Керч — старовинне місто, якому 26 століть і невдовзі воно може перетворитися в болото не придатне для життя людей. Його мешканцям дуже болить, що за наказом мера нещодавно тут почали знищувати найсвятіше — легені міста. Це — велетенські акації та тополі, які тримали грунт своїм корінням і корегували водний баланс грунту — великі та здорові дерева. Вони під час спеки давали захист людям, особливо хворим на серцево- судинні захворювання, адже влітку бувають дні, коли спека досягає до 45—48 градусів (на сонці). Кілька днів тому тут знищено десятки молодих тополь та кремезних акацій. Натомість мер Керчі пан Осадчий розпорядився висаджувати тут кипариси та туї, які не можуть прийнятися, бо не витримують спеки. Виростити дерево в Керчі набагато важче, нiж в іншій природній зоні: наприклад, якщо в Києві кинути, зернятко і воно проросте, то в Керчі — не проросте...
Дерева вирубуються всюди: і на вулицях, і в парковій зоні, і в скверах, в центрі міста — вулиці залишилися без зелених насаджень, майже голі. Зокрема, таким став центр Керчі — вулиця Ленінська і кут вулиці Театральної. Через дорогу від них — море, тому тут викохати дерево дуже важко: потрібно бути фахівцем і знати які сорти дерев можна виростити на цих землях, бо підземні води, в більшості гірко-солоні (додаю фотографії, щоб читач побачив дерева на зрубі, а я ще й бачила, як воно плаче, бо воно ще було вологе всередині).
Дуже боляче на все це дивитися, бо до насадження цих дерев мала відношення й моя, на сьогодні вже покійна, мама: після Великої Вітчизняної війни вони з батьком приїхали відбудовувати і відновлювати Керч. Виходить, що керівництво міста забуло, що існують ще закони які забороняють таке свавілля по відношенню до природи: Міжнародна конвенція про захист рослин від 06.12.1951 року, чинна до нині, Кримінальний кодекс України № 2341— III від 05.04.2001 в якому наголошується про кримінальну відповідальність за такі дії і караються штрафами, обмеженням волі та позбавленням права обіймати певні посади, Кодекс України про адміністративні правопорушення, зрештою, Конституція України (Стаття 13.).
Найгірше, що через вирубку цих дерев порушився водний баланс грунту, наслідком якого є зсуви грунтовних пластів. Це приводить до порушення фундаменту житлових будівель, затоплення їх водою (нині в підвалах будинків керчан стоїть вода), а з часом — до руйнації.
На жаль, так і не вдалося отримати відповідь про скоєне ні від мера Керчі О.В. Осадчого, ні від його заступника питань функціонування виконавчих органів влади в місті Керчі пану О.І. Милованова. Мені сказали, що «у нас с культурой все в порядке» і «закройте дверь с другой стороны». Я дуже сподіваюся на свідомість людей, зокрема, жителів міста: адже щоб місцеве самоврядування запрацювало на народ, на наші потреби, мабуть, нам не треба мовчати.