом: потрібна температура в потрібному приміщенні в потрібний час.
— Уранці я йду на роботу і повертаюся ввечері. Навіщо мені на цей час підтримувати температуру 18 градусів? Досить 14 — 16. Коли я повертаюся, то встановлюю більш високий режим для кімнати. У кухні мені взагалі висока температура не потрібна. Там я практично не опалював. Автоматика чутливо реагувала на температуру за вiкном. Тільки-но ставало тепліше, потужність знижувалася.
Крім того, Віктор приділив увагу і теплоізоляції. Підвітряну стіну своєї квартири він обклеїв теплошпалерами. А на майбутній сезон має намір обклеїти тепловідбиваючим матеріалом стіни за радіаторами і за рахунок цього отримати додаткову економію. Медведєв упевнений, що квартирне електроопалювання — найправильніший шлях до енергозбереження. Адже в цьому випадку споживач уже не оплачує витрати постачальних підприємств.
Медведєв не єдиний у Севастополі, хто відключився від теплоцентралі. Декілька чоловік поставили в себе в квартирах газові міні-казани вітчизняного виробництва. Це удосконалення дає економію за сезон більше: до 300 гривень. Однак більші і початкові витрати: 125 доларів коштує казан плюс проект в міськгазі, плюс за забезпечення вентиляційної труби, плюс за зварювання труб (квартирну систему треба замкнути).
Такі новаторські ідеї не можуть не викликати опір монополістів. Можливо, через те винаходи Медведєва впроваджені поки що тільки в його квартирі.
Восени, якщо вдасться заробити грошей, він планує встановити в себе на балконі геліоустановку, щоб таким чином одержувати гарячу воду (з нею в Севастополі перебої). До речі, Медведєв розробив проект, що істотно здешевлює використання енергії сонця. У Північній Швеції нею опалюють будинки. Сонячний Крим спалює газ і мерзне.
— Ми дуже бідні для здешевлюючих технологій, — зітхає інженер.
