13 грудня Апеляційний суд міста Києва розглянув останні дві апеляції щодо обрання запобіжного заходу для “в’язнів Банкової” - тих, хто був затриманий 1 грудня після подій під Адміністрацією Президента та кого звинувачено в організації або активній участі в масових заворушеннях (ст. 294 Кримінального кодексу України). Лише одному з них - 21-річному Ярославу Притуленку суд не змінив запобіжного заходу та залишив під вартою на два місяці, доки триватиме слідство та розгляд справи по суті. Решта ж із умовного списку “в’язнів Баноквої” була відпущена або під особисті зобов’язання (по суті, це підписка про невиїзд, яка була обрана для дніпропетровського журналіста Валерія Гарагуца, менеджера з продажів із Лубен Геннадія Черевка, інженера-проектуальника Олександра Остащенка та фотографа Сергія Нужненка) або під домашній арешт (23-річний студент-архітектор Микола Лазаревський та 27-річний Єгор Превір, який 1 грудня вперше в житті брав участь в акції протесту). Ще двоє - колишній директор гурту Океан Ельзи Юрій Болотов та батько трьох дітей Владислав Загоровко визнали свою провину, їм було присуджено штраф.
Ці дев’ять справ - найбільш резонансні з євромайданівських. Але не єдині. За останні кілька тижнів була відкрита ціла низка кримінальних проваджень за різними статтями та епізодами. Основні з них, окрім сутичок на Банковій, - штурм Кабінету Міністрів, події під тепер уже колишнім пам’ятником Леніну. За інформацію ініціативи ЄвромайданSOS, найближчим часом можуть бути відкриті кримінальні провадження також проти “атомобільного” Євромайдану (учасники автопробігів і блокування доріг), а також проти учасників сутичок у ніч із 10 на 11 грудня на вул. Інститутській. Це вже не кажучи про ряд справ проти людей у регіонах.
Хоча зараз більшість “в”язнів Банкової” - на волі, попереду ще розгляд їх справ по суті та перспектива років ув’язнення. Сьогодні Віктор Янукович заявив про амністію для учасників масових акцій, але приводів вірити президенту в громадськості не залишилося.
Звісно, всі ці справи потребують чесного розслідування дій усіх сторін (передусім - правоохоронців). Але вже зараз очевидно, що більшість із тих, хто звинувачується в організації чи активній участі в масових заворушеннях на Банковій, переслідується з тією ж метою, з якою в Росії була зрежисована “болотна справа”. А саме - щоб провчити всіх надто активних та попередити подальше розростання протестного руху. Тільки в Україні ця тактика не справцьовує, точніше, справцьовує, але має зворотній ефект. Щойно мітинг розганяють - приходить у сто разів більше людей. Якщо руйнують барикади - наступного дня на їх місці виростають вдвічі більші та значно краще укріплені конструкції з колючим дротом та ковзанкою для Беркуту.
Акція під Адімінстрацією Президента 1 грудня була першою в житті 27-річного Єгора Превіра. І завершилася вона трагічно - побиттям хлопця працівниками Беркуту, а як наслідок - черепно-мозковою травмою, численними забоями, періодичною втратою свідомості. На фото - після звільнення з-під варти 13 грудня разом із сестрою Христиною.
Те, що Євромайдан спричинить вибух у відкритті кримінальних проваджень проти його учасників було легко передбачити. А зараз для багатьох із тих, хто стежить за подіями не лише на Майдані, а й у ГПУ, МВС та судах, очевидним є те, що політичні пересідування триватимуть. І одна з ключових задач ЄвроМайдану - якраз і полягає в тому, щоб не допустити засудження невинних. Громадськість має контролювати кожен крок у процесі розслідування кримінальних справ проти євромайданівців та наполягати, аби активні слідчі дії здійснювалися не лише відносно них, а передусім щодо насильства правоохоронців. Наразі ж - і це дуже прикметна деталь - з усіх “в’язнів Банкової” тільки фотограф Сергій Нужненко, на тілі якого - численні забої та який навіть із судом змушений спілкуватися сидячи, був визнаний потерпілим у зв’язку з побиттям правоохоронцями. Хоча він - не єдина жертва міліцейського насильства серед 9-ти.
Окрема складна та важлива тема - постраждалі правоохоронці. І справа не лише в тих, хто кидав у них файєрами та бруківкою. Як сталося так, що 1 грудня на Банковій “строчники” опинилися під ударом без щитів, у той час як Беркут прохолоджувався за “живим щитом” із внутрішніх військ? Можливо, ця ситуація була створена свідомо: більше жертв серед правоохоронців - більше приводів пересаджати Євромайдан. Хто з тих, що в м’яких кріслах та в погонах із великими зірками, має нести відповідальність за таку недбалість?
Валерій Гарагуца - дніпропетровський журналіст і громадський діяч, засновник відомої у Дніпропетровську газети «ЛИЦА». 1 грудня Валерій намагався надати першу медичну допомогу постраждалим на Банковій, натомість його схопили і відлупцювали правоохоронці. У Валерія численні гематоми і черепно-мозкова травма. На фото - після звільнення з-під варти 13 грудня разом із сином.
Розгляд апеляції “вязнів Банкової” цього тижня супроводжувався постійними акціями під судом на кількасот осіб. Щодня в судовій залі були народні депутати, правозахисники, журналісти, під судом - телевізійники з камерами, котрих, попри численні клопотання, так і не допустили до судової зали. Одна з тих, хто спостерігала за всіма засіданнями - директор Amnesty International в Україні Тетяна МАЗУР поділилася з нами своїми думками і враженнями від процесів.
- Результати розгляду апеляцій великою мірою стали тактичною перемогою. Щоправда, Болотов та Загоровко вирішили обрати інший шлях, визнавши свою провину. Шкода також, що Ярослав Притуленко, незважаючи на прекрасну промову його адвоката, який посилався на норми Європейської конвенції з прав людини та на практику Європейського суду з прав людини, залишився за гратами.
- Чи можна цю тактичну перемогу пов’язувати із заявою Януковича під час круглого столу з екс-президентами про те, що правоохоронці, мовляв, перегнули палицю?
- Справді, після того як президент сказав, що поговорить із генеральним прокурором, ми почули в суді, що прокурори начебто розібралися в справах, начебто детальніше дослідили особи підозрюваних... Складно сказати, що зіграло ключову роль – увага з боку мас-медіа, добра робота адвокатів чи суспільний тиск чи заява президента, якій, до речі, передувала розмова з Кетрін Ештон... Мабуть, усе це в сукупності.
- Але далі на цих людей чекає розгляд справ по суті…
- Так, і ми неодмінно будемо моніторити, як відбувається кримінальне розслідування. А особливо нас цікавитиме те, як відбуватимуться розслідування заяв про побиття цих людей правоохоронцями. Це буде в фокусі нашої особливої уваги.
- Коли суд може перейти до розгляду справ по суті, за твоїми оцінками? Чи буде затягування?
- Справи щодо насильства з боку правоохоронців – однозначно затягуватимуться. Ми вже бачимо, що підозрюваних у цих справах досі немає. Ми бачимо, наскільки швидко держава діяла, відкриваючи провадження проти “в’язнів Банкової” і як повільно все відбувається, коли йдеться про відповідальність працівників МВС.
