Епізод перший. Сергій мешкає в п’ятиповерхівці на вулиці Бахмацькій, 20. 2003 року київська влада виділила поряд ТОВ «Трейдгруп Скорта» понад два гектари землі під будівництво житлового комплексу «Сосновий бір». «Наш цегляний будинок було здано в експлуатацію1969 року. При бурінні шурфів, а це були підготовчі фундаментні роботи, будинок тріснув, тріщина розділила його навпіл, — описує ситуацію наш співрозмовник. — Дійшли висновку, що з фасаду треба зрізати балкони та робити підпорку. Щоправда, підпоркою стала 25-поверхівка. Людям позрізали балкони, а взамін пообіцяли кватири в новобудовах. Ця обіцянка не виконана до сьогодні. В квартирах тепер немає денного світла».
Епізод другий. Родина Ніни та Олександра ГОЛОВЧЕНКІВ придбала квартиру на вулиці Булгакова, 12А. Житловий комплекс «Маргарита» будував девелопер «Ві Ді Проджект», що належить до групи компаній «УКО/Сітігруп». Комплекс добудували не повністю. Олександр Головченко очолив ініціативну групу інвесторів, щоб завершити будівництво їхньої секції та ввести будинок у експлуатацію. Останні півтора року власники квартир потерпають від шахраїв, які через державних реєстраторів Міністерства юстиції переписують право власності на житло на третіх осіб.
«Громадського активіста намагаються зламати, забравши в нечесний спосіб квартиру, щоб приклад громадської ініціативи на Булгакова не поширився як метод розв’язання проблем із недобудами на інших об’єктах Києва та України в цілому», — вважає Ніна Головченко.
Епізод третій. У листопаді 2015 року інвестори житлового комплексу «Приозерний» звинуватили Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства в причетності до корупційних схем. Інвесторка «Приозерного» Валентина ГУРИНА розповідала журналістам, що житловий комплекс на вулиці Здолбунівській, 13 ТОВ «Градострой» мало ввести в експлуатацію ще 2007 року. Однак цього не сталося, хоча забудовник на той час отримав інвестицій на 13 мільйонів гривень, що більше за вартість самого проекту. А 2010 року недобуд став учасником програми «Доступне житло». На той час добудовувати об’єкт зголосилася одна з компаній «УКО/Сітігруп». За словами Валентини Гуриної, за програмою «Доступне житло» об’єкт отримав ще 25 мільйонів гривень. Та дива не сталося. Ошукані інвестори шукають підтримки в парламенті.
БУДІВЕЛЬНА ПІРАМІДА
Історії різні, а пов’язує їх між собою Анатолій Войцеховський, власник групи компаній «УКО/Сітігруп». Він запам’ятався киянам недобудовами, обманутими інвесторами та гучним арештом. Нагадаємо, 2016 року Генеральна прокуратура спільно з Національною поліцією затримали Войцеховського. Він не вперше мав справу з правоохоронними органами, але щоразу виходив сухим із води.
Здавалося б, афериста тепер точно посадять за ґрати, адже звинувачення доволі серйозні: ухиляння від сплати податків на суму 12,5 мільйона гривень, підробка дозвільної документації на проведення будівельних робіт, самозахоплення землі, перепродаж житла по кілька разів, плюс понад десять тисяч ошуканих інвесторів та з півсотні недобудованих хмарочосів у різних районах столиці.
Та забудовника випускають під заставу в 14 мільйонів гривень. За даними прокуратури, Войцеховський співпрацював зі слідством. Згодом у інтерв’ю програмі «Гроші» він заявив про рейдерське захоплення близько десяти своїх об’єктів, серед яких ЖК «Маргарита». Додав, що від початку слідства не контролює свої недобудови.
