Як повідомив голова незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець, підтримку наші гірники знайшли в Німеччини, Англії, Франції, США, Румунії. В Україні з гірниками солідарні моряки, студенти та працівники метрополітену. М.Волинець передбачає, що новий імпульс страйки отримають 15 — 20 лютого і що вони будуть поширюватись. Основними вимогами, як і раніше, залишаються своєчасна виплата зарплати та фінансування галузі. «Держава повинна стати державою, — каже голова НПГУ, — тобто визначити для себе базові галузі нашої країни і на цьому фундаменті будувати економіку».
Натомість гірники та НПГУ витримують значний тиск від уряду, котрий ігнорує їхні вимоги. Понад 700 комерційних структур є боржниками шахтарської галузі. Із приводу цього 23 грудня до Президента України, Генеральної прокуратури було подано клопотання НПГУ, щоб вони розібралися в ситуації. Однак зустріч 21 січня шахтарських представників із прем’єр-міністром України Валерієм Пустовойтенком засвідчила, що цього не відбулося. Ситуацію гірників характеризують такі цифри: дебіторська заборгованість становить близько дев’яти мільярдів гривень, кредиторська перевищила 4 мільярди. «Це свідчить, — прокоментував результати цієї розмови М. Волинець, — що гірникам немає на що сподіватися».
У свою чергу міністр вугільної промисловості Сергій Тулуб повідомив, що для розрахунку за вугілля потрібно 200 мільйонів гривень. За його словами, вже почалась виплата зарплат на підприємствах вугільної промисловості. У другій половині 1998 року влада практично в повному обсязі виконала свої зобов’язання перед шахтарями.
КОМЕНТАР «Дня»
Михайло КРИЛОВ, голова Донецького страйккому, голова Донецької регіональної організації незалежних профспілок гірників України, ситуацію на шахтах прокоментував так:
— Складається враження, що підпалили бікфордів шнур, а коли все вибухне — невідомо. Заборгованість по зарплаті на шахтах коливається в межах від двох-трьох місяців до півтора року. Однак із новим бюджетом, де сума фінансування більш ніж удвічі менша від показників минулого року, для вугільної промисловості можна наперед готувати «дерев’яні ящики».
На одній із найкращих та найстабільніших шахт України — шахті ім. Засядька — вже сьогодні попереджають, що найближчим часом виплати зарплати не буде. Наші великі чиновники свідомо приймають такий бюджет, що ми наперед стаємо збитковими. Україні пропонують зупинити фінансування вугільної промисловості, щоб скоротити суму соціальних витрат. На мою думку, це питання треба вирішувати шляхом диктаторської тактики. Потрібно перекрити всі шляхи, щоб вугілля не покидало межі Донбасу. Адже ми пройшли вже всі можливі інстанції — безрезультатно. Ми хочемо діяти законним шляхом. Без грошей ми не можемо купити хліба в магазині. Чому ж ми повинні віддавати вугілля, не знаючи, чи заплатять за нього.
Усі ці пікетування, голодування — то вже вчорашній день. Ці заходи стали настільки звичайними, що на них уже ніхто не звертає уваги.
