Участю таких зірок, як Мадонна, Дюран Дюран, Демієн Райс та інших була відзначена грандіозна акція під назвою Live Earth, яка відбулася недавно одночасно в найбільших містах світу — Лондоні, Ріо-де-Жанейро, Токіо, Шанхаї, Сіднеї, Йоганнесбурзі й стала однією зі складових найбільшого задуму врятувати нашу планету від кліматичної кризи.
«Врятуємо себе самі» — ця програма, ініційована колишнім віце-президентом США Алом Гором, все активніше й осмисленіше включає у свою орбіту якщо не найпрогресивніших, то найактивніших представників людства. Серед них — політики, вчені, письменники й цілі творчі напрями. Цього року на популярному кінофестивалі в Трайбеці, наприклад, тон задавали короткометражки, присвячені глобальному потеплінню. А почався фестиваль не ігровими стрічками, як звичайно, а серією з семи документальних фільмів, знятих учасниками руху, назва якого говорить саме за себе — SOS.
Інформацію про подібні акції ми в Україні здебільшого сприймаємо переважно як дивацтво — нехай там в Америці або ще де-небудь у подібних мегаполісах «рятують світ». Вони зобов’язані це робити, насамперед, тому, що США й Китай — світові лідери з викидів газів у атмосферу. У нас і виробництв-то великих — як у зайця хвоста, і свої проблеми обсіли — переділ власності, вибори, дорожнеча... Так що якесь глобальне потепління сприймається відсторонено, немов відбувається на іншій планеті й ніяк нас не торкнеться. Заспокійливо на свідомість діє й те, що вчені сьогодні самі ще не розібралися, коли по-справжньому можна чекати катастрофи, що насувається? Хто каже: ось-ось, а хто й дає терміни, прийнятні для обдумування: років 90, а може, і всі 200. «На наше життя вистачить, а після нас — хоч потоп!» — на жаль, дехто думає саме так. Але «хто має вуха, та почує, хто має очі, та побачить».
ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ?
...Не так давно Міжурядова група експертів зі зміни клімату, одне з найавторитетніших вчених співтовариств ООН, оприлюднила в Парижі на Міжнародній конференції з питань охорони навколишнього середовища нову доповідь про загрозу, яку несе для людства глобальне потепління. Цю доповідь коментували провідні ЗМІ світу. Ще б пак — у Міжурядову групу експертів зі зміни клімату (Intergovernmental Panel on Climate Change) входять 2,5 тисячі вчених із 130 країн. Згідно з прогнозом IPCC, лише до 2100 року через активне танення льодовиків Антарктиди й Гренландії рівень світового океану підвищиться на 18 — 59 сантиметрів. Призведе це до затоплення деяких острівних держав і прибережних міст, наприклад, острівна держава Кирібаті в Тихому океані, а також китайський Шанхай та аргентинська столиця Буенос-Айрес. Від нас, слава Богу, це далеко. А ось те, що середня температура повітря у світі підвищиться, так це навіть добре, не потрібно буде витрачатися на теплий одяг. І знову ж — відчутна економія газу! Але що робити зі впливом на клімат тропічних циклонів, що посилюється, вони то й стануть причиною засух абонавпаки — повеней? До речі, для тих, хто цікавиться, чи довго зберігатиметься тенденція до потепління, яка розвивається протягом останніх півтора сторіч, за оцінками російських вчених, потепління закінчиться в найближчі 200 років, а потім візьме гору довготривала тенденція до похолодання. І, що цікаво, майже вся територія Росії — зона досить інтенсивного потепління. Тому Росія разом із Казахстаном, Монголією й Канадою є тими країнами, яких ця проблема зачіпає максимально. Проте, як і схід України.
А ЧИ БУЛА ТАЄМНА ДОПОВІДЬ ПЕНТАГОНУ?
