Минуло понад тиждень із моменту, як сталася жахлива пожежа в притулку для тварин Rifugio, який працював під Києвом за кошти італійського благодійника. Внаслідок цього загинуло 70 тварин. Правоохоронні органи займаються цією справою і з’ясовують причину пожежі. Сьогодні існує дві версії — навмисний підпал притулку і варіант, що вогонь на нього перекинувся від підпаленої трави на сусідньому полі. До речі, підпал трави — небезпечна практика, з якою не перший рік борються пожежники, екологи та співробітники ДСНС.
Але ще одна річ, яка неприємно дивує, — трагедія, що розгорнулася під Києвом, залишилася мало поміченою нашим суспільством. Можна було списати це на війну, коли увага людей прикута до інших гарячіших тем. Однак такі прикрі випадки — непоодинокі. Наша ж реакція — це перепости у соцмережах, і все. За кілька днів усе забулося. Замість нас активну позицію виявили інші. Минулої неділі в Мілані відбулась акція на підтримку притулку та як нагадування про загиблих собак. Італійці вийшли з плакатами, якраз тотожно кількості загиблих у пожежі тварин. Був і плакат із написом: «Україна — ганьба». За кілька днів до того в Римі біля посольства України відбулася ще одна акція із закликами до справедливого розслідування та покарання винних. А що в нас, крім закликів у соцмережах про те, що за жорстокість треба відповідати? Ні плакатів, ні свічок, ні галасу...
А тим часом в Україні починають працювати закони щодо декомунізації. Це має стати шляхом до розвитку демократії європейського зразка. Але до Європи треба йти не лише шляхом скидання пам’ятників тоталітаризму, не лише «ленінопад» зробить із нас справжніх демократів. Певно, треба йти шляхом очищення в усіх сферах життя. Зокрема й ментальному. Бо випадок із притулком Rifugio показав, хто насправді є європейцем і географічно, й духовно. Адже поки горять ліси Сибіру, ми не помічаємо, що така ж сама пожежа спалахнула й у нас майже під носом. Зараз на Чернігівщині рятувальники фіксують по 30 — 40 фактів загорань щодня. Горять ліси, поля, будівлі, не обходиться, на жаль, без жертв...
Головний редактор «Дня» Лариса Івшина давно озвучує ідею створення екологічної поліції, зокрема, і в нещодавньому ефірі на каналі «112» у розмові з Богданом Гаврилишиним. Бо в Україні назріла потреба у створенні єдиної екополіції, яка займалася б подібними випадками, і загалом захистом тварин, рослин і питаннями охорони довкілля. «День» з’ясував, які шанси, ризики та перспективи появи подібної структури в Україні сьогодні.
«НІМЕЧЧИНА СТАЛА ПЕРШОЮ КРАЇНОЮ, ЯКА ПРОГОЛОСИЛА, ЩО ПРАВА ЛЮДИНИ ТА ТВАРИНИ ОДНАКОВО ЗАХИЩЕНІ КОНСТИТУЦІЄЮ»
На згадані екологічні злочини немає ні належної реакції суспільства, ні органів влади: правоохоронні органи (не беремо до уваги допис міністра МВС Арсена Авакова про пожежу в Rifugio), Державна екологічна інспекція, Державна служба з надзвичайних ситуацій, Міністерство екології — мовчать. Може, тому що функції контролю та нагляду за станом довкілля розпорошено між цими структурами і, як завжди, немає відповідального? Може, через те, що немає єдиного органу, який би займався розслідуванням екозлочинів від початку до кінця? Бо, приміром, у сусідній Польщі такими ситуаціями давно б зайнявся екопатруль. А в багатьох країнах Європи закатовані вогнем тварини стали б надзвичайною подією величезного масштабу. На ноги б піднялись усі служби та громадяни заодно.
