Із вивченням іноземної мови в нашій країні до певного часу не складалося. Для маленького Пушкіна першою мовою була французька, для маленького Набокова — англійська. Із допомогою гувернерів, зрозуміло. І мені у класі шостому намагалися наймати вчительку із французької. Я, ненавидячи зубрити, успішно морочив їй голову, театрально маскуючи свою лінь цікавими історіями рідною мовою. І далеко в мовознавстві не просунувся. Але зате, як усе моє магнітофонне покоління, пройнявся англомовною естрадою зі свого раннього свідомого віку.
Звісно, музичний ряд у пісні важливіший. Особливо, коли під неї танцюєш. І, природно, головну інформацію несе в собі мелодія. Але пізніше із цікавості мене почали захоплювати тексти відомих речей. З'явилися і сайти, де професійні перекладачі одягали їх у легкотравну літературну форму. І як могли задовольняли меломанську пристрасть до істини: про що ж НАСПРАВДІ той чи інший хіт?
В одних творах образи, виведені в тексті, збігалися з емоційним забарвленням музики (на кшталт невитіюватої «Ledy In Red» Кріса де Бурга). В інших вражала невідповідність образів, що виникали в уяві слухача, з тими, про які йшлося у віршах. Про такі речі й поговоримо.
Візьмемо пріснопам'ятного поп-ідола Майкла Джексона (на фото). І його найпопулярніший шлягер «Billie Jean», проданий рекордною для шоу-індустрії кількістю — 55 мільйонів екземплярів. Під нього навіть наш фігурист Бобрін, пригадується, робив потрійні рідбергери.
І кліп відомий. Там Майкл ще чорний, тому набагато симпатичніший за ту страшну, з проваленим носом пергаментну ляльку, якою він є зараз. Зміст кліпу: ще чорношкірий юний Джексон (двадцять чотири рочки, виглядає на шістнадцять) подорожує якимись декоративними негритянськими кварталами, а під його ногами запалюються електрифіковані клітинки. Складається враження, що все, до чого він доторкається, перетворюється на золото. Отака алегорія, націлена на прибуток. І пісенька нібито відповідна — наступально- бадьора. Але ось переклад.
Она была словно королева красоты
Из кинофильма. Я сказал: «Ничего,
Но я буду в центре внимания?»
Она сказала: «Я буду В центре внимания».
После того как она устроила мне сцену,
Она сказала, что ее зовут Билли Джин.
И все посмотрели в нашу сторону,
И по глазам каждого было видно,
Что они хотят быть в центре внимания.
Мне всегда говорили —
«Будь осторожен — смотри,
Не разбивай сердца юных красавиц!»
Мама всегда говорила:
«Не влюбляйся в кого попало
И будь осторожен в поступках,
Потому что ложь может обернуться правдой».
Припев:
Но с Билли Джин у меня ничего не было —
Но она говорит, что было!
Но это не мой ребенок!
Сорок дней и сорок ночей
Закон был на ее стороне.
Кто же устоит,
Когда истец — такая красавица…
У нее на меня были свои планы.
И мы оказались в центре внимания.
Так что настоятельно советую
прислушаться к моему совету —
«Хорошенько думай, прежде чем что-то сделать».
Она сказала моей девушке,
Что мы веселились до трех,
И подмигнула мне. Она показала ей фотографию,
И моя малышка заплакала.
Глаза у парнишки были совсем, как у меня!
Как же мне теперь не потерять свою крошку?
Но ты вошла в мою жизнь и осталась со мной.
Я чувствую сладкий запах твоих духов.
Но как-то слишком быстро все произошло…
Она позвала меня к себе.
Припев:
Она говорит, что у нас что-то было…
Біллі Джин — якась красуня. А здавалося б — і Біллі, і тим більше спиртоносний «джин» — виключно чоловічі позначення. Щось на зразок прози Гемінгуея в стилі: «Біллі, старий, я впевнений — ти не схибиш!» Або: «Біллі, старий, тепер ти зрозумів смак справжнього кальвадосу!» А тут — баба!
Сюжет — обвинувачення в суді (що триває півтора місяця) на предмет батьківства. «Це не моя дитина!» — кричить Джексон, майже як Гоміашвілі на суді в фільмі «Міміно», негідний шурин героя Кікабідзе.