Однак багато вчених дивляться на глобальне потепління ще трагічніше. Всі жахи, про які пише західна преса, боязно навіть переказувати. Із категорії «найм’якіших» те, що під водою опиняться великі прибережні зони (разом з існуючою там інфраструктурою) в багатьох країнах, найбільші міста Америки та Європи, значна частина раніше родючих районів земної кулі стане непридатною не тільки для землеробства, а й для життя людей. Так стверджували Agence France Presse, Al Jazeera, Hindustan Times, Times of Oman і ще багато хто. Трохи пізніше почали лунати повідомлення, що «барви згущені», але в Америці все-таки багато хто так і залишилися переконаними, що існує деяка таємна доповідь Пентагону, яка була передана Бушу, але про яку він вважає за краще мовчати... Але якісь із її даних все-таки «просочилися» в пресу. Отже, у нiй «зазначалося», що в останні роки лід на Північному полюсі став надзвичайно швидко танути. Наприклад, три роки тому вперше у відомій нам історії лід над точкою полюса повністю зник, і кораблі вільно плавали прямо над Північним полюсом. Мовляв, Пентагон має у своєму розпорядженні супутникові фотографії Північного полюса, зроблені в 1970 і в 2003 роках. Вони свідчать: усього за 33 роки він розтанув на 40%. А зараз тане все швидше. Що однією з причин різкого прискорення процесу танення полюсів, за оцінкою фахівців Європейського космічного агентства, заснованої на даних, отриманих зі супутника «Сохо», є збільшення за останні роки сили магнітного поля Сонця вдвічі. Називають й іншу причину: відбувається неухильне потепління води світового океану від ядра Землі, яке все нагрівається, — це руйнує льоди «знизу».
Так це чи ні, мають розповісти громадськості й українські вчені. Можливо, і в нас також є якісь таємні дослідження, які можуть пролити світло на проблему? Хоч би як та було, сьогодні кожний бачить, що не все гаразд у нашій земній державі. Як зрозуміло й те, що людство може готуватися до швидких потрясінь. А можливо, дещо й пом’якшити. Поки... Поки вчені щось не вигадають.
ЩО РОБИТИ?
Оскільки більшість серйозних вчених сходяться на тому, що зміна клімату на Землі відбувається як унаслідок природних внутрішніх процесів, так і у відповідь на зовнішні впливи, і серед основних зовнішніх впливів — парниковий ефект (слідство викиду в атмосферу парникових газів). Автомобільні вихлопи, заводські труби та інші створені людством джерела забруднення разом викидають в атмосферу близько 22 мільярдів тонн вуглекислого та інших парникових газів на рік. Природно, що з цим потрібно щось робити. Вчені висловлюють щодо цього найрізноманітніші, часом просто фантастичні ідеї.
Сьогодні Земля поглинає 70% всієї радіації, яку отримує від Сонця, і дуже бажано знизити цей показник. Астроном Роджер Анцель пропонує розмістити навколо Землі мільйони лінз діаметром 60 см і вагою кілька грамів, які будуть здатні відображати сонячні промені. Це приведе до зниження сонячної радіації.
Згідно з іншою ідеєю (стаття в журналі Acta Astronautica), передбачається створити навколо Землі кільце дрібних частинок або космічних кораблів, якими можна затінити тропіки і тим самим пом’якшити клімат. Цi частинки можна брати з гірських розробок на Землі, Місяці або на астероїдах.
Кліматолог Уоллас Брокер пропонує розсіяти у стратосфері на висоті понад 15 км за допомогою куль і літаків частинки сірки, які протримаються на цьому рівні рік-два. Цей проект оцінюється в $50 мільярдів.
Пропонується також виготовляти солону пару за допомогою спеціальних пристроїв, які забиратимуть морську воду й перетворюватимуть її у справжні хмари, насичені хлоридом натрію. А відомий британський астрофізик Стівен Хоукінг вважає, що виживання людського роду залежить від його здатності знайти новий дім у Всесвіті. Він вважає, що люди могли б мати постійну базу на Місяці вже через 20 років і колонію на Марсі в подальші чотири десятиріччя.
ЧИМ ЗАГРОЖУЄ?