«У європейських цивілізованих країнах, де немає взагалі проблеми безпритульних тварин, якщо щось таке трапляється, це надзвичайна подія. У нас же безпритульна тварина на вулиці — це нормальне явище. Ніхто нікуди не кидається, ніхто нікуди її не везе, бо немає куди везти. На Заході немає такого підходу. 2000 року Німеччина стала першою країною, яка проголосила, що права людини та тварини однаково захищені Конституцією. Ви собі уявляєте таке? Ніхто не заперечував цьому, це є нормально, — розповідає президент Міжнародного товариства захисту тварин «SOS» Тамара Тарнавська. — У Норвегії тварина і рослина — це щось таке, як свята корова, якій не можна причинити зло. Або ж польський екопатруль, котрий існує незалежно, якраз реагує на проблеми тварин і проблеми навколишнього середовища. Це надзвичайно потужний орган, який має широкі повноваження, — звертається до суду, карає штрафами».
ЕКОІНСПЕКЦІЯ — НЕДІЄЗДАТНА
Наші екологічні організації про подібне лише мріють. І проміж себе обговорюють ідею створення в Україні екологічної поліції. Варіантів розглядають кілька: або створити її на базі Державної екоінспекції, яка має для цього чимало повноважень, або ж у структурі МВС виокремити окремий підрозділ, який би займався суто екологічними злочинами. Однак кожен із варіантів має свої недоліки.
Державна екоінспекція нині паралізована у своїй роботі: уряд запровадив мораторій на будь-які перевірки, тому, коли вирубують дерева в нацпарку, забудовують територію природно-заповідного об’єкта, підпалюють чи вирубують ліс, факти фіксують, але шукати винних, впливати на ситуацію інспектори не мають права. Навіть якщо мораторій скасують, екологи вважають Держекоінспекцію недієздатною структурою, доки в ній не відбудеться внутрішня реформа, передусім кадрова.
«Функції екоінспекції зараз мертві, вона не реформувалася, там старі кадри, які тасують ту саму колоду, одну й ту саму людину призначають у різні області. Ця структура має бути змінена або розформована взагалі. Крім того, кілька років тому було ліквідовано територіальні управління Мінприроди. Це було зроблено помилково. Бо вони більш-менш, але працювали. А зараз на місцях лишилася лише екоінспекція, але вона недієздатна. Ми звертаємося до неї, але нас відфутболюють», — розповідає еколог, активістка Наталя Вишневська.
Як саме реагують на звернення екологів контролюючі органи, нам розповідає колега Наталії — Іван Русєв, доктор біологічних наук, одеський природозахисник: «У нас в Одеській області були різні факти екозлочинів, я писав листи в прокуратуру, там кажуть — це не наші функції, віднесіть по місцю в район. Навіть якщо заяву взяли до розгляду, її відправляють у адміністрацію районну, ще кудись, звідти приходять відписки, що ми не займаємося цим. Ніхто не хоче виконувати функції замість екоінспекції. І це — жах, у нас зараз іде незаконне захоплення прибережних смуг на морі, на річках, уже йде будівництво, і ніхто не може це зупинити».
ЕКОЛОГІЧНА ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ... МІЛІЦІОНЕРІВ
Проблематично оцінюють експерти й створення екологічного підрозділу при МВС. Це можливо за умови підготовки нових кадрів. Але таких у нас немає. І взагалі, мало досвіду в правоохоронців у розслідуванні екологічних злочинів, більшість випадків лишається непоміченими та проігнорованими.
«Міліція не хоче займатися питаннями підпалів сухої трави, в нас високий рівень злочинності, й на той самий притулок із тваринами в них немає часу. Це ж не перший випадок, і по-людськи я їх розумію, — каже Наталя Вишневська. — У стабільних країнах, де одне убивство на рік, там є для цього ресурси і час. Хоча в нашому законодавстві передбачено, що міліція має виконувати такі функції. У деяких країнах на міліцію покладено функції порятунку тварин, чого в нас взагалі немає».
Немає досвіду в правоохоронців і щодо розкриття таких злочинів, який стався із притулком Rifugio. Нема навіть покрокової інструкції, що та як робити, коли, приміром, на вулиці виявили вбитих безпритульних тварин. У МБО «Екологія — Право — Людина» зараз розробляють такі рекомендації для міліції Львова. На жаль, про всеукраїнський масштаб поки не йдеться.
