Здоров’я людини прямо залежить від якості споживаної нею їжі та води. Існує навіть думка, що зі споживанням недоброякісної питної води певною мірою пов’язане відставання України від розвинених країн за середньою тривалістю життя. Вода, яку п’ють жителі Харківської області, швидше може називатися каналізаційною, ніж питною. Якість водопровідної води в Харківській області — найгірша в Україні. Якщо в середньому по країні 4% проб води не відповідають санітарним нормам, то на Харківщині ця цифра вдвічі більша. Якість води в колодязях та джерелах ще гірша, а вода у водних об’єктах регіону більше нагадує стічну.
НАРОДЖУВАТИ — ТІЛЬКИ ПІСЛЯ САНІТАРНОЇ ПЕРЕВІРКИ
У Харкові проживають півтора мільйона людей і приблизно стільки ж у області. Усі вони щодня вживають воду, яку насправді не можна пити, — вважає головний санітарний лікар області Іван Кратенко. Найбільше страждають сільські жителі. Якщо в обласному центрі у водопроводу та каналізації є господарі, то більшість водопроводів у селах не мають власника. Найнебезпечніша для здоров’я вода виявляється в колодязях та джерелах: її якість у 2—3 рази гірша, ніж у міському водопроводі, з якого воду без кип’ятіння все одно не можна пити. Водночас серед харків’ян досить поширена помилка, що вода з джерел чиста й її можна пити сирою. Усього в області понад 10 тисяч колодязів загального користування. У третині з них вода містить до 10 гранично допустимих концентрацій нітрату. Звідки така жахлива величезна цифра? На думку І. Кратенка, причина забруднення води криється в тому, що люди досі не навчилися дотримуватись елементарних правил санітарії: не вивозиться сміття, не чистяться вигрібні ями в приватному секторі. Просочившись всіма цими залишеними на відкритому повітрі нечистотами, дощова вода потрапляє потім до першого водоупору, звідки потрапляє в колодязі та свердловини. Санстанція акцентує увагу на тому, що за останні роки в області, й особливо в сільській місцевості, різко збільшилася кількість випадків потрапляння в лікарню грудних дітей з важкими захворюваннями, що стали наслідком вживання ними дитячого харчування, приготованого на неякісній воді. Малюки труяться водою, що містить величезні дози нітрату. Минулого року таким чином у регіоні постраждали 10 грудничків. Були й смертельні випадки. Після цього облсанепідемстанція почала проводити спільну роботу з сільськими фельдшерсько-акушерськими пунктами, співробітники яких зобов’язані повідомляти про народження дитини в населеному пункті без централізованого водопостачання. Санлікарі негайно перевіряють якість води в джерелі, яким користується сім’я новонародженого, щоб виключити можливість використання небезпечної для здоров’я води. Лише після цього молоду маму виписують з пологового будинку.
ВОДА, ЯКУ ВИПИЛИ ДО НАС
Не менш небезпечна вода для споживання й у водопроводах, адже забір для них здійснюється на глибині 60—80 метрів. Це другий водотривкий горизонт, куди вже також потрапляють нечистоти. Очищення не робить воду безпечною, оскільки наші очисні споруди залишилися на рівні 50-х років. Більш того, після хлорування у воді залишаються небезпечні для людини хлорорганічні речовини...
Харків забирає воду частково з Дніпра й на 85% — з Сіверського Дінця. Екологи запевняють, що на сьогодні Сіверський Донець є найбруднішою рікою Європи. «Досить лише подумати, чи можна пити воду, яку до нас хтось уже випив? — говорить І. Кратенко. — До того, як до харків’ян в крани потрапила вода, її багато разів випили та скинули в каналізацію вище за течією річки, потім після Харкова цю воду питимуть у всьому Донбасі, а потім вже в Ростовської області».
Взята лише для технічних і побутових потреб забруднена ґрунтова вода також може бути небезпечною: розчинені у воді шкідливі речовини цілком можуть проникати в організм людини через шкіру. Перед виборами певні політики обіцяли пробурити в Харкові свердловини як альтернативу водопроводу. Але, як підрахували фахівці комунального підприємства «Вода», щоб очистити таку воду до потрібних параметрів, доведеться застосовувати так звану мембранну технологію, в результаті вартість одного кубометра води підвищиться з 95 копійок до десятків гривень. До того ж, навколо кожної глибокої свердловини має бути санітарна, без всяких споруд, зона радіусом 300 метрів...
