Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

СМИСЛИ

21 листопада, 2008 - 00:00

ДИВНА КРАЇНА

Джанні Родарі якось розповів дітям всього світу історію про країну, де немає... нічого гострого і все лише справедливе. Там навіть для того, щоб тебе заарештували, виявляється, треба спочатку дати місцевому поліцейському для цього підставу, ну, наприклад, ляпас. Дивна й дуже незвичайна це для всіх нас країна — мало того, що навіть вколотися тут немає чим, тут не можна і скорчити з себе невинну жертву: адже всі навколо тебе живуть також тільки правильно, гідно, відповідально та справедливо!

P.S. До речі, люди, які в країні цій мешкають, не виявляють бажання комусь давати ляпаси: АДЖЕ ВОНИ НЕ РОБЛЯТЬ НІЧОГО ТАКОГО, ЩО ЗАБОРОНЕНО ЗАКОНОМ, НЕ ВІД СТРАХУ, А ТІЛЬКИ ВІД СОРОМУ ЧИМОСЬ ОБРАЗИТИ БУДЬ-

ЯКУ НЕВИННУ ЛЮДИНУ... ЗАПИТАННЯ

Чи існують у нас запитання, загальні ДЛЯ ВСІХ наших політичних «еліт»? Навряд чи... Навіть добробут нашого українського народу вони розуміють завжди по-різному. Про що це говорить? А лише про те, що весь цей їхній релятивізм дій, думок і суджень ковзає по поверхні всього того, що відбувається, ніколи не потрапляючи в його суть та єство!

ДЕМАГОГИ

Так називали в давнину людей, які багато розмовляли... ні про що! В очах невибагливої публіки вони, часом, бувають і дуже успішні, але хіба надовго? Завжди (і в будь-якій країні!) існує публіка вимоглива. Їй пустопорожнє базікання набридає дуже швидко. Наприклад, післявоєнна Франція недовго була в руках своїх демагогів — 28 вересня 1958 року була затверджена нова конституція Франції, яка змінила співвідношення (пропорції) виконавчої та законодавчої влади на користь президента. Першим президентом П’ятої республіки 21 грудня 1958 року був вибраний генерал де Голль...

ПЕРЕДАЧА

Передавати свої думки легше і найкраще через комп’ютер, почуття — через телефон, уяву — безпосередньо словом і при особистому, тільки живому спілкуванні...

СЛОВНИК

«Зі словника жінки легко здогадатися, хто її коханці, — так Кювьє по декільком уламкам кісток відтворював вигляд вимерлих тварин» (А. Моруа Мистецтво бесіди). Все правильно, тільки слово «коханці» потрібно вживати тут в значенні — «тих, кого вона любила»...

СКОРОЧЕННЯ

Перш ніж скоротити своїх працівників, будь-яке підприємство в Україні має подати заяву про це до місцевого Центру зайнятості та за два місяці попередити своїх працівників, яких буде скорочено. Отже, на 1 листопада 2008 р. тільки шість підприємств Запоріжжя подало такі заяви. За кількістю працівників, які підлягають скороченню, вони — мізерні. Наприклад, «Коксохім» подав інформацію про 125 працівників, а «АвтоЗАЗ» — аж 25! Що це означає? А те, що нещодавня величезна інформаційна хвиля стосовно очікуваних начебто скорочень і не хвиля зовсім, а просто... піна та піар (відомо чий) політичний. Це й зрозуміло. Вивчити будь-якого грамотного фахівця завжди коштує часу та грошей чималих, а кому їх втрачати хочеться? До того ж, всі наші звільнення-скорочення завжди безповоротні: той, хто пішов на наші ринки-базари на початку 90-х минулого вже сторіччя, на наші ж підприємства-виробництва вже й не повернувся...

БОРГ

Відносно цього поняття мені дуже подобаються слова А. Моруа: «У чому наш борг? Скласти щастя того, кого любиш. З цієї хвилини життя наповнюється сенсом, і це значення відтепер стає його серцевиною. Невимовна насолода, дарована вірою, на жаль, доступна не всім. Але й земні пристрасті солодкі та дорогоцінні» («Листи до незнайомки»).

«NON OTIUM SED NEGOTIUM»...

(Ніякого неробства — тільки справа)

Нічого не робити також іноді має свій сенс! Це коли стара справа стає вже нікому не потрібним, обтяжливим (для всіх) заняттям. Відразу ж кидатися в яке-небудь нове підприємство — хіба ж на користь і собі самому, і тій справі? Головне тут тільки, щоб це неробство також було, все ж таки, АКТИВНИМ, тобто заповненим завжди живими думками, почуттями та уявою...

КРИЗА-4

Ви подивіться: ніхто на Заході з кризами різного роду ніколи не «бореться». У них немає такого «капелюхозакидального» та легковажного до них ставлення. Вони лише намагаються завжди якимось чином зменшити їхній (криз та бід) негативний вплив. Такого роду діяльність і «боротьба-протидія» — все ж не одне й те ж саме. Друге завжди запроваджується як постфактум, ось чому це до певної ефективної діяльності навряд чи можна віднести. Перше ж завжди СВОЄЧАСНЕ, тобто робиться там і тоді, де треба, в чітко необхідному об’ємі. Наприклад, намагатися «боротися-протидіяти» цунамі — заняття безрезультатне та безглузде. А ось ВЧАСНО вжити заходів по збереженню різного роду життєдіяльності людської та збереженню систем їхнього життєзабезпечення та порятунку — справа завжди надто потрібна, важлива й корисна...

Сергій ГЛУЩЕНКО, Запоріжжя
Газета: 
Рубрика: