Ви втомилися постійно вкручувати лампочки у своєму під’їзді? Зламали черговий каблук на нерівних і зовсім неосвітлених сходах дорогою додому, задивившись на сліпучу рекламу ігрових автоматів? Отже, ви живете однозначно не в центрі, а на вашій вулиці ненормоване освітлення. «День» вирішив з’ясувати, хто відповідає за ліхтарі, неонову рекламу, лампочки в під’їздах й інші аж ніяк не світлі «плями» міського життя.
«В Україні існують єдині норми освітлення, — розповідає начальник із виробничої частини «Київміськсвітла» Володимир Макаренко. — Так, у середньому ліхтар має стояти кожні 35— 40 метрів. Але це залежить від того, який ліхтар і як високо він підвішений». А деякі ділянки вулиць потребують додаткового, яскравішого освітлення. Це переважно великі дороги, магістралі, небезпечні травматичні місця на пішохідних доріжках. Якщо біля вашого будинку не горить або погано працює ліхтар, то не варто зволікати, а негайно звертайтеся до жеку за місцем проживання або залиште заявку за телефоном диспетчера «Київміськсвітла» 458-05-10. Ми платимо комунальні рахунки, в які внесено й освітлення біля будинку. З особистого досвіду скажу, що ця служба зробить вашу дорогу додому яснішою дуже оперативно.
Ситуація зі світлом у під’їздах київських будинків також зовсім не світла. Хоча багато жителів і платять за благоустрій сходових кліток й інших комунальних «задоволень», вони ж самі повинні наводити порядок у своїх під’їздах. А на що витрачають гроші з комунальних рахунків, не відомо. У боротьбі за світле майбутнє на поверхах люди вигадали купу хитрощів, щоб відстрахати викрадачів лампочок. Моя бабуся, наприклад, фарбує джерело світла губною помадою, щоб злодії не зазіхали. А коли настає черга її сусідки вкручувати лампочку, то помаду замінює фарба огидного коричневого кольору. Іноді мешканці вкручують нестандартні (різнокольорові) лампочки або замінюють їх неоновими чи лампами денного світла. Часто одягають, прикручують або приварюють різноманітні захисні плафони. Але ще жодне охоронне пристосування не зупинило викрадачів ламп. Питаннями освітлення в під’їздах повинні займатися комунальники. У жеку №802 диспетчер прийняв у мене заявку про відсутність лампочки в будинку. Але дав ділову пораду: «Ви краще самі купіть, вкрутіть і накрийте літровою баночкою, щоб не вкрали. А якщо постійно крадуть, то прослідкуйте та передайте зловмисника дільничному. А від жеку чекатимете довго, нам виділяють один ящик на ділянку, та й то дуже рідко. Цих лампочок вистачає лише на перші поверхи».
Світлішим життя пішоходів робить неонова реклама. Тепер без неї не обходиться жодна вітрина та вивіска. Часто «лайтбокси» та яскрава реклама замінюють ліхтарі й освітлюють шлях. Але це лише одна сторона медалі. Величезних незручностей така сяюча реклама завдає жителям сусідніх із нею будинків. Спиш собі, а у вікні навперемінно відбиваються промені різних кольорів. Не дуже добре це впливає на сон, особливо дитячий. У київському управлінні з питань благоустрою та зовнішнього дизайну міста повідомили, що вони цим питанням не займаються, і це — парафія самих рекламістів.
