Завдяки технологіям, які передбачають локальне внесення біогумусу при посадці саджанців для їх повноцінного приживання, екологи планують відновити 50,9 га сосни Станкевича, які вигоріли влітку минулого року під час десятиденної пожежі (низинною пожежею знищено 12,5 га, а 31,4 га постраждали від верхової пожежі). Загальна сума збитків тоді склала 111 тисяч гривень. Розповідає відповідальний виконавець, спеціаліст із розроблення та впровадження екологічних проектів Олена МОРДОВІНА:
— Спочатку згарище планували засадити звичайною сосною, але тоді ми виселяємо сосну Станкевича, яка може рости і давати насіння лише на «Мисі Айя» та у такій місцевості, де інші дерева рости не можуть.
Запропонований метод висадки рослин поки не має світових аналогів, і тому ним зацікавилась фірма «Ford», яка й виділила на цей експеримент грант на 3000 доларів. У випадку успіху цей досвід можна буде запроваджувати у країнах, де є проблеми з пожежами. Головне — економиться час, затрачений на відновлення рослин.
Лісовідновлення — справа надзвичайно потрібна і нагальна. Нею займались давно, можна навіть сказати — ще з часів фараонів. Для дерев’яних споруд, встановлених у пірамідах, використовували наш український тис, який переплавляли для будівництва Чорним морем. Зрубані дерева заміняли новими саджанцями, але з часом ця справа занепала.
Новий поштовх лісовідновленню дав Петро I, котрий широко розгорнув будівництво флоту, а щоб це не позначилося на стані лісів, насаджувались нові. Зараз у Москві є школи Виноградова та Сукачова — академіків, які займалися не тільки відновленням рослин, але і їх насадженням на пісках, на пошкоджених промисловістю територіях, на територіях, малопридатних для росту рослин.
Хоча є досить багато літератури з приводу відновлення насаджень, справа відновлення лісів на згарищах в Україні тільки-но започатковується. Книги більшою мірою розглядають відновлення лісів на рубках, а щодо згарищ — такої практики не було. Досі чекали п’ять років, коли самостійно почне з’являтись якась рослинність. При цьому писали наукові роботи, дисертації, які грунтувались лише на спостереженні. Єдине, що вдалося знайти стосовно відновлення згарищ, — це розробки Сіхоте-Алінських вчених, які займались відновленням згарищ з моменту припинення пожежі. Всі інші — чітко витримували термін п’ять років. Це тому, що після пожежі у ґрунті утворюються пірогербіциди, які й перешкоджають ростові нової рослинності на згарищі.
Тоді ми вирішили використати технологію локального внесення в грунт біогумусу. Коли саджати рослини з біогумосом локально, тоді пірогербіциди не діють на дерево, проте і не дають розвиватись ніяким іншим рослинам навколо. Тобто виключається можливість пригнічування сосни сусідніми деревами, і згарище саме буде допомагати відновленню цього виду.
Гроші на прибирання згарища, а це близько 50 тисяч гривень, виділені місцевою адміністрацією. А ось збирання насіння, новаторські ідеї — це вже справа наша. Оскільки схили, на яких росте сосна, мають значну крутизну (28 — 45 градусів), то це виключає можливість проїзду і практично повністю виключає можливість використання технічних засобів для санітарного чищення згарищ і відновлення насаджень. Більшість робіт буде виконано вручну. Вручну буде проводитись і догляд за висадженими рослинами.
Тепер усі зусилля керівника Севастопольського осередку Всеукраїнської екологічної ліги Людмили МАРЧУКОВОЇ спрямовані на збір насіння. Для отримання 1 кілограма насіння потрібно зібрати 25 кілограмів шишок, а всього потрібно 90 кілограмів насіння. На сьогодні зібрано 23,5 кілограма, до його збирання залучено 46 учнів — членів Севастопольського осередку «Екологічної варти». Розплідник Севастопольського державного лісопромислового господарства, яке докладає чимало зусиль для відновлення знищених вогнем цінних порід дерев і сосни Станкевича зокрема, містить 3000 шт. дворічних сіянців сосни Станкевича.
Незабаром буде підведено підсумки збору, і восени можна буде розпочинати висадку рослин, а ось результатів слід чекати протягом наступних двох-трьох років.
ДОВIДКА «Дня»
Ландшафтний заказник «Мис Айя» має площу 1340 га. Його утворено відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 16.12.1982 року з метою збереження унікального ландшафтного комплексу в зоні контакту Головної гряди Кримських гір і Чорного моря на західній окраїні Південного берега Криму, а також генофонду рослинного і тваринного світу. Флора заказника нараховує 500 видів, із яких 28 занесено до Червоної книги України, 19 видів рідкісні для Криму, 10 видів — ендеміки. У заказниках ростуть багато видів орхідей. Це унікальне місце зростання реліктових та ендемічних рослинних угрупувань та мешкання рідкісних видів тварин, різноманітних ландшафтів і природних комплексів. Тут найбільший у Криму масив сосни Станкевича та такі червонокнижні рослини, як фісташка туполиста, суничник дрібноплідний, ялівець високий, асфоделіна жовта, мачок жовтий, декілька видів зозулинцевих, зокрема анакамптіс пірамідальний, комперія Компера, булатки тощо. Сосна Станкевича — унікальний ендем Криму, який зустрічається в Криму лише у двох популяціях: в заказнику «Мис Айя» і в Старому Криму. Сосна Станкевича є підвидом сосни Судакської. Вона надзвичайно декоративна: має ажурну крону й красиву кору, сухостійка, теплолюбива рослина, спроможна рости на кам’янистих, крутих схилах та урвищах. Коренева система дерева виділяє фітонциди, які пригнічують інші види рослин, тому в місцях, де росте сосна, відсутні трав’янисті рослини. Із деревних порід із нею може вжитися лише дуб пушистий. Це світлолюбива рослина, густина популяції якої складає в середньому до 10 тисяч екземплярів на 1 га.
