У понеділок у Міністерстві освіти і науки України проходило чергове обговорення проекту Доктрини розвитку освіти України ХХI століття, в якому брали участь представники Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та галузевих міністерств, у підпорядкуванні яких є заклади освіти. Завданням обговорення було виявлення позицій і зауважень представників законодавчої та виконавчої влади щодо проекту розвитку освіти України та щодо пріоритетів у запровадженні освітньої реформи.
Міністр освіти і науки Василь КРЕМЕНЬ зупинився на проблемі рівних можливостей для отримання якісної освіти і в містах, і в селах України. Він зазначив, що навчальний процес має реалізовувати і функцію використання знань у практичній діяльності, а також функцію навчання впродовж усього життя. Міністр акцентував увагу присутніх на значенні для розвитку України знань іноземних мов на рівні вільного володіння ними. У навчальних планах початкової школи за 12-річною системою навчання передбачається вивчення в кожній школі іноземної мови з другого класу.
Георгій ФIЛIПЧУК, народний депутат України, член АПН України, висловив стурбованість щодо того, чи працюватиме доктрина на освіченість, чи вона працюватиме на економію освіченості. Він сказав, що потрібно вести мову не про фінансування освіти, а про економіку освіти. Він застерігав од захоплення модернізмом у плані зневажання наших надбань в освітній сфері, зокрема йшлося про досягнення нашої української політехнічної школи. Депутат звернув увагу присутніх на те, що найскладнішим у впровадженні в життя доктрини буде не освітній аспект, а виховний. За десять років незалежності у виховному плані ми майже не просунулися вперед.
Обговорювалася також і проблема недостатньої ролі університетів як наукових центрів. Зазначалося, що раніше освіта задовольняла тільки потреби держави, а тепер має задовольняти потреби особистості, і саме в цьому полягає її нова — соціальна функція. Ішлося про те, що не можна зменшувати держзамовлення для вищих навчальних закладів, оскільки багато студентів, які навчаються на платній основі, кидають навчання через брак коштів у сім’ї. Учасники акції наголошували і на тому, що ми не маємо права економити на розвитку інформаційних технологій, а для цього в навчальних закладах має бути найсучасніша техніка.
Усі присутні зійшлися на тому, що збільшення зарплатні освітянам припинить міграцію мізків не тільки із системи освіти, а й із країни, що вихованість і освіченість мають стати економічною категорією, коли в Україні буде вигідно бути освіченим та вихованим, адже від цього залежатиме перспектива особистісного зростання, майбутня кар’єра.
Заступник міністра освіти і науки Михайло СТЕПКО, підбиваючи підсумки обговорення, сказав, що навчальні заклади України мають стати тим місцем, де наша молодь зможе навчатися жити в умовах демократії.
Обговорення проекту доктрини відбувалося за сприяння Програми підтримки вироблення стратегії реформування освіти Міжнародного фонду «Відродження», в рамках якої цього тижня розпочинається проведення незалежних аналітичних досліджень у галузі освіти. До дослідницьких груп залучено місцевих експертів, які обираються за результатами конкурсу, залучено також представників уряду та громадськості. Метою цих досліджень є чітка оцінка стану справ в освітньому секторі України та окреслення можливих варіантів здійснення майбутньої реформи. Проект національної доктрини буде винесено на розгляд та доопрацювання Всеукраїнського з’їзду працівників освіти у жовтні цього року, після чого в листопаді — грудні документ буде представлено на розгляд уряду України.