Який пророчий твір: згодом діти та пов'язані з ними скандали й суди займуть у житті Майкла чільне місце. Але за інших обставин.
За реальними фактами, підосновою для створення пісні послугувала історія з фанаткою, яка закидала «зірку» листами, в яких запевняла, що в них спільне дитя. Що, проте, не заважає сучасній енциклопедії «Великі музиканти ХХ століття», виданій у Москві в 2003 році стверджувати таке: «Дискотечним хітом усього світу була пісня «»Billie Jean», в якій розповідалося про фантастичні пригоди героя на іншій планеті». З іншої планети — автори статті. Може, хоч після цього опусу вони «приземляться».
Пам'ятається, побутувала легенда, що пісня «Moskau» західнонімецької денс-групи DSCHINGHIS KHAN (композиція популярна досі, як і багато диско-хітів, у техно-обробці) була заборонена через свій відверто антирадянський зміст. Мовляв, німці за свою поразку в Другій cвітовій узяли реванш на естрадному фронті. «Закидаємо бомбами — а-ха-ха-ха-ха»!
Ось цей «антирадянський» шедевр.
Москва — далекая и таинственная,
Башни из червонного золота
Холодные как лед,
Но узнай ее поближе —
Увидишь, в ней горит жаркий огонь
Казаки — хе-хе-хе — подымай стаканы!
Наташа — ха-ха-ха — ты красавица!
Товарищ — хе-хе-хе — за жизнь!
Ваше здоровье, братцы!
Припев:
Москва, Москва,
Бей стаканы о стену.
Россия — прекрасная страна!
Москва, Москва,
Твоя широкая душа
Гуляет ночами без удержу
Москва, Москва.
Любовь по вкусу как черная икра.
Девушки для того, чтобы их целовать.
Москва, Москва,
Давай плясать на столе,
Пока стол не сломается.
Москва — окно в прошедшее,
Зеркало царского времени.
Красная как кровь Москва — кто
заглянет в твою душу,
Увидит — там любовь горит,
Как горячие угли.
Россия — замечательная страна
Москва, Москва —
Твоя широкая душа.
Пей водку холодной не разбавляя,
Тогда доживешь до ста лет,
Москва, Москва,
Папаша, у тебя стакан пустой,
Но в погребе у нас найдется еще.
За ваше здоровье, братцы!
Лояльнішу до Росії річ важко уявити. Ікра, горілка, брати, Наташа. Відчувається, що пісенька написана під враженням палкої московської гостинності, підігрітої крижаною горілкою. Розгул широкої, мов Красна площа, слов'янської душі! І на все готової для іноземних гостей. Лише один крамольний натяк: із царських часів нічого у цьому не змінилось. Очевидно, саме цього вгорі й «засоромились». Напевно, з тієї ж причини іншій західнонімецькій групі BONEY M не дали виконати в радянській столиці «Rasputin». Я із подивом виявив у середині цієї танцювальної — найдокладнішу біографію Старця.
Он был большим и сильным, его глаза метали искры.
Большинство смотрело на него с ужасом и страхом,
но для московских красоток он был более чем приятен.
Он мог учить Библии, как настоящий проповедник —
Полный воодушевления и огня.
Но он также был и таким учителем, которого пожелает любая.
Давным-давно жил в России один человек.
Припев:
Ра-Ра-Распутин
— Любовник русской царицы.
Настоящий был самец!
Ра-Ра-Распутин —
Великая русская машина любви.
Нехорошо как-то мы с ним поступили…
Он правил всей Россией, не обращая никакого внимания на царя,
Но «казачок» он танцевал действительно здорово.
Во всех делах государственных он был человеком средних способностей,
Но когда дело касалось того, чтобы потискать девушку, —
ему не было равных!
Царица не считала его проходимцем,
Хотя и слышала, что о нем говорят.
Она верила, что он был божьим человеком,
Который сможет вылечить ее сына.
Припев:
Но когда слухи о его пьянстве, распутстве и жажде власти
стали доходить до все большего числа людей —
призывы сделать что-нибудь с этим зарвавшимся наглецом
стали звучать громче.
«От этого человека нужно избавиться!»
— твердили его враги.
