Місяць тому місцеві історики, краєзнавці та громадські діячі, які досліджують Таврійський край, написали звернення до міського голови Херсона Володимира Миколаєнка. У листі вони просять мера ініціювати програму відродження історичних традицій у Херсоні під назвою «Багатонаціональний Херсон», відновити справжні сторінки історії та розвинути туристичний потенціал міста. «Історію Нижньої Наддніпрянщини та Північного Причорномор’я раніше подавали виключно як освоєння «диких земель» Російською імперією. Відповідно, в усіх варіантах наголошувалася роль імперії та замовчувався історичний внесок інших народів. Незаслужено забутий вклад у розвиток нашого краю німців, євреїв, поляків, французів, греків тощо. Постійно принижується роль українців в розвитку Херсона та Херсонщини. На вулицях нашого міста ми бачимо у більшості своїй меморіальні дошки з радянських часів. Ще кілька років тому в Херсоні почали нав’язувати культ виключно діячів Російської імперії», — пишуть історики.
На їхню думку, сьогодні більшість українських сторінок історії Херсона залишаються маловідомими широкому загалу. «Хто, наприклад, знає, що наше місто духовно пов’язане з іменем давньоукраїнського князя Володимира Великого, що запровадив християнство на Україні-Русі? Херсон з’явився не в голому степу, а заснований на місці Олександрівського шанцю, побудованого запорізькими козаками кошового отамана Івана Малашевича. Хто знає, що гроші на завершення будівництва найбільшої церкви в місті — Успенського собору — дали запорожці. Або про те, що у квітні 1917 року однією з найперших наймасовіших маніфестацій в Херсоні, в якій взяло участь до 25 тисяч мешканців міста та навколишніх сіл, була маніфестація на підтримку України, — розповідає автор дослідження з історії українського просвітницького руху на Херсонщині Дементій Бєлий. — А 30 листопада, 2 грудня 1917 р. за старим стилем, у Херсоні відбувся Губернський з’їзд представників рад, земств та місцевих самоврядувань Херсонщини. У роботі з’їзду взяли участь 329 делегатів, які визнали Херсонщину невід’ємною частиною Української народної республіки, а найвищою владою в Україні — Центральну Раду та Генеральний секретаріат. Мало хто знає імена видатних українських державних діячів та полководців часів УНР, що народилися або мешкали у Херсоні: Олексія Алмазова чи Володимира Кедровського. Із Херсоном тісно пов’язано імена Івана Карпенка-Карого, Миколи Саксаганського, Оксани Петрусенко, Миколи Чернявського, Миколи Куліша, братів Бурлюків та багатьох інших. Не менш унікальним та захопливими є факти з історії єврейської, німецької, польської, караїмської, кримськотатарської та інших національних громад нашого міста. І вони мають бути достойно представлені».
Щоб обговорити цю тему і напрацювати перші практичні кроки з відновлення історико-культурної спадщини міста, днями у міській раді відбувся круглий стіл. Його ініціювали підписанти звернення (Сергій Дяченко, Дементій Бєлий, Олексій Паталах та інші). Були присутні зацікавлені представники громадськості, а також міський голова. Володимир Миколаєнко привітав старання науковців і пообіцяв всіляко підтримувати їх пропозиції. «У нас є криза у питанні широкої історичної освіти. Мешканці міста знають про Херсон багато викривлених фактів. Натомість, історія твориться і зараз. Відбувається війна за наше право бути державою, з’являються нові герої. І в цій війні ворог постійно маніпулює нашим минулим. Але як і майже сто років тому, коли в Херсоні відбувся Губернський з’їзд, на якому чітко заявили, що Херсон — це Україна, так і сьогодні ми впевнено це повторюємо. Тут мешкають українці, які не хочуть жодних псевдореспублік і повернення в Російську імперію. Гадаю, що ми максимально сприятимемо виділенню фінансування запропонованих краєзнавцями проектів», — зазначив Володимир Миколаєнко.
У ході обговорення було внесено деякі поправки до раніше запропонованих ініціатив від науковців. Свою підтримку процесу відновлення історичної правди про Херсон висловили представники туристичного бізнесу та національних меншин. Далі вирішили діяти у таких напрямках:
• затвердження остаточного списку пам’ятних місць із історії національних громад і встановлення там меморіальних дошок (попередній список таких місць, пов’язаних з іменами видатних діячів культури, науки, засновниками і меценатами міста, українськими державниками вже представлено громадськості);
• запропонувати дату 2 грудня 1917 року як пам’ятний день міста; приділити більше уваги вивченню історії Олександрівського шанцю, який є попередником Херсона;
• розробити туристичні маршрути з історії національних громад Херсона, випустити відповідні туристичні буклети (у цьому напрямку вже є успішний досвід, його хочуть продовжити);
• зайнятися оновленням геральдики Херсона;
• упорядкувати «старе» кладовище;
• розробити підручник з історії рідного краю для херсонських шкіл.
А також — затвердити план повернення історичних назв у місті, перейменування комуністичних назв та увічнення пам’яті героїв, які зараз віддають своє життя у боротьбі за незалежність України.
