Нові сходи від Пейзажної алеї до вулиці Воздвиженської, або ж до урочища Гончарі-Кожум’яки, столичний міський голова Віталій Кличко обіцяв подарувати киянам ще у червні минулого року. На подарунок доведеться зачекати, та й невідомо, у якій обгортці він буде: замість обіцяного проекту з чавунними перилами та дерев’яними східцями мерія вирішила просувати проект відновлення сходів із бетону.
Це викликало нерозуміння у столичних активістів, адже понад рік тому Віталій Кличко обіцяв містянам зовсім інше. «Нові сходи, проект яких узгодили з громадськими активістами та місцевими жителями, виконають у стилі старого Києва. Ми збережемо їх ідентичність. Вони будуть дерев’яними з металевими елементами», — розповідав мер, анонсуючи, що з міської казни на це витратять близько 15 мільйонів гривень.
КРОК У БІК — І ПАУЗА
Чому так різко змінилися настрої та плани міської влади, активісти громадської організації «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» вирішили з’ясувати через відкритий лист до Віталія Кличка. У ньому нагадали очільнику столиці, що разом із громадськістю та експертами Науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури, містобудування і дизайну було проведено конкурс на краще інженерно-архітектурне рішення реконструкції сходів Старокиївської гори від Пейзажної алеї до урочища Гончарі-Кожум’яки. Переможцем конкурсу визначили проект ТОВ «Віннерстрой». Виграли саме дерев’яні сходи — «під старовину», що й обіцяв мер.
На початку березня представників ГО «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» запросили на засідання секції дизайну (художньої ради) архітектурно-містобудівної ради при Департаменті архітектури та містобудування КМДА. Як повідомляють активісти у листі, тут і дізналися про новий проект сходів із бетону, розроблений ТОВ «Архітектурна реноваційна група», який наразі підтримують у міськраді.
Такий поворот збентежив громадськість. На думку активістів, сходи з бетону зруйнують ландшафт Пейзажної алеї і не відповідатимуть аурі та стилістиці Старокиївської гори. Хоча раніше сходи від алеї до сучасного району з елітним житлом на Воздвиженці були саме бетонними. У радянські часи їх замінили дерев’яними, і такий варіант припав до смаку киянам, які перетворили сходові прольоти на місце побачень, відпочинку, музичних виступів — створили тут культове місце.
Крім цього, активісти стурбовані тим, що роботи з відновлення сходів взагалі призупинили. Влітку 2016 року під час демонтажу старих знайшли давні кам’яні сходинки. У Київській міській держадміністрації вирішили призупинити реконструкцію, доки не отримають висновків щодо знахідки від археологів. Експерти Інституту археології Національної академії наук України визначили, що знайдені східці жодної цінності не мають, бо збудовані у 1950 — 1960-х роках минулого століття. Тому реконструкцію можна було сміливо продовжувати далі. Однак виникла пауза.
«БЕТОННІ СХОДИ НАЗИВАТИМУТЬ БОБСЛЕЙНОЮ ТРАСОЮ»
Наскільки розтягнеться перерва, незрозуміло. Після березневої зустрічі чиновників КМДА з громадськістю у мерії вирішили винести на широке обговорення обидва проекти відновлення східців. Дехто підтримує бетонний варіант. Так, урбаніст Дмитро ГУРІН вважає, що тяжкі, масивні та естетично застарілі чавунно-дерев’яні сходи навряд чи додадуть краси Пейзажній алеї. Києвознавиця Владислава ОСЬМАК написала у Facebook, що новий проект із бетону вдаліший: «Сходи похилі, широкі, добре вписані в рельєф. А старий (чавунний) проект — суцільна імітація».
Натомість активіст Володимир КОЛІНЬКО, який був на засіданні художньої ради КМДА, поділився в соцмережі: «Сперечатися з командою фахівців та їхньою групою підтримки, що представляла проект сходів, виготовлених із промислових залізобетонних конструкцій, покритих плиткою, беззмістовно, бо у них в очах світився суцільний бетон. Він, на їхню думку, дуже відповідає часу, непомітний на історичних пагорбах, креативний, довговічний, сприяє інвалідам, небезпечний при падінні й головне — не горить. Мені не дали відповісти на головний виклик цієї дискусії: «Чи відповідає пропонований проект духу місця?» Відповім: «Дух місця — це та різниця, яку відчуває людська душа, стоячи в промзоні та в історичному кварталі!» Після останньої перебудови майдану Незалежності його стали називати «місцем теплиць» і «дніпрогесом». Після побудови таких сходів їх, я думаю, будуть називати бобслейною трасою поряд із Десятинкою».
НОУ-ХАУ ПРОТИ ІСТОРИЧНОЇ АУРИ
«Не в тому проблема, хто робитиме сходи, важливо, що на цьому місці буде, — продовжує дискусію активістка та співзасновниця ГО «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» Марина СОЛОВЙОВА. — Якщо це будуть бетонні сходи, мені здається, ми зробимо величезну помилку. Мер хотів зробити подарунок киянам, тож не хотілося б, щоб цей подарунок виявився неприємністю. Якщо через 20 — 30 років деревину треба буде поміняти, а ковану основу залишити, то нічого страшного в цьому не буде. До того ж, коли опрацьовували це питання, то говорили, що має бути використана модрина, з якої роблять палуби на кораблях. Дехто пише, що бетонні сходи — це класне ноу-хау, але це не передає духу та аури того місця. Мало того, ми ж відновили територію Національного музею історії України, провели трасування фундаментів Десятинної церкви, і треба, щоб усе тут було гармонійно. Чи будуть такими бетонні сходи? Думаю, якщо громадськість підтримає нашу позицію, у мерії нас почують».
Чи справді дослухаються до громади? Тут питання не лише у проекті-переможці, а в тому, як мерія співпрацює з активістами. Бо навіщо спочатку залучати їх до проведення конкурсу, а потім робити все по-своєму? Комунікація чиновників з містянами і так накульгує, а проблема зі східцями лише загострить не завжди просту співпрацю між сторонами. Зрештою, останнє слово має бути за жителями міста.