Але все перераховане на сьогодні з галузі малореального і вельми сумнівного. (Хоча, хто знає? На творення капітана Немо також дивилися колись саме так...) А ось із тим, що вельми скоро будуть потрібні колосальні зусилля всього людства, наприклад, для пошуку грошових коштів, сотень мільярдів доларів, ніхто сперечатися не стане. У принципі, й напрям основних пошуків зрозумілий: це радикальне скорочення військових витрат провідними військовими державами. Причому, якщо сьогодні, як вважають експерти, витрати на запобігання змінам клімату становитимуть приблизно 1% від світового ВВП (близько $350 мільярдів), то якщо не робити ніяких дій, через років 20 на ліквідацію наслідків глобального потепління доведеться витрачати від 5% до 20% світового ВВП. Чим це загрожує? — Голодом у всесвітньому масштабі. Загибеллю цілих країн. Щось на зразок апокаліпсису. Джерело страхітливих прогнозів вельми шановне — опублікована наприкінці минулого року в Лондоні 700-сторінкова доповідь «Огляд економіки (в умовах) зміни клімату». Прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер охарактеризував його як «найважливіший документ, який нинішній уряд опублікував за час свого перебування при владі».
Потрібно зазначити, що в багатьох країнах уже розроблені державні програми мінімізації наслідків глобального потепління. Це неймовірно багатогранне завдання, але його доведеться обговорювати й нам. Для подальших планів вельми повчальним буде досвід США на рівні простих громадян Америки. Люди живуть там досить практичні й вже сьогодні вважають, що кожна людина зобов’язана робити свій внесок у боротьбу з глобальним потеплінням. У суспільстві підтримується думка про необхідність того, щоб більшість жителів Сполучених Штатів Америки відчули безпосередню загрозу власним життям. Щоб вони усвідомили, що навіть надбагатій Америці не врятуватися «поодинці» — за рахунок інших країн. І, усвідомлюючи це, вчинили б тиск на американську адміністрацію.
А один з останніх випусків журналу «Тайм» навіть опублікував 51 (пораду) для звичайних громадян Америки, які він рекомендує неухильно виконувати. Аналітики видання, до речі, дiйшли висновку, що можлива стратегія порятунку планети майже напевно вимагає пошуку засобів витягування парникових газів iз атмосфери. І тут всі засоби добрі.
РЯТУЮЧИ ПЛАНЕТУ, МОЖНА ПОЧАТИ З... ЛАМПОЧОК І ШТОР
За час мого недовгого перебування в Америці все-таки вдалося пересвідчитися, що багато вищезазначених порад виконуються навіть простими обивателями. Що ж їм радять? — підвищувати ефективність енергокористування й перейти до альтернативних видів палива (відмова від викопних видів палива, таких як нафта й вугілля). Але саме етиловий спирт (етанол) називають засобом, який зможе відучити Америку від використання дорогого пального. Департамент енергії з 2005 року значно посилив фінансування досліджень у галузі використання біопального. При цьому задіються лушпиння кукурудзи, соєві зерна, зелень, міські відходи і використані продуктові масла. І фермери вже сьогодні демонструють дива вигадки!
А особливо велика роль у боротьбі з викидами газів приділяється «не тільки тому, на чому ми їздимо, а й тому, в чому ми живемо». Настійно рекомендують будувати хмарочоси, причому з матеріалів, які б економили енергію й робили б будинки міцнішими. Один із таких експериментальних хмарочосів уже будується, це буде міський банк у Нью-Йорку. Коштуватиме багатоповерхівка, друга за висотою в місті, немало — близько $1,2 мільярда. Але обіцяють, що за кілька років усе окупиться, бо будівля використовуватиме електрику, що сама виготовлятиме.
Радять купувати невеликі будинки з малою площею, але раціонально використати її. Фей Шафер, у минулому мистецтвознавець, а нині голова підприємства, що має назву Tiny house (маленький будинок) сконструював і побудував будинок площею 100 футів. Він стверджує, що його мучила совість, коли він жив у величезному будинку, бо забруднював середовище, опалюючи такий місткий будинок взимку й остуджуючи його влітку (за допомогою кондиціонера). Тепер він продає проекти таких маленьких будинків, в якому живе й сам, і бізнес його затребуваний.