НЕОКОВИРНИЙ «СОСНОВИЙ БІР» У КВАРТАЛІ ВУЛИЦЬ ОЛЕВСЬКОЇ, КЛАВДІЄВСЬКОЇ ТА БАХМАЦЬКОЇ. ЦЕГЛЯНИЙ БУДИНОК ПОРЯД, ЗА СЛОВАМИ ЙОГО МЕШКАНЦЯ СЕРГІЯ, ЗДАЛИ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ 1969 РОКУ. ПРИ БУРІННІ ШУРФІВ ДЛЯ ЗВЕДЕННЯ ВИСОТКИ СТАРИЙ БУДИНОК ТРІСНУВ. ПІДПОРКОЮ ДЛЯ НЬОГО СТАЛА 25-ПОВЕРХІВКА, ЛЮДЯМ ПОЗРІЗАЛИ БАЛКОНИ І ФАКТИЧНО ПОЗБАВИЛИ ЇХ ДЕННОГО СВІТЛА / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
Де зараз Анатолій Войцеховський, офіційних коментарів від правоохоронних органів немає. Лідія ГОНЧАРЕНКО, голова громадської організації «Барви життя», розповіла «Дню», що з її джерел відомо — він живе в своєму маєтку на Красному хуторі, це щось на зразок Межигір’я, час від часу їздить у Росію, а слідчі його практично не чіпають.
«ДОРОЖНЯ МАПА»
У спадок від Войцеховського місто отримало непростий кейс. Одразу після арешту забудовника в Київській міській державній адміністрації зрозуміли, що інвестори прийдуть з мітингами до мерії — це й сталося, і не один раз. У відповідь створили спеціальну комісію, що займається проблемними недобудовами столиці. Очолив її заступник голови КМДА Олександр Спасибко. Згодом розробили «дорожню мапу» з 11 пунктів — про те, як ввести в експлуатацію недобудовані об’єкти. Одразу попередили, що місто ні за що не платитиме, а стане майданчиком для пошуку компромісів.
Для початку мешканці повинні об’єднатися в ОСББ чи житловий кооператив, щоб представляти інтереси потерпілих. Потім треба вирішувати, що саме зробити на конкретному об’єкті: узаконити виділення землі, оформити проектну документацію, знайти підрядника на завершення будівельних робіт тощо. Тобто інвестори мали зробити все те, за що вже заплатили компаніям Войцеховського, вкладаючи гроші в житло.
До речі, ціни на квадратні метри від компаній «УКО/Сітігруп» були смішними. Квартири пропонувалися по вісім-дев’ять тисяч гривень за метр квадратний, тоді як середня ціна на ринку первинного житла сягала 14—15 тисяч гривень. Як пояснили експерти, забудовник економив на отриманні дозвільної та проектної документації, що й сформувало дешеву пропозицію.
Інший спосіб допомогти, який місто запропонувало не лише через оборудку Войцеховського, а й через складну ситуацію з забудовами загалом, — це створення Міжвідомчого центру моніторингу забудови міста. Тут реєструють усі самочинні та будівельні об’єкти. В силу цього ресурсу мало хто вірив, а на момент підготовки матеріалу сайт ще й не працював із технічних причин.
З КИМ СУДИТИСЯ?
У травні цього року Київрада знайшла інший спосіб легалізації об’єктів Войцеховського: затверджувати детальні плани території і в такий спосіб виділяти землю під забудову. Так було у випадку з ДПТ для Троєщини, його ухвалення дало «зелене світло» для добудови житлового комплексу «Перлина Троєщини». Але наскільки це чесно щодо інших містян та Києва загалом? Замість того, щоб карати винуватця, чиновники потурають його афері.
«Такі дії міської влади — це продовження афери та маніпуляції людьми, — переконана Лідія Гончаренко. — Як можна щось легалізувати, якщо будинок незаконний і є порушення державних будівельних норм? От на вулиці Жилянській, 118 зводили будинок Войцеховського. Звідти розкрадалося багато будівельних матеріалів, порушувалися норми перекриття, про це навіть розповідав колишній головний архітектор Києва Сергій Целовальник. Тобто будинки з самого початку побудовані з порушеннями та незаконно. От хтось купить документи на цю квартиру, продасть її, когось у цій квартирі привалить, а інвестори — молодці?»
