Дні «Дня» у Львові розпочалися з інтелектуального спілкування головного редактора Лариси ІВШИНОЇ з львів’янами в антикафе «Коммуна». Що цікаво: цей заклад позиціонує себе як простір для втілення можливостей у реальне життя, що схоже на один із основних меседжів газети «День» – українці мають удосталь можливостей, талантів та вмінь, головне, правильно і з розумом це застосовувати.
«Пізно готувати альтернативу, це потрібно було робити після 99-го року, тепер треба зберігати те живе, що є в різних середовищах. Бо для підготовки альтернативи потрібно багато часу. Владі не страшна опозиція, їй страшна альтернатива. Альтернатива – інший підхід. Можуть боротися «Вітя з Юлею», поки країна не спустошиться. Така безпрецедентна еміграція молодих людей, що є зараз, – це вже загроза національній безпеці», – розповідає Лариса ІВШИНА.
«ГАЗЕТА СТАЛА ВІДКРИТИМ УНІВЕРСИТЕТОМ»
Зустріч відбувалась у форматі повноцінного діалогу: присутні ставили запитання одне за одним. Говорили про якість української журналістики, її важливість та цінність, особливо за сьогоднішніх обставин, про те, яким є сучасний медіапростір нашої країни та що потрібно робити, аби, опираючись на історію, досягати успіху у творенні якісного контенту в майбутньому. Також Лариса Олексіївна представила бестселери — «Повернення в Царгород» та триптих «Котел», або Справа без терміну давності», «Я — свідок. Записки з окупованого Луганська», «Катастрофа і Тріумф. Історії українських Героїв», які вийшли вже другим накладом.
«Ці екстракти – це відібрані часом тексти, які ми включили для тих, хто запізнився читати газету «День». Газету потрібно було читати і вивчати. Вона стала відкритим університетом. Тому ще до одного прийому конвергентності відкритий майданчик – Літня школа журналістики як вільний університет. – розповідає Лариса ІВШИНА. – Не можна годувати суспільство «манною кашею» довічно, потрібно давати йому серйозну інтелектуальну їжу, робити це безальтернативно та наполегливо. Натомість з’явились декорації і почалась страшна мутація. Всі «інструменти» газети допомагають відповісти на запитання, що сталося тоді і що відбулося потім. Чому виник перший Майдан, чому після першого Майдану, який прийшов під гаслами «Геть Кучму», з’явився другий, який його реабілітував. І частина громадянського суспільства, не розуміючи усього попереднього, включилася в «штурм висот», і тепер починає думати і ставити собі запитання: а що це було? Де було наше місце і як ми впливали, чи нас використовували, а ми не розуміли в який спосіб, в чому були праві, а в чому безнадійно наївні? І це не привід для депресії, навпаки – для раціонального погляду на себе, свою політику, журналістику. І розв’язувати це потрібно проектним баченням».
«ЦЕ – НАШ «WASHINGTON POST»
Читачка «Дня» Дарія ТКАЧ зустріччю цілком задоволена. Розповідає, що роздумує про те, як можна поширити культуру читання такої якісної преси як «День», а також як втілювати ті настанови у життя, які пропагує видання – це велике запитання. «Але істинні прихильники ідей «Дня» обов’язково будуть їх утверджувачами. – вважає Дарія Ткач. – Має бути здорова агітація розумного – читати, діяти, а потім лобіювати в свої середовища задля максимальної «роздачі» інтелектуальності. Питання, що звучали на зустрічі, є дуже актуальними, тому що у них, насамперед, правильно розставлені наголоси. Ця газета виконує роль державної газети. Це – наш «Washington Post» ».
«ТУТ ЗНАЙДЕНА ПРАВИЛЬНА ФОРМУЛА»
«Це рідкісний приклад якісної преси, котра не залишилась одноденкою, котра не намагалася загравати з читачем. «День» – один з основних медійних проектів України, – вважає культуролог Тарас ВОЗНЯК. – Важливо, що цей проект не став спринтерським, а ось уже 20 років триває його марафон. Такі зустрічі, як ось сьогодні, гадаю, мають бути, насамперед, спрямованими на таких опорних людей в інформаційному просторі конкретних регіонів, тому тут знайдена правильна формула. Це складна праця, але вона дієва в плані правильних впливів на аудиторію».
«20 РОКІВ ГАЗЕТИ – ЦЕ НОВЕ ПОКОЛІННЯ»
Ольга КВАСНИЦЯ, журналіст, кандидат наук із соціальних комунікацій розповідає: «20 років газети – це нове покоління. І справді, газеті «День» вдалося виховати своє покоління читачів – мислячих громадян. Вона створює альтернативу, але критичної маси людей, які могли б здійснювати реформи та жити за новими законами – немає. І дуже актуальними є запити, про які говорила Лариса Олексіївна на зустрічі. Найактуальніша проблема – відсутність спільного проекту майбутнього держави з боку політичної еліти. Спільний проект майбутнього творить газета «День», яка хоче з’єднати три світоглядні основотворчі кути – історію, філософію та культуру. Це те, що формує особистість, державу і націю. Лариса Івшина розповіла на прикладі Японії про ідентичність і модернізацію як формулу успіху країни. Як слушно зауважила редактор, важливо, що пропонувати аудиторії.
І ще одне актуальне питання – якість журналістської освіти. Як на мене, це має бути чергова тема дискусій, аби порушувати тему і розгортати до реалізації, якою ж має бути система журналістики. «День» має право сказати, що вона виховала свою школу журналістики. Тому що є практична школа журналістики – Літня школа, а з іншого боку є і реальна, яка подає ідеї на виріст. Ті проблеми, які газета «День» перманентно має в полі свого зору, несують прогностичний характер. Якщо відстежувати історію газети, то питання міжкультурного діалогу вона починала з 90-х років. І усі актуальні питання не сходять з шпальт «Дня» і нині. Сьогодні система журналістики потребує планування. По-перше, якого журналіста готувати і на яких засадах. В цьому контексті газета «День» може взяти на себе цю ініціативу – проговорювати і контролювати якість знань і організацію принципів журналістики. Коли ми говоритимемо про систему координат, що за формулою Познера: «піпл хаває», тому що говорять, попит породжує пропозицію, то «День» є тою газетою, яка підважує цю комерційну формулу і стверджує, що не попит породжує пропозицію, а що якісну пропозицію може створювати сам журналіст чи видання. В цьому контексті нам потрібна докорінна реформа, перегляд засад, на яких будуватиметься професія журналіста».
Нагадуємо, у п’ятницю о 12.00 у «Львівській політехніці» відкривається Фотовиставка «Дня», а після неї відбудеться дискусія зі студентами та інтелігенцією.
До речі, Львів – останнє місто, яке відвідує Фотовиставка «День-2015», тому – скористайтесь можливістю і обов’язково відвідайте головний корпус НУ «Львівська політехніка» (вул.С.Бандера, 12) до 12 червня з 9.00 до 17.00, аби побачити найяскравіші моменти (на думку фотографів з усіх куточків України) життя нашої країни у 2015 році.
