Вчора 11 найбільших благодійних фондів України об’єдналися з метою створення потужного лобі для розвитку меценатства в Україні. У приміщенні готелю «Опера» вони підписали «Меморандум благодійників України» на підтримку законопроектів «Про благодійництво та благодійні організації» та «Про внесення змін до деяких законів України (щодо зменшення податкового навантаження на набувачів благодійної допомоги)».
Серед підписантів були директори найбільших благодійних фондів: фонду Рината Ахметова «Розвиток України», МБФ «Відродження», фонду Віктора Пінчука, фонду Олександра Фельдмана, БФ «Україна 3000», БФ «Open Ukraine», фонду Олени Франчук «АнтиСНІД», фонду братів Кличків, МБФ «Карітас Україна», фонду Святослава Вакарчука «Люди майбутнього».
Ця подія об’єднання, як зазначають організатори заходу, має стратегічне значення та вплив на поліпшення сфери добрих справ та милосердя в Україні. Адже та ситуація, яка є сьогодні в Україні, гальмує позитивний розвиток цього процесу. До прикладу, зараз створити благодійну організацію в Україні набагато складніше і дорожче, ніж бізнес-компанію. Строки реєстрації в середньому довші в 15 разів, а вартість послуг з реєстрації всеукраїнських благодійних організацій удвічі-утричі вища, ніж для господарських товариств. Крім того, людина-інвалід, отримуючи у подарунок від будь-якої юридичної особи інвалідний візок, має сплатити за це податок у розмірі 15% від вартості візка. А молода талановита людина, отримуючи благодійну підтримку для участі в міжнародному конкурсі та гідному представленні Україні у світовій спільноті, має сплатити за це податки...
Саме тому, як зазначив на зустрічі в «Opera» керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба, благодійникам потрібен меморандум, щоб застосувати синергічний ефект до підтримки своїх законодавчих ініціатив, що внесені на розгляд до ВРУ народними депутатами Юлією Новіковою (ПР), Лесею Оробець (НУ-НС), Олександром Фельдманом (БЮТ), Олегом Зарубінським (Блок Литвина). Благодійники сподіваються, що ще до кінця цієї сесії або, в крайньому випадку, на початку наступної всі 450 народних обранців віддадуть свій голос за їхні законодавчі зміни. Адже останні, як зазначають меценати, мають на меті не зниження витрат благодійних фондів, а збільшення кількості адресатів благодійної допомоги.
Анатолій ЗАБОЛОТНИЙ, директор Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України»:
— Два роки тому, коли ми приєдналися до цього процесу, ми поставили для себе головним завданням дві речі. По-перше, щоб благодійність стала професійною та максимально прозорою в Україні. І по-друге, щоб ті гроші, які виділяються на благодійність, у максимальному об’ємі могли доходити до свого адресата.
Один простий приклад. Нещодавно наш фонд оплатив операцію. Сама операція коштувала 170 тисяч гривень, а податку ми заплатили 30 тисяч гривень. В принципі, не дуже-то й великі гроші. Але, якщо ми починаємо думати іншими термінами, наприклад, що 30 тисяч гривень — це три слухові апарати для хворих дітей, або це п’ятеро дітей, хворих на дитячий церебральний параліч, які пройдуть курс лікування у спеціалізованій клініці, або це десять пенсіонерів, яким потрібна допомога на ліки, то виникає вже зовсім інша математика. І ця сума — 30 тисяч гривень вже по-іншому виглядає.
Саме тому наша мета — аби гроші благодійників працювали максимально ефективно для людей.
Іванна КЛИМПУШ, виконавчий директор Фонду Арсенія Яценюка «Open Ukraine»:
— Це лише один маленький крок з тих, які ми, благодійники, можемо зробити спільно. Ми можемо об’єднатися, розуміючи, що в такий спосіб, просуваючи законопроект, ми можемо допомогти безпосередньо більшій кількості людей і у нас з вами ще великі перспективи. Ми тільки почали процес відновлення довіри до благодійних організацій в Україні. Тому що у нас існує певна скептичність та підозра до діяльності філантропів, і це обумовлено певним чином історично. Але через ті прозорі механізми, які прописані в новому законопроекті, буде легше пояснити як громадянам, так і державі, як можуть і мають функціонувати благодійні фонди.
Леся ОРОБЕЦЬ, народний депутат України (НУ-НС):
— Цей законопроект має на меті захистити й тих, кому благодійники допомагають, і самих же благодійників. Проблем у нас багато, і далеко не завжди наша держава сама має кошти й можливість відреагувати на них. Але складається дивовижна ситуація, коли знаходяться хоробрі люди, у яких є кошти і можливості, а головне — енергія й любов, які готові це все подарувати, та виявляється, що цю любов ще потрібно оподаткувати.
І от оцей «податок на любов», «податок на доброту» — це, напевно, найжорстокіше, що є в нашій податковій системі. Адже важко пояснити, чому, збираючи СМС-марафоном копійки на операції онкохворих дітей, потрібно заплатити 36 копійок з кожної гривні податку. Важко пояснити, чому дитина, яка виграла конкурс і має отримати якийсь приз, змушена відмовитися від нього, тому що її малозабезпечена сім’я ризикує бути позбавленою соціальної допомоги, якщо цей приз зарахують як прибуток її батьків. Абсурдною є й вимога до митниці тримати місяцями гуманітарну допомогу, допоки спеціальна урядова комісія не визнає, що це таки гуманітарна допомога. Ми ж знаємо, що іноді допомога потрібна негайно...
