У 2008 році Генеральна асамблея ООН відзначає 60-ту річницю прийняття Універсальної декларації про права людини, де у другій статті проголошуються рівні права та свободи людей незалежно від їхньої раси, мови, релігії, статі та будь-якого іншого статусу. Експерти вирішили дізнатися, чи змінилося з часом ставлення людей до гендерної рівності й провели дослідження громадської думки про рівноправність чоловіків і жінок у всьому світі.
Опитування 14 896 респондентів — представників 16 націй — провів американський інститут WorldPublicOpinion, який до свого дослідницького проекту залучив дослідницькі центри різних країн світу. Керівництво ж проекту здійснювалося Програмою з дослідження сприйняття міжнародних стратегій (PIPA, the Program on International Policy Attitudes) Університету Меріленда. Серед учасників опитування були й представники з найбільших країн, зокрема, США, Китаю, Єгипту, Франції, Великої Британії, Індії, Росії, а також Індонезії, Ірану, Південної Кореї, Туреччини, України тощо. Як стверджують експерти, ці нації представляють 58% населення світу.
В ході опитування громадської думки про ставлення до гендеру, дослідники встановили, що у світі існує одностайна згода з тим, що «важливо, щоб жінки мали цілком рівні права»: більшість опитаних вважає, що це дуже важливо. Найцікавіше, що цей висновок вірний як для західних, так і для мусульманських країн.
Соціологів здивувало, що в кожній з опитаних країн переважна більшість респондентів вважає важливим, «щоб жінки мали цілком рівні права». В середньому 86% респондентів думають, що рівноправність жінок є важливою, серед них 59% кажуть, що це дуже важливо. До тих, хто каже, що рівність жінок і чоловіків є важливою, належать й більша частина опитаних у мусульманських країнах, зокрема, в Ірані — 78%, Єгипті — 90%, Туреччині — 91%, та на території Палестини (83%).
Розбіжності між поглядами чоловіків та жінок на проблему гендеру — дивовижно незначні: в усіх країнах 84% чоловіків і 88% жінок вважають, що рівноправність важлива. Правда, більшість жінок говорить, що це дуже важливо (64% проти 54%). «Сама ідея рівноправності жінок є доволі новою, — каже Стівен Кул, директор WorldPublicOpinion.org. — Досить дивно, що існує така всесвітня згода серед представників різних культур не лише в тому, що потрібно надати жінкам рівні права, але й у тому, що уряд зобов’язаний запобігати дискримінації».
Як показало дослідження, більшість чоловіків світу стверджують, що жінки отримали більше прав: в середньому 71% респондентів кажуть, що за їхнього життя жінки досягли «більшої рівноправності». До речі, таке ж відчуття притаманне й більшості опитаних у кожній країні (крім Нігерії та території Палестини), а у США майже четверо із п’яти (79%) стверджують, що жінки досягли набагато більшої рівноправності.
Незважаючи на такий прогрес, переважна більшість (в середньому 53%) опитаних у майже кожній країні сказали, що «уряд має докласти зусиль із запобігання дискримінації жінок». Лише дуже невелика кількість людей схвалює позицію, що «уряду не слід брати участь у таких справах».
Однак в поглядах людей на гендерну рівність в країнах існують суттєві розбіжності. Так, у 11 із 16 країн, жителі яких брали участь у дослідженні, найпоширенішою є думка про те, що уряду варто робити більше задля запобігання дискримінації жінок. У п’яти країнах найбільш поширеними є думки про те, що уряди або вже достатньо роблять для запобігання дискримінації, або їм краще не втручатися, та лише в трьох країнах вони висловлюють погляди більшості — це Єгипет (82%), Індія (63%) та Сполучені Штати (52%).
Серед жителів опитаних 16 країн також побутує ідея про те, що ООН слід більше докладати зусиль для того, щоб у світі утверджувалася рівноправність між чоловіками й жінками: представники 14 націй у своїй більшості схвалюють такі дії ООН і відкидають думку про те, що це буде «недоречним втручанням у внутрішні справи країни». Загалом 64% опитаних виступають за те, щоб ООН надалі боролася за права жінок, а 28% вважають, що це буде недоречним втручанням.
Не обійшлося й без винятків: так, Єгипет, де більшість опитаних (70%) переконані, що ООН не слід втручатися зі спробами покращати права жінок, та територія Палестини, де думки розділилися порівну.
ДО РЕЧІ
Гендером по сексизму
В переддень жіночого свята, що дісталось Україні в спадщину від радянських часів, в Житомирському державному університеті імені Івана Франка в рамках акції «Стоп сексизм!» була організована фотовиставка, а потім і мультимедійна презентація певних зразків рекламної продукції. Були представлені зображення на біг-бордах і сіті-лайтах, зібрані в результаті спеціального моніторингу вулиць і площ обласного центру, які, на думку ініціаторів заходу, носять ознаки дискримінації за ознакою статі. Організаторами стали Житомирський обласний гендерний ресурсний центр, Центр гендерної освіти ЖДУ ім. І.Франка, обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.
Сам термін «сексизм» в США і країнах Євросоюзу запровадили в боротьбі за гендерну рівність для означення названої дискримінації. Проте сказати, що реклама «а ляЖитомир» була дуже показовою в цьому плані, навряд чи можна — так, було багато фото жінок, в тому числі в спокусливих позах і з деякими відкритими частинами тіла (в гендерних термінах «еротизація»), з фігурою у повний зріст але без голови (за цією ж термінологією, означає прояв «фейсизму», тобто підкреслення насамперед тіла, а не голови, як у чоловіків, що символізує перевагу останніх в інтелекті), деякі інші. Але майже все у рамках пристойності.
За твердженнями психолога, старшого викладача інституту післядипломної освіти пані Софії Котової-Олійник, яка стала одним з ідеологів акції, представлені зображення носять ознаки порушення низки законів, в тому числі Конституції України. Крім того, за її словами, у культурі масового споживання рекламні образи не тільки віддзеркалюють суспільство, але й формують його. Варто згадати, поняття «гендер» вживається в соціальному, культурному, політичному й економічному контекстах відносин між жінками і чоловіками. Але є ж інша сторона — біологічна, яка є визначальною в житті. Неспростовний факт — саме жінки в силу своїх біологічних особливостей, і передусім витонченої краси, впродовж всієї людської історії надихали чоловіків на героїчні подвиги і геніальні твори мистецтва. «Краса» і «красота» — в українській і російській мовах це слова жіночого роду. І цим багато сказано.
