Унікальний архітектурно-ландшафтний комплекс просто неба переживає нелегкі часи. Сьогодні на території музею 289 архітектурних пам’яток (приблизно чверть із них потребує реставрації). Грошей на ремонт і реконструкцію влада Київради не виділяє, зате довкола музею незабаром з’являться новосели (за три роки роздано 28 ділянок під забудову). Співробітники архітектурно-ландшафтного комплексу Пирогів б’ють на сполох, запевняють, що такі дії чиновників, наділених владою, можуть призвести до катастрофи та знищення найбільшого не лише в Україні, а й у Європі музею просто неба.
— Починаючи з 2006-го до 2008 Київрада роздала забудовникам 28 земельних ділянок, — обурюється Павло Федака, директор Національного музею народної архітектури й побуту. — Спочатку їх виділяли на сільськогосподарські потреби, а потім виявилося, що володільники ділянок мають право на будівництво. Якщо тут побудують висотні будинки, а один уже практично стоїть, то музей у Пирогові просто зникне! Наш комплекс цінний унікальним довкіллям. Такого немає ніде в Європі, а влада не цінує того, що ми маємо!
Виявляється, музей не має позначених меж охоронних зон. Їх неодноразово розробляли, але документи так і не затверджено. Останній на сьогодні проект охоронних зон, який навіть підписали в Мінрегіонбуді й НАН України, уже вісім місяців перебуває на розгляді в головного архітектора Києва, але остаточний вердикт не винесено, повідомляє news.bigmir.net.
— Біля музею виділяли землю під кінноспортивний комплекс — було виділено близько 1,5 га, — розповів Олександр Луцький, колишній заступник мера Києва із земельних питань. — Біля Пирогова є також землі, призначені під сільськогосподарські угіддя, але під будівництво їх ніхто не виділяв. Та й узагалі Пирогів — що, мало землі? Вони мають величезну площу, понад 130 гектарів, але чомусь її не освоюють. Постійно б’ються за буферну зону, а навіщо вона їм? Довкола музею не буде жодного будівництва. Він — як священна корова. Усе це політика, аби очорнити київську владу.
Тим часом виконувач обов’язків голови КМДА Олександр Попов відзначив:
— Є багато виділених земельних ділянок, через які нині виникають запитання. Ми вважаємо, що мають місце рішення, прийняті з порушенням закону. Я не можу зараз конкретно говорити про музей, бо перевірки тривають. Мені потрібен місяць, аби прокоментувати ситуацію довкола цього об’єкта.
Іншою проблемою музею в Пирогові його директор називає відсутність фінансування.
— Фінансування реставраційно-ремонтних робіт із держбюджету зупинене ще 2009 року, і 2010-го не виділено ані копійки, — стверджує Павло Федака. — 2006-го, 2007-го і 2008-го діяла держпрограма, і за нею нам щороку виділяли 3—4 млн. грн. Цих грошей, ясна річ, не вистачало, але було хоч щось. Нині ж багато дрібних справ робимо своїми силами. Щоправда, торік змогли відреставрувати лише дві пам’ятки архітектури. Гроші дав доброчинний фонд «Розвиток України» (фонд Ріната Ахметова). Цього року вони обіцяють виділити гроші на реставрацію ще трьох пам’яток.
Крім того, залишається дедалі менше людей, які можуть реставрувати старовинні хатини. Для вирішення цієї проблеми Федака має намір створити спеціальну школу, в якій старі майстри навчали б молодих, і таким чином збільшити число професіоналів. У той же час директор музею зазначає, що завдяки платі за вхід до музею та інші послуги працівники Пирогова можуть «хоч якось підтримувати життя в музеї».
