Наскільки некорисно споживати воду міського постачання, знають і пересічні громадяни, і фахівці. Тому шукають і знаходять методи для її очищення: бар’єри, фільтри, кип’ятіння, відстоювання. Безпрограшною альтернативою стали бювети. Колись на їхнє спорудження у столиці витратили чималу на той час суму коштів, навіть облаштували все альтанками та лавочками, щоб створити якомога зручніші умови. Але через накопичення величезних боргів за обслуговування бюветів «Київводоканал» вимушений припинити обслуговування свердловин у Солом’янському, Подільському та частково Оболонському й Шевченківському районах м. Києва. Аргументують це ще й аварійним станом обладнання. Мовляв, гарантувати належні санітарні норми води зі свердловин та загальну техногенну безпеку в таких випадках не можна.
Загалом у Києві 224 бювети. З них близько 180 — на балансі райдержадміністрацій та ЖЕО, решта — у власності інших суб’єктів господарювання. При цьому на обслуговуванні ВАТ «АК «Київводоканал» перебуває лише 145 бюветів. Як повідомляють у «Київводоканалі», їхнє підприємство не тримає на своєму балансі бюветні комплекси у м. Києві, а лише, наголошують, обслуговує їх на доручення місцевих райдержадміністрацій згідно з укладеними договорами.
Версій щодо того, чому рух води припинено, виникало доволі багато. І передусім — у людей. Адже відключали швидко, а пояснювати людям, чому і як надовго, — не поспішали. Насправді ж справа в тому, що районні адміністрації у 99% випадків платять ВАТ «АК «Київводоканал» за обслуговування бюветів частково або не платять узагалі. За умов жорсткої фінансової кризи та системного недофінансування з бюджету підприємство наразі стало неспроможним здійснювати ремонт та обслуговування насосних комплексів. Адже бювет — це доволі складна інженерна споруда, і її необхідно підтримувати в належному стані. Йдеться і про установку фільтрів для вилучення завислих частинок глини, піску, й про обладнання для усунення надмірної кількості солей жорсткості, заліза та мангану, і про догляд за комунікаціями. У деяких випадках за потреби слід здійснювати заміну труб, насосів, іншого обладнання. На жаль, нині в Києві спостерігаються непоодинокі випадки виходу з ладу свердловин.
Наразі заборгованість районних КП за обслуговування бюветів вже сягнула позначки 1 700 000 грн. «Ситуація з бюветами вкотре підтверджує позицію райадміністрацій, спрямовану на ухилення від сплати за послуги ВАТ «АК «Київводоканал» та заморожування боргів районних КП. Наслідки таких дій несуть пряму загрозу життєдіяльності міста», — заявив заступник генерального директора з економіки та фінансів ВАТ «АК «Київводоканал» Віталій Найдюк. Частково втішає хоча б те, що у разі відновлення фінансування бюветних комплексів з боку райдержадміністрацій та покриття боргів за попередній період ВАТ «АК «Київводоканал» присягається «неодмінно відновити обслуговування бюветів, закритих через астрономічні борги перед підприємством, незадовільні санітарно-епідеміологічні показників води або аварійного стану обладнання».
У будь-якому випадку, незважаючи на кількість договорів, облік балансів та суму боргів, можна констатувати лише той факт, що наразі 81 зі 224 бюветів не функціонує, а люди вкотре розводять руками: мовляв, очікувати нині можна чого завгодно. Проте є й більш обурені, які з вибриками комунальників, чи то районних, чи то міських, не збираються погоджуватися. Мовляв, призупинили їх такі ж люди, тому й відновити можна також власними силами. Звісно, таких сміливців небагато, але є випадки, коли люди власними силами спускалися в люк і результативно повертали воду — собі та іншим. Говорять, що ніхто не має права чисту воду в людей забирати, і закони з договорами тут не діють.