Один із головних висновків: «Роблячи дуже прості речі в побуті, ми можемо на 40% зменшити енергетичні витрати, — так зазначає (Oru Bose) дизайнер-архітектор, — для цього потрібно контролювати витік тепла, вологи й повітря шляхом утеплення вікон і дверей. Добре ізолювати гаражі, горища й підвали натуральними матеріалами. Завішувати вікна, захищаючи їх від сонячних променів, встановлювати подвійне скло. Посилювати натуральну вентиляцію (протяг). А головне — використовувати нові джерела — сонячні електросистеми, вітрові турбіни й геотермальні теплові насоси для забезпечення енергією ваших будинків».
Серед порад на третьому місці — порада щодо заміни звичайних ламп на флуоресцентні. Вони в три-п’ять разів дорожчі, але служать кілька років і значно економлять електроенергію. Такі лампочки навіть називають енергетичними рятівниками. Створені в середині 90-х, вони містять кожна п’ять мілiлітрів ртуті й тому не повинні викидатися, їх потрібно здавати «в спеціальні накопичувачі».
Цікава й порада щодо освітлення міських вулиць і громадських місць. «Тайм» пише, що освітлювати їх слiд світловипромінюючими діодами, а якщо ваше місто освітлюється старими лампочками, то ви повинні запитати вашого мера: «Чому?». Адже викидаються на вітер ваші гроші, що перераховуються як прибуткові податки?!
Щодо податків, то потрібно платити податки на вихлопні гази. Однак автор однієї зі статей запитує в читачів: «Чи повинні ми обкладати податками всіх, хто причетний до забруднення навколишнього середовища вихлопними газами? Хоч зрозуміло, що величина податку стимулюватиме людей, і великі компанії менше викидатимуть вуглекислий газ в атмосферу».
Для українських читачів буде цікавим, що саме радить досить серйозний і відомий у всьому світі журнал американським громадянам, які, до речі, не так ретельно економлять, як нам здається, а часом роблять це вельми своєрідно — у пошуках знижок, наприклад, на продукти, можуть поїхати в інший штат, перевищивши набагато економію витратами на бензин. На мою думку, радять саме те, що наші громадяни давно вже осягли. Наприклад, зливати в унітаз воду, використану після прийому ванни або під час прання. Не прати одну-дві речі, а завантажувати повний барабан, тобто не ганяти машинку даремно. Не прати дуже часто, без потреби. А якщо уже прати, то в теплій воді, а не в гарячій. Купувати сучасні пральні машини, що споживають менше енергії. Сушити можна і не в сушках, які є буквально в кожному будинку, а на мотузках біля будинку (яких я взагалі не бачила). Носити одяг тільки якісний, із натуральних волокон — бавовни, льону, вовни. Причому вовну використовувати з овець, які 100% харчувалися органічними продуктами. І начебто підраховано, що від цього викид в атмосферу вуглекислого та інших парникових газів поменшає чи не на 90%.
Що найнеймовірніше (і це звучить майже знущально, бо майже в кожному будинку Америки на горищі валяється безліч речей, зовсім нових, часом навіть не розпакованих) — дайте друге життя вашому старому теплому одягу. 76% енергії можна зберегти, якщо виготовляти синтетичний одяг зі старих «переплавлених» речей, ніж виготовляти з нових поліестерових волокон. Завдяки цьому парниковий ефект дуже скоротиться.
Що ж, кожна друга українська жінка, яка «Тайм» в очі ніколи не бачила, робить щось подібне — перев’язуючи, перешиваючи й перелицьовуючи одяг. Тобто вона може дати фору американцям, переконаним, що вони вже приступили до боротьби з непотрібними викидами в атмосферу. А якщо без жартів, то нам, напевно, час також щодо цього замислитися. Бо, як уже було сказано: поодинці не врятуємося.