«Я приїжджала на вулицю Булгакова 2014 року, попереджала, що так буде, а інвестори сміялись і раділи, коли тітушки били активістів проти злобудов, — продовжує активістка. — Тепер опинились у пастці, яку самі собі створили. Чому інвестори не вимагають у судах повернення коштів, які Войцеховський вивів у офшори? Ці дані ми надали в прокуратуру ще 2013 року. Хай там що, а треба притягати Войцеховського до відповідальності, і все майно, яке він, певно, вже переписав на родичів, повернути. Усе це за бажання можна зробити. Місто ж не збирається вирішувати ці проблеми і щось добудовувати, бо на цьому не заробиш. Ці люди їм нецікаві. А квартири будуть продавати по п’ять разів, Войцеховський і таку схему придумав, щоб інвестори судились не з ним, а між собою».
ЮРИДИЧНИЙ ПОПУЛІЗМ
Архітектор та експерт із містобудування Віктор ГЛЕБА звертає увагу на ще одну деталь: кожен свій об’єкт Войцеховський прикривав фальшивими дозволами-деклараціями на початок будівельних робіт від Державної архітектурно-будівельної інспекції. Наприклад, купував закинутий соціальний об’єкт, хоч і громадський туалет, та обіцяв подальшу реконструкцію з облаштуванням житлового будинку. А ДАБІ це погоджувала.
«ДАБІ має шукати порушників, штрафувати, зупиняти будівництва, але цього немає, — акцентує Віктор Глеба. — В КМДА щось наобіцяли, але хіба КМДА давала дозволи на будівництво? Ні, то що ви обіцяєте. Виходить юридичний популізм, щоб зняти соціальну напругу. Коли мій будинок підключали до води та електрозабезпечення, фірма-підрядник платила за це кошти. Чому якийсь натовп, який вклав гроші в незаконну забудову, незаконно підключається до інженерних мереж киян, а ми за це платимо? Це називається крадіжка, яку ще й хочуть легалізувати. Дійсно, є будівельні афери, є фізичні особи, які на довірі вклали гроші нібито в купівлю квартир і є ошуканими громадянами, країна зобов’язана їх захищати. Поліція знала про злочини Войцеховського, про які ми говорили з 2014 року, а в кадастрі Києва йшлося, що ці незаконні забудови, і при цьому інвестори є співучасниками злочину».
ПІД ПРИКРИТТЯМ ІНВЕСТОРІВ
Чим зарадити обшуканим інвесторам — питання без відповіді. Хтось шукає підтримки в нардепів, розповідає про свої проблеми в соцмережах, сподіваючись на розголос. Місто обіцяє символічну підтримку, а суди навряд чи допоможуть. За Войцеховського зародилася ще одна схема — липові ухвали суду. Так, забудовником створюється псевдогромадська організація, від імені якої подається позов про скасування дозволу на будівництво. Але суть позову викладена настільки юридично неграмотно, що суд із легкістю відхиляє його. А потім забудовник хизується, що закон на його боці.
Існує інший бік медалі, коли забудовник прикривається захистом інтересів інвесторів і просуває чергове протиправне будівництво. Наприклад, засипання озера Качиного піском кілька років тому в комунальному підприємстві «Житлоінвестбуд-УКБ» пояснювали тим, що треба збудувати житловий комплекс, адже частину квартир віддадуть постраждалим від іншої афери — «Еліта-центру».
Щоб не «вляпатись» у подібну схему, варто перевіряти, в що, власне, інвестуєте. У відділах продажу нерухомості вам можуть показати все, що завгодно. Якщо є сумніви, попросіть фахових юристів допомогти з аналізом документації. Це обійдеться дешевше, ніж виплутуватися з афери в стилі Войцеховського.