Но дамы умоляли: «Пожалуйста, не надо!»,
Без сомнения, у этого Распутина было много притягательных черт.
Хотя он и был грубым, женщины просто бросались ему в объятья.
И вот как-то ночью некоторые дворяне
Устроили ему западню; не будем их за это винить,
«Нанесите нам визит» — упрашивали его они.
И он действительно пришел.
Ра-Ра-Распутин —
Любовник русской царицы.
Ему подсыпали яда в вино.
Ра-Ра-Распутин —
Великая русская машина любви.
А он опустошил свой бокал и сказал:
«Недурно!»
Ра-Ра-Распутин —
Любовник русской царицы.
Но заговорщики на этом не успокоились —
живой он им был не нужен.
Ра-Ра-Распутин —
Великая русская машина любви.
Поэтому они долго стреляли в него, пока не убили.
Ох уж эти русские...
Таке враження, що текст написав Едвард Радзінський. Із властивою йому насиченістю пікантними деталями та художніми перебільшеннями. Хто б міг чекати такого проникнення в історичний матеріал від танцювального хіта! Браво!
А ось інша знаменита річ «Hotel California» штатівської рок-групи EAGLES. Із роками композиція не втомлюється гріти променями каліфорнійського сонця, що пронизують кожну її ноту. Хто б міг запідозрити за цим «теплим» рефреном: «Welcome to the Hotel California» — зловісну містичну таємницю. І проте.
Я ехал по темному пустынному шоссе,
Прохладный ветер трепал мои волосы,
Теплый аромат colitas разливался в воздухе.
Вдали перед собой я увидел мерцающие огоньки.
Голова моя отяжелела, глаза слипались,
Нужно было остановиться на ночь.
Она стояла в дверях.
Я услышал звон церковного колокола,
И подумал про себя:
Это место может оказаться Раем Или Адом.
Она зажгла свечу
И пошла вперед, показывая мне дорогу.
Я услышал голоса в коридоре,
Мне показалось, они говорили:
Добро пожаловать в отель «Калифорния»
Такое милое место. Такое милое лицо.
В отеле «Калифорния» хватает комнат.
В любое время года
Можете здесь остановиться.
У нее на уме только «Тиффани»,
Она ездит на «Мерседесе»,
Вокруг нее толпа милых мальчиков,
Которых она зовет друзьями.
Как они танцуют у нее во дворе
В сладкой летней испарине,
Одни танцуют, чтобы вспомнить,
Другие — чтобы забыть.
Я обратился к метрдотелю:
«Будьте любезны, принесите мне вина»
Он ответил,
«Ничего подобного у нас и в помине не было с 1969-го.»
И эти голоса все
Звучат и звучат издалека.
Они не дают тебе уснуть ночью,
И ты слышишь, как они говорят:
Добро пожаловать в отель «Калифорния»
vТакое милое место. Такое милое личико.
Здесь все так мило живут,
В этом отеле «Калифорния».
Какой приятный сюрприз!
У тебя есть алиби? Зеркальные потолки,
Розовое шампанское со льдом,
И она произносит: «Мы все здесь пленники
Нашей собственной затеи».
В покоях хозяина
Все готово для пира.
Они бросаются со своими стальными ножами,
Но убить чудовище не в их силах.
Последнее, что я помню,
Это как я бежал к двери,
Я должен был вырваться оттуда,
И вернуться на свое шоссе.
«Не спеши» — сказал мне портье —
«Мы здесь только принимаем:
Выписаться ты можешь, когда пожелаешь,
Только вырваться отсюда тебе не удастся.
Готель «Каліфорнія» виявляється набитий під зав'язку привидами, схильними до криміналу. Герой пісні опиняється в ситуації, близькій до тієї, в якій опинився письменник із містичного трилера Стівена Кінга «Сяйво» (за яким знято однойменний фільм Кубрика). Там він застряв із сім'єю в безлюдному гірському готелі, де раптом виявився веселий натовп постояльців — досить похмурих привидів. І містична обслуга не краща: особливо офіціант і бармен наводять жах. А тут демонічний портьє в прямій формі погрожує ліричному герою: «Только вырваться отсюда тебе не удастся». А ми під «Готель «Каліфорнія» марили дівчатами в бікіні на тлі теплих океанських просторів. Облом!
