З прийняттям Земельного кодексу земельна реформа в Україні вступає в нову стадію: для її законодавчого обгрунтування потрібно розробити і прийняти 34 законопроекти та 25 підзаконних актів. Найбільш важливими серед них є закони «Про реєстрацію землі», «Про розмежування земель державної та комунальної власності», «Про плату за землю», «Про захист землі», «Про іпотеку землі», «Про земельний банк». Цілком вірогідно, що Президент України може звернутися до Верховної Ради з проханням прискорити прийняття цих законів, вважає заступник глави Адміністрації Президента, керівник головного управління з питань економічної політики Павло Гайдуцький. За його словами, не виключено також, що деякі норми Земельного кодексу Президент введе в дію своїм указом, якщо парламент зволікатиме із їх прийняттям (на це передбачено 6 місяців). За прогнозами П.Гайдуцького, «найлегше» у Верховній Раді пройде законопроект про земельний кадастр, бо дискусії навколо нього залишилися позаду. П.Гайдуцький не виключає, що можливі дискусії навколо законів про плату за землю, про розмежування прав державної та комунальної власності на землю, про реєстрацію землі. «Дискусії заполітизованого характеру», на його думку, можуть відбуваттися при обговоренні законопроектів про іпотеку.
Земельний кодекс є максимально наближеним до європейського земельного законодавства, вважає П.Гайдуцький. За його словами, у кодексі «знайшла відображення практика опрацювання указів Президента щодо земельного реформування», цей документ «відкриває перспективи розвитку земельного реформування». Водночас, за його словами, є питання, які треба ще врегулювати. П.Гайдуцький пояснив, чому Президент вирiшив недоцільним звертатися до парламенту із зауваженнями до кодексу: вони будуть враховуватися безпосередньо при підготовці відповідних законів. Як відомо, Президент зробив свої зауваження щодо мораторію на купівлю-продаж земельних ділянок на п’ять років. Але оскільки «процес опрацювання законопроекту був дуже тривалим, то фактично мораторій скоротився з п’яти років до трьох, а це зовсім інше питання», — сказав П.Гайдуцький. Земельний кодекс, який підписав Президент, прийнятий «в інтересах пересічних громадян», підкреслив П.Гайдуцький. За словами П.Гайдуцького, Земельний кодекс підтвердить приватну власність на більше як 20 млн. земельних ділянок (городи, дачі, гаражі, які переходять у приватну власність громадян)». Із введенням у дію Земельного кодексу, який набирає чинності з 1 січня 2002 року, «ціла низка категорій громадян, приблизно 12 млн. осіб, одержать право придбати земельну ділянку до 2 га», — сказав він (раніше це було можливим лише за окремим рішенням обласної ради). При цьому однак не можна не враховувати демографічну ситуацію на селі: за свідченням заступника голови Держкомзему України Володимира Жмуцького, 50 — 60% селян — це старі люди, які переважно продаватимуть землю або ж віддаватимуть її в оренду. Якщо багаті фірми скуповуватимуть землю у селян, це може призвести до створення так званих сільських латифундій. Щоб запобігти цьому, вважає заступник державного секретаря Мінагрополітики Роман Шмідт, треба формувати на селі фермерські господарства на конкурентних засадах, роблячи ставку на сімейні ферми.
