Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Стати частиною Євросоюзу нам заважає байдужість до навколишньої дійсності

Вважає мешканка Запоріжжя Раїса Твердохліб, яка створила квітник біля свого під’їзду
25 липня, 2012 - 00:00
ФОТО АВТОРА

Нещодавно «День» (див. № 125-126 від 20 липня), який отримав листа від небайдужого читача, поцікавився у своїх експертів і активних українців: що може зробити простий громадянин України, який прагне до асоціації з Європейським Союзом? А сьогодні ми пропонуємо вам одночасно простий і важливий приклад мешканки Запоріжжя.

Українців, які приїжджають із країн Євросоюзу, завжди захоплює чистота європейських міст, їхні охайні вулички, велика кількість квітів і відсутність сміття під ногами.

Але щоб жити в чистому під’їзді і не бачити в себе під вікнами неприбраного сміття, зовсім не обов’язково постійно лаятися з жеком.

Мешканка Запоріжжя Раїса Твердохліб доводить це власним прикладом, перетворивши прибудинкову територію біля свого під’їзду на доглянутий, квітучий садок — улюблене місце для ігор дворових дітлахів.

— Раніше на місці квітника ріс бур’ян і валялися недопалки, які викидали з вікон, сигаретні пачки та інше сміття. Тепер же квітне герань, петунії, чорнобривці та флокси. Є навіть «зимова троянда». Я її посадила минулого літа за рекомендацією сусідки, так вона до самого січня квітнула, — говорить наша героїня. Щодня вона доглядає свої рослини: поливає, розпушує землю, робить їм обрізання. Сама купує саджанці.

— Я жодного разу ні до кого не зверталася за допомогою. Ні до сусідів, ні, тим паче, до жека. Це була і є суто моя особиста ініціатива, — говорить Раїса Твердохліб. Хоча від допомоги небайдужих людей не відмовляється.

— Сусіди інколи привозять зі своїх дачних ділянок які-небудь цікаві рослини, які потім я висаджую на клумбі перед будинком. Із сусідніх під’їздів і будинків мені приносять іграшки для прикрашання садка. А якось одна жінка привезла їх із протилежного кінця міста. Сказала, що її внук підріс і вони йому вже не потрібні, а мені можуть знадобитися, — розповідає Раїса Олексіївна.

Інші сусіди принесли трохи піску і зробили дитячу пісочницю. Діти дуже люблять там гратися. А більше їм погратися й ніде, адже дитячий майданчик перед будинком перетворено на автостоянку. Так у Запоріжжі формується громадянське суспільство — довкола кількаметрового садка у дворі багатоповерхівки.

— Ми часто звинувачуємо наших мерів у тому, що вони погано виконують свої обов’язки і не облаштовують наші міста за зразком європейських. Коли критика стосується невідремонтованих доріг, погано освітлених вулиць і прогнилих каналізаційних труб, я повністю згодна, але якщо йдеться про благоустрої прибудинкових територій і під’їздів, цим повинні займатися в першу чергу самі громадяни, а потім уже районна влада, — вважає Раїса Твердохліб.

У Європі, на її переконання, саме такий принцип і діє.

Андрій ГАЙДАЙ, Запоріжжя
Газета: 
Рубрика: