Про зникнення автентичних ліхтарів у Маріїнському парку небайдужі кияни розповідали ще кілька місяців тому. Ставили до міста багато питань — куди поділися світильники 1950-х років, та й на яких підставах відбувалася їхня заміна, оскільки закон про декомунізацію на них не розповсюджується? Чому в парку, що має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення, встановили світильники, що нагадують товар із будівельного магазину, причому через місяць після монтажу їх роз’їла іржа? Якщо це все відбувається в рамках реконструкції парку, то, враховуючи його статус, має бути відкрита інформація про реновацію зеленої зони, а також проведені громадські обговорення. Чому нічого подібного не відбулося?
Спочатку в КМДА воліли зберігати мовчанку, а днями таки вирішили провести брифінг прямо на місці подій — у Маріїнському парку. Серед спікерів — радник міського голови Максим Бахматов, генеральний директор Центрального парку культури і відпочинку міста Києва Артем Сауляк, реставратор Василь Грубляк, представники Печерської районної держадміністрації та департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Не прийшов на зустріч зі ЗМІ лише директор КП «Київміськсвітло» Володимир Круценко. Хоча саме це комунальне підприємство займалося заміною ліхтарів у парку.
На Фейсбук-сторінці підприємства опубліковані роз’яснення, чому, власне, виникла необхідність заміни світильників: «Останню комплексну реконструкцію Маріїнського парку, у тому числі зовнішнього освітлення парку, було проведено в 2003 році. У 2004 році в Маріїнському парку розташовувалися численні намети прихильників та супротивників Помаранчевої революції, що позначилось на санітарно-технічному стані як парку в цілому, так і електромереж зовнішнього освітлення. Наприкінці 2013 та на початку 2014 року в Маріїнському парку розташовувалися супротивники ЄвроМайдану. Відповідно до акту обстеження мережі зовнішнього освітлення від 27.02.2017 року, у тому числі щодо 6 металевих декоративних п’ятиріжкових опор, вони знаходяться в аварійному стані».
ІСПАНІЯ З ПРИСМАКОМ КИТАЮ
Громада одразу ж розкритикувала такі пояснення від комунальників, бо виходить, що в усьому винні мітингарі. Чому ж тоді за ліхтарями стільки років ніхто не доглядав, чекаючи, доки їх не визнають аварійними? І чому не йшла мова про реставрацію історичних світильників замість демонтажу? Тоді невдоволення громади вдалося б уникнути, а парк не втратив би свої автентичні елементи.
Частково відповіді на ці питання дає тендер на майже 19 мільйонів гривень. У вересні минулого року КП «Київміськсвітло» провело торги у системі «Prozorro». Предмет закупівлі — капітальний ремонт мереж зовнішнього освітлення м. Києва з заміною ртутних та натрієвих світильників на світлодіодні світильники в Маріїнському парку. Тобто планувалося тільки замінити лампи, не чіпаючи опори. Джерелом фінансування зазначено спеціальний фонд міського бюджету міста Києва. Переможцем тендеру стала будівельна компанія «Тесла». Її пов’язують з директором КП «Київміськсвітло».
Нові ліхтарі привезли до Києва з Іспанії. Так стверджують у «Киїміськсвітлі». Вони повністю із чавунного лиття, мають світлодіодний світильник, а також є антивандальними, додають у комунальному підприємстві. Однак експерти переконані: ціна нібито іспанських ліхтарів завищені удвічі, а насправді країна їхнього виробництва — Китай.
У підсумку, автентичні плафони 1950-х років опинилися на складі комунального підприємства на вулиці Машинобудівній. Дослідник київської архітектури Семен Широчин зазначає, що із 30 оригінальних ліхтарів, які були в Маріїнському парку, після демонтажу «вижили» лише два.
В усякому разі розмова із представниками міської влади дала надію, що історичні ліхтарі таки повернуться у парк. Незабаром у КМДА обіцяють зустрітися із експертами, щоб з’ясувати, чи можливо світильники реставрувати, чи доведеться виготовляти окремо втрачені елементи, чи треба піти простішим шляхом — почистити ліхтарі за спеціальною методикою.
АНОНІМНІ ЗІЗНАННЯ
Як зізнався один з працівників «Київміськсвітла» виданню «Хмарочос», перспективи реставрації ліхтарів та повернення у парк доволі примарні. Ліхтарі демонтовані офіційно, це відображено в усіх документах. «Тож ми не можемо просто взяти і повернути їх на місце. В Маріїнському парку вже прокладена і введена в експлуатацію нова мережа, а нові ліхтарі перебувають у нас на балансі, за кожен із них ми тепер відповідаємо. Утім, пустити старі ліхтарі на металобрухт тепер теж не вдасться, адже начальство бачить, що за їхньою долею надто пильно слідкує громадськість. Думаю, що їх офіційно спишуть з балансу і після цього просто передадуть реставраторам», — розповідав співробітник «Київміськсвітла» «Хмарочосу».
Також він спрогнозував, що у КП «Київміськсвітло» будуть всіляко затягувати час із реставрацією, адже повернути назад опори не дозволяють законодавчі норми. Це можливо тільки у разі проведення нового капітального ремонту із повною заміною мережі, а це дозволять хіба через років 10.
«Найближчим часом керівництво хапатиметься за найменшу можливість, щоб продовжувати міняти опори й на інших підконтрольних нам ділянках. Зараз постійно згадують про 30 мільйонів євро, які нам виділить Європейський інвестиційний банк, але цей кредит можна витратити лише на заміну світильників та мереж», — додав співрозмовник «Хмарочосу».
«ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ» ДЛЯ КМДА
Справді, у 2018 році Київська міська рада ухвалила рішення, яке передбачає участь комунального підприємства «Київміськсвітло» у проєкті «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України». Програма передбачає отримання позики на суму 30 млн євро терміном на 15 років від Європейського інвестиційного банку. Кошти мають піти на капітальний ремонт мереж зовнішнього освітлення столиці.
Частково в Києві почали замінювати вуличне освітлення, щоправда, кияни від нього не в захваті, деякі лампи надто яскраві, засліплюють водіїв, та й шкодять навколишньому середовищу. «День» раніше писав, що вчені за кордоном вивчають вплив нічного штучного світла на навколишнє середовище та вважають його ще одним видом забруднення довкілля.
Тож історія з ліхтарями дала міській владі одразу два завдання — напрацювати новий підхід до вуличного освітлення, а також більш ретельно пильнувати збереження історичних об’єктів у столиці.
«Громада б’є на сполох, дуже часто і гучно, але вона не бачить тих речей, які б помітили фахові спеціалісти. Тому не лише громада має спостерігати за пам’ятками, які пов’язані з історією, а при Київській міськраді має працювати орган, який би давав добро на всеможливі реконструкції та реставрації у центрі міста, — радить історик, громадський активіст Олександр АЛФЬОРОВ. — Цей орган варто наповнити кваліфікованими істориками та людьми, які розуміють процеси, що відбуваються у місті. Вони б підказували чиновникам та давали певним подіям виважену оцінку. Адже від деяких змін часто страждає імідж та обличчя міста, особливо якщо ідеться про забудови, які не принесуть жодної користі столиці та державі».