Фахівці вважають, що краще удосконалювати наявне водне господарство. Каменем спотикання залишаються водоспоживачі, які, незважаючи на 90% проплату, все ще заборгували комунальному господарству «Вода» величезні суми. Після всіх необхідних виплат грошей на підготовку підприємства до майбутньої зими практично не залишається. Існуючий тариф для населення вже давно не покриває собівартості води, тому дефіцит коштів утворюється досить вiдчутний, а в такому випадку говорити про поліпшення якості води говорити не доводиться. У грошовому відношенні більше пощастило державному комунальному підприємству «Харківкомуночиствод». Європейський Банк Реконструкції і Розвитку запланував для підприємства короткострокові інвестиції в розмірі 10 мільйонів євро. Основними стратегічними напрямами, на думку фахівців, мають стати скорочення обсягiв стічних вод, оптимізація обробки води, стратегія утилізації осаду, енергозбереження. У довгостроковій перспективі для повних перетворень «Харківкомуночистводу» необхідно не менше 300 мільйонів євро капіталовкладень. За словами директора КП «Харківкомуночиствод» Івана Корінька, підприємство вже сьогодні справляється з поставленими завданнями, тому вода в харківських водоймищах відповідає всім стандартам і набагато краща, ніж була в минулі роки. Однак завідувач кафедри інженерної екології міст Харківської академії міського господарства академік Фелікс Стольберг вважає, що харківські ріки не стають чистішими й, по суті, є стічними канавами для всіх підприємств області. Цю думку підтверджує й Кратенко, який повідомив «Дню», що найбільше сьогодні харківські ріки забруднюють підприємства харчової промисловості.
На усіх проблемних підприємствах насамперед проводяться санітарні перевірки та робота щодо стимулювання впровадження природоохоронних заходів. Враховуючи актуальність проблеми підвищення якості питної води, обласна комісія з питань якості організує проведення конкурсу серед підприємств Харківщини — виробників пляшкової мінеральної й питної води, а також безалкогольних напоїв. Крім того, проводиться виховна робота серед населення. Так, на КП «Харківкомуночиствод» вважають, що найбільш переконуваним контингентом є школярі, й провели для них уроки екології з екскурсією на Диканевськi очиснi споруди. Ідея проведення акції «Грають дорослі — виграють діти» полягала в тому, щоб за допомогою дітей донести до харків’ян, і в першу чергу до батьків, наскільки важливо вчасно платити за каналізаційні послуги й раціонально ставитись до природних ресурсів. Екскурсії стали одним з етапів акції, в якій взяли участь понад 120 шкіл міста. У другому турі акції вже два конкурси: колективний — для цілих класів, та індивідуальний. Школярі писали вірші, статті, реферати, робили фотографії й навіть знімали фільми на екологічну тему.
ВІДРОДЖЕННЯ КРИНИЦІ
Історики в свою чергу підкидають ідеї відродження чистоти харківських рік. Однією з головних та найстарішою визначною пам’яткою міста завжди вважалася Білгородська криниця. Як випливає з історичних документів, саме з цього місця почався Харків, коли в 1644 році поблизу Білгородської криниці з’явилися перші козацькі поселення. Білгородську криницю так назвали, мабуть, тому, що джерело давало воду людям, які прямували дорогою на Бєлгород. У 17 — 18 столітті в Харкові було лише 23 джерела, звідки люди брали воду, а Білгородська криниця вважалася однією з кращих. У ХХ столітті після тривалої боротьби з потоком підземних вод, що виходили на поверхню, а потім могутнім струменем текли в річку Харків, криницю засипали, й на місці відомого джерела з’явилася АЗС. Є версія, що води найчистішого джерела будівельники відвели в ливнівку. Старожили звернулися до місцевої влади з проханням відновити найстарішу криницю міста, яка могла б знову живити й відновлювати колишню чистоту вод рік Харкова. Міська влада вже пішла назустріч городянам, тільки ось коли відродиться криниця в первозданному вигляді, невідомо. Залишається лише сподіватися, що скоро криниця відродиться, навколо неї зашумлять гілками верби, а сама вона не стане бетонним саркофагом на замку, як сталося з криницею Сковороди під Золочевом, яку відкривають лише з нагоди приїзду високопоставлених чиновників.