Певна проблема з іншим «закладом» — «Будинком Сходу Сонця» («The House of the Rising Sun») групи ANIMALS. Цю доволі стару річ вони переспівали в ритм-енд-блюзовому стилі і в 1960-х вона стала гімном хіпарів. Пристрасне виконання зробило її культовою, якою вона залишається і донині. Хто з киян ходив кілька років тому на ANIMALS у Палац «Україна» — тільки для того, щоб почути цей безсмертний шлягер «вживу». Здавалося, «Будинок Сходу Сонця» — це щось астрологічно-романтичне! Але що ми виявляємо!
В Новом Орлеане есть место,
Называемое Домом Восходящего Солнца
Там закончилась жизнь многих ребят
Из бедных кварталов.
И, видит Бог, я знаю, что я — один из них.
Моя мама была швеей,
Это она сшила мне новые голубые джинсы,
А мой отец был игроком
В Новом Орлеане.
Пойми, все, что нужно игроку в жизни —
Чемодан и грузовичок,
А доволен он только тогда,
Когда вдребезги пьян.
Мама, скажи своим детям —
Не повторять моих ошибок,
Не прожигать жизнь в пороке и страданиях
В Доме Восходящего Солнца
Я стою одной ногой на платформе,
А второй на ступеньках вагона,
Я возвращаюсь в Новый Орлеан,
Чтобы вновь надеть на себя эти оковы.
Знаешь, в Новом Орлеане есть место,
Называемое Дом Восходящего Солнца
Там закончилась жизнь многих ребят
Из бедных кварталов.
И, видит Бог, я знаю, что я — один из них.
Будинок Сходу Сонця виявився кублом! Там підозрілі громадяни ріжуться в карти (і ще багато чого коїться) — до ранку. Поки сонечко не встане. Пісенька аналогічна за змістом із нашою — «Постой паровоз, не стучите колеса». Групка «Конец фильма» нещодавно жваво зліпила «Не жди меня, мама, хорошего сына» на мелодію «Будинку Сходу Сонця». І їхній експеримент у світлі перекладу тепер не здається таким блюзнірським.
До речі, про маму. Хочеться насамкінець пригадати з естрадних проривів щось свіжіше, на зразок нещодавнього хіта «Mutter» металевої групи RAMMSTEIN.
М'язистий соліст там дуже проникливо виводить у приспіві: «Мама!!!» Хороший хлопчик! Напевно, про любов до мами пісеньку написав? Аякже!
Слезы древней толпы детей
Надену я на седой волос.
Брось в воздух мокрую цепь
И пожелай мне, чтобы у меня была мама.
Нет солнца, которое мне светит,
Грудь не плакала молоком.
В моем горле застрял шланг,
На моем животе нет пупка.
Мама! Mама! Mама! Mама!
Мне не дали сосать сосок,
Не дали щели, чтобы спрятаться.
Никто не дал мне имени,
Меня зачали в спешке и без семени.
Матери, которая меня никогда не рожала,
Я поклялся сегодня ночью:
Я подарю ей болезнь,
А потом утоплю в реке.
Мама! Mама! Mама! Mама!
В ее груди живет змея
У меня на лбу родинка.
Уничтожь ее поцелуем ножа
Даже если это меня убьет.
Mама...Mама! Mама?
Дай мне силы!
Mаааааааммаааааааааааааааааа!!!!
Складна біографія! Зачали без сімені. Пупок на животі відсутній. Покинутий невідомою мамою герой погрожує пригостити неньку «поцілунком ножа». І якийсь загадковий зв'язок простежується між родимкою у нього на лобі зі змією в грудях матусі.
Загалом — суміш «Ласкового мая» з ЕМІНЕМОМ. Але «металевий» герой, на відміну від репера, так несамовито волає: «Мама!!!», що хочеться вірити: він відшукає маму через «Від усієї душі» або «Ключовий момент». І, облившись сльозами, пробачить їй гріхи молодості. Для цього, попри свою вражаючу фізичну форму, він і просить в останньому куплеті додаткових сил!
Коротше, пані та панове, вчімо іноземні мови! Асоціації дають, звісно, головний фон. Проте в деталях інколи можна сильно схибити. Як кажуть: «Я б англійську вивчив лише за те, що нею розмовляв Леннон!»
