Уже кілька років сімнадцятирічний Едуард Педоренко, який мешкає в селищі Стрижавка, під Вінницею, прибирає вулиці свого селища. «Озброївшись» рукавичками та пакетами для сміття, які, до речі, купує за власні кишенькові гроші, він збирає пляшки, скло та інший непотріб на проїжджих територіях і прибережних зонах. Сміття сортує й віддає ековолонтерам, які здають його на пункти вторинної сировини, щоб вилучити гроші для підтримки бійців АТО. Про добру справу Едуарда ніхто б не дізнався, якби не випадок. На початку лютого хлопчину за роботою помітив його односельчанин Дмитро Рущак. На своїй сторінці у Facebook він написав: «Шановні стрижавчани! Хто знає або хто зустріне цього хлопця — потисніть йому руку або просто подякуйте! Він, по суті, ще дитина, самотужки взявся за прибирання вулиці, якою ходять майже всі Садиби. Молодець! Мені соромно стало за себе...» За кілька днів допис зібрав сотні лайків і більш ніж тисячі репостів. Завдяки силі Facebook Едуард став зіркою, але на зіркову хворобу не захворів. Він продовжує прибирати вулиці рідної Стрижавки. Зізнається, що робитиме це доти, доки люди не зрозуміють, що смітити українцям не личить.
«У нашому селищі мешкає чимало людей, тисяч десять, але баки для сміття стоять не скрізь, бракує урн і на центральних вулицях, через це дехто викидає сміття просто на дорогу. З житлових масивів побутові відходи комунальники забирають щотижня, з приватних садиб — щомісяця, — розповідає Едуард. — Дехто запитує, для чого я це роблю. Для того, щоб було приємно йти рідною вулицею. І в мене є любов до того, хто дає це бажання та життя — це Господь. Також є любов до своєї рідної країни, до людей, які тут проживають, і до природи. Її треба шанувати, адже нам не дали її в користування, а подарували».
Правильно сортувати сміття Едуард навчився у своїй школі, яка вже кілька років працює в проекті «Зелена школа» («День» писав про це в матеріалі «Розумне споживання» у № 167 за 2017 рік). Стрижавський ліцей одним із перших серед освітніх закладів почав учити дітей заробляти гроші на смітті. Нині на кожному поверсі закладу стоять баки для батарейок, пластику й паперу. Вчителька історії і правознавства, а за сумісництвом координатор «Зеленої школи» Людмила Мазай, каже, що сортування сміття спонукає дітей до екосвідомості й фінансової грамотності, адже коли дитина навчилася заробляти на смітті, вона ніколи не розглядатиме його як непотріб.
«Завдяки проекту ми вже придбали тенісні столи, м’ясорубку на кухню, дошку-проектор в екологічний кабінет, закупили знаряддя на уроки трудового навчання. Щоразу діти активно долучаються не лише до сортування, а й до збору сміття, яке приносять із дому, — коментує вчителька. — Кожну дитину, яка бере участь в акції, нагороджують: хто зібрав найбільше, отримує грамоту і приз, хто менше — байдуже, скільки, навіть півкілограма пластику, отримує подяку та заохочувальний подарунок: олівець, маркер, ластик. Досвід нашої школи надихнув навчальні заклади в сусідніх селах. Тепер і вони прагнуть стати «зеленими».
Впевнений, що його приклад вартий наслідування, й Едуард навесні цього року планує влаштувати в Стрижавці толоку й запросити своїх односельчан до загального прибирання.
Нагадаємо, торік справжньою героїнею для вінничан стала юна Марія Чикальська, яка самотужки прибрала прибережну зону міста, винісши звідти понад 50 мішків зі сміттям («День» розповідав про неї у матеріалі «Просто хотіла донести, що потрібно за собою прибирати» № 130—131 — 2017). Вражені вчинком дівчини жителі міста подали до Вінницької міськради петицію з проханням нагородити її премією. За кілька днів міський голова подарував Марії iPhone та відзначив грамотою. Чи отримає відзнаку за своє благородне хобі Едуард Педоренко, наразі невідомо, бо в селищній раді лише пообіцяли провести аналіз засмічення вулиць.