«На загальнодержавному рівні конкретно передбаченого порядку, як має діяти міліція, немає, і здебільшого такі злочини просто нехтуються й не беруться до уваги. Ми за ініціативою зоозахисників почали розробляти таку інструкцію, надали її в міліцію, за ідєю, вона вже має ухвалюватися, — розповіла Наталя Куць, юрист-консульт МБО «Екологія — Право — Людина». — У ній прописуємо, які підрозділи треба задіювати, якщо, приміром, львів’янин виявив труп тварин; у яких випадках робити експертизу, чиїм коштом повинні фінансуватись усі ці заходи тощо».
ЗАКОН ПОРУШУЮТЬ, А ВИННИХ НЕ ЗНАХОДЯТЬ
Якби такі інструкції розроблялись у європейських країнах, то було б дивом з див. У нас же диковинкою сприймається, що за спалювання листя, яке загребли у себе в садку, можуть оштрафувати. Через таке абсолютно протилежне екологічне виховання маємо більше проблем із захистом довкілля, ніж європейці. Зараз екологи фіксують щорічне збільшення підпалів трави, і вже не знають, що з тим робити. Білборди із закликами не діють, не завжди реагують на виклики громадян пожежники. Екоінспекція ніби й слідкує за цим питанням, але, окрім складання протоколу, справа далі не йде. Щоб втрутилася міліція, треба спіймати на гарячому того, хто підпалив листя чи траву. І такі нерозривні кола екологи описують в усіх випадках порушення екологічного законодавства.
Бо ж є в нас і закон про жорстоке поводження з тваринами, який забороняє пересувні звіринці, фотосесії з птахами чи мавпочками на вулицях міст. Але все це існує, на цьому заробляють гроші, розвивають бізнес, про тварин думають в останню чергу. Тамара Тарнавська, яка була автором згаданого вище закону, розповідає, з яким скрипом його ухвалювали у Верховній Раді: сім років пішло на його реалізацію, а поданий активістами законопроект у комітетах парламенту за рахунок численних правок змінили до невпізнанності. Але тоді був вибір — або приймати такий варіант, або ніякий.
«ВЛАДА ЦІЛКОВИТО БАЙДУЖА ДО ЦИХ ПРОБЛЕМ»
Екологи сподівалися, що буде можливість дошліфувати закон. Та не виходить. За словами Наталії Куць, деякі акти ще часів СРСР набагато детальніше врегульовували ситуацію з правами тварин, ніж нині, проте вони скасовані, а нові не ухвалено. Усі ці факти в купі відсувають створення екополіції на далеку перспективу.
«Я не вірю, що на цьому етапі розвитку суспільства, а головне — чиновників, можна запровадити саме такі європейські зміни. Влада цілковито байдужа до цих проблем, в Україні завжди це залишається поза її увагою. Таке ставлення — і до тваринного світу, й до навколишнього середовища», — говорить Тамара Тарнавська. І наводить свіжий приклад із комунальним притулком для тварин у Бородянці. У січні з візитом там був мер Віталій Кличко, обіцяв тварин переселити в інший притулок, забезпечити належне фінансування, одним словом, — вирішити проблему. ММинуло три місяці, але все лишилось, як раніше.
Та маленька надія на краще все ж є. Нещодавно в Мінекології змінили керівника Служби заповідної справи, у Верховній Раді проголосували за Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо охорони біорізноманіття)», який забороняє відстріл безпритульних тварин із вогнепальної зброї, діяльність пересувних зоопарків та виставок диких тварин, рубку дерев у заповідних зонах, посилює покарання за браконьєрство. Якщо таких кроків буде більше, шальки терезів рано чи пізно переважать на позитивний бік. А там і до екологічної поліції дійдемо.
ДОВІДКА «Дня»
Міністр екології Ігор ШЕВЧЕНКО нещодавно заявив, що в Україні таки будуть реформувати Державну екологічну інспекцію в екологічну поліцію, яка матиме свій патруль, розвідку та громадські дружини. Закордонний досвід стане у нагоді.
