Режисер Джон Емієл знав, чим «узяти» глядача. Яскрава і
солодко-гірка парочка: сивочубий мачо Шон Коннері і сексапільна красуня
Кетрін Зета-Джонс, яка зачарувала людей в «Масці Зорро», — виконують роль
двох злодіїв екстра-класу, які крадуть тільки в особливо великих розмірах:
або шедеври рівня Рембрандта, або мільйони доларів із транснаціональних
банків. Найбільш привабливі у фільмі не стільки хитромудрі способи викрадення
або запаморочливі трюки на кшталт розгойдування на електродроті на рівні
101-го поверху, скільки дивні взаємини між двома шахраями, які відчувають
хитання між обманом і симпатією, недовір'ям і захопленням. Завдяки цим
якостям, «Пастка» якщо і не потрапляє в шедеври, то принаймні не залишає
після перегляду гострого відчуття даремно втраченого часу.