• США. Понад 40 років працює Агентство з охорони навколишнього середовища, яке координує діяльність усіх федеральних міністерств і відомств країни, має 26 тисяч штатних працівників, десятки лабораторій, а його бюджет становить понад один мільярд доларів на рік. Агентство займається екологічною оцінкою, дослідженнями, освітою та несе відповідальність за дотримання національних стандартів. У виконавчому апараті президента США функціонує Рада з якості довкілля, яка формально є консультативним органом при президентові.
• Японія. Функціонують одразу шість державних органів з охорони довкілля. Головним є Управління з питань довкілля, засноване 1971 року, яке розробляє екологічні закони, стандарти, нормативи, координує всі природоохоронні заходи. За порушення норм і правил природокористування накладають штрафи або притягують до кримінальної відповідальності — аж до позбавлення волі.
• Швейцарія. Очолює рейтинг найчистішої країни Європи. Екологічна політика ґрунтується на хорошому державному фінансуванні й активній участі громадськості. Діє система екологічного оподаткування, система маркування сміття. На порушників цього правила чекає штраф. За цим слідкує спеціальна сміттєва поліція, яка проводить експертизу сміття, викинутого незаконно, щоб встановити власника.
• В’єтнам. Тут діє спеціальний підрозділ поліції, який здійснює контроль за станом навколишнього середовища і бореться з її забрудненням. До складу структури входять офіцери поліції, які попередньо пройшли спеціальну підготовку в міністерстві природних ресурсів і навколишнього середовища. Сили екологічної поліції працюють, передусім, у великих містах і спеціальних індустріальних зонах, де найчастіше фіксують правопорушення, пов’язані з забрудненням навколишнього середовища.
ДО ТЕМИ
Останнім часом на Чернігівщині зафіксовано понад півсотні пожеж
Більшість із них виникли через неконтрольоване спалювання сухої трави
За словами рятувальників, щодня на Чернігівщині виникає від тридцяти до сорока пожеж. Головна причина — спалювання сухої рослинності та сміття. Через посушливу погоду кількість пожеж зростає в геометричній прогресії. Так, напередодні Великодня на Чернігівщині виникло 47 пожеж, під час яких загинула людина. 41-й випадок стався через необережність громадян у поводженні з вогнем, зокрема під час спалювання сміття та сухої рослинності. За словами рятувальників, вогонь частково знищив і пошкодив 15 нежитлових будинків, 26 господарських споруд, випалив майже 184 гектари території.
На Великдень вогнеборці ліквідували пожежу 16 будівель у селі Гасичівка, що на Городнянщині. Окрім підрозділів Державної служби з надзвичайних ситуацій, допомагала побороти вогняного змія й техніка городянських лісівників.
Як повідомили в прес-службі обласного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій, за фактом пожежі правоохоронці проводять розслідування. Імовірною причиною пожежі була необережність у поводженні з вогнем місцевого безробітного, 32-річного чоловіка. За словами жителів села, він підпалював рештки сухої рослинності на відкритій місцевості.
За словами головного лісничого державного підприємства «Холминське лісове господарство» Олександра Прояви, «основна проблема у весняний період — це підпали сухої трави. Поля підходять під лісові масиви, і є ймовірність загорання лісу. Через це вже тричі на території лісництва були пожежі».
Щоб не допустити поширенню пожежі, лісівники обгороджують масиви мінералізованими смугами.
На жаль, люди мало усвідомлюють важливість цієї проблеми. Спалювання сміття і сухої рослинності призводить не лише до пожеж, забруднення довкілля, а й до знищення мікроорганізмів у ґрунті, без яких земля втрачає свою родючість. Через це екологи б’ють на сполох.
«Державна екологічна інспекція штрафує несвідомих громадян», — каже перший заступник начальника Державної екологічної інспекції в області Валентина Дзюба. Утім, штрафи за такі порушення є порівняно невисокі — від 170 до 340 гривень. Самі ж пожежі завдають збитків на сотні тисяч гривень.
Віталій НАЗАРЕНКО, Чернігівська область
