«Вельмишановна газето «День»!
Звертаються до вас віруючі релігійної громади Української греко-католицької Церкви м. Харкова. Ми постійно читаємо у газеті «День» об’єктивні публікації на релігійну тему, що і спонукало нас звернутися до вас iз нашим болем.
У Харкові наша парафія офіційно існує з 1993 року, і ми не маємо свого храму для Богослужіння до сьогодні. З лютого 1997 року почали просити владу міста надати площу для побудови церкви і тут почалися всілякі складнощі. І 20.05.97 року Міське управління архітектури разом iз керівництвом релігійної громади розглянуло декілька пропозицій по розміщенню храму і визначилось, що найбільш доцільне розташування храму на ділянці по пр.50-річчя ВЛКСМ 53-А. Акт попереднього вибору земельної ділянки встановленим порядком було погоджено з усіма відповідними органами, однак голова Московського райвиконкому Ю.Я. Кроль мотивував відмову у погодженні тим, що вибрана ділянка є місцем проведення культурно- масових заходів. Однак проведення «культурно-масових заходів» на цій ділянці ми так і не побачили до сьогодні. Три роки ми долали перешкоди у вирішенні цього питання.
Голова Державного комітету України у справах релігій п. Бондаренко В.Д. надіслав листа до Харківської обласної державної адміністрації з проханням позитивно вирішити порушене питання (Лист від 06.11.97 р. за № 8- 2737/16). Та листом від 29.03.99р. за № 1645 Міськвиконком відмовляє розмістити храм на території парку «Перемоги», бо це суперечить програмі розвитку міста, згідно з якою, передбачається у парку створити «Діснейленд». Листом від 19.05.99 року за № 2420 відхилено також пропозицію розмістити храм в куті вул. Командарма Корка та Командарма Уборевича і запропоновано нам ділянку на по вул. Гвардійців Широнінців, прилеглу до території Інституту охорони здоров’я дітей і підлітків. Ми прийняли пропозицію і погодили уже вдруге з усіма органами Акт вибору земельної ділянки для проектування (№1-632). На пiдставі цього Акту Міськвиконком прийняв РІШЕННЯ від 28.07.99 р. за № 959 про дозвіл релігійній громаді УГКЦ на проектування та будівництво храму. Управлінням архітектури видано АРХІТЕКТУРНО-ПРОЕКТУВАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ на розробку проекту. Парафіяни почали складати пожертви iз своїх пенсій і заробітку, щоб оплатити всю передпроектну і проектну документацію. Крок за кроком ми все йшли з надією, що в цьому місці збудуємо свій храм. Узгодили з управлінням архітектури передпроектні пропозиції, заплатили за геологічні і геодезичні вишукування, за робочий проект, за вирубування старих сухих дерев, згідно рішення райвиконкому. Ділянку цю ми прибрали, сміття вивезли, встановили і освятили хрест, і кожної неділі там служиться Свята Літургія. Здавалося, немов би все по-Божому, по- людськи й згідно чинного законодавства.
Але на наше лихо, якраз на передодні візиту Папи Римського в Україну, митрополит Харківський і Богодухівський Никодим УПЦ Московського патріархату звернувся з листом до Голови Облдержадміністрації Харкова і області пана Кушнарьова з проханням призупинити будівництво греко-католицького храму, бо це, за його словами, зневажає почуття православних». 26 червня у інформаційній програмі ТСН губернатор Харкова пан Кушнарьов підтвердив, що такий лист від митрополита Никодима у нього є, і він не допустить, щоб греко-католики збудували храм.
І тут почалося! Керівництво Інституту охорони здоров’я дітей і підлітків у пресі звинувачує нас у «вторжении» на територію цієї дитячої установи («STATUS QUO», 8.06.01р., Харків). Насправді ж, Іститут не має жодного документу, який би засвідчив, що ця земельна ділянка належить саме йому. З газети «Время» за № 60 від 02.05.01 довідуємося, що йде спроба відмінити рішення Міськвиконкому через те, що «греко- католицький храм буде створювати складну психоемоційну і стресову ситуацію і підвищить епідеміологічну небезпеку» для хворих дітей-інвалідів. Головний лікар Міської санепідемстанції відкликає свій підпис після прийняття Рішення Міськвиконкому про надання земельної ділянки. Для кого і з якої причини майбутній греко-католицький храм став раптом таким небезпечним?
До прийняття Рішення Міськвиконкомом про надання земельної ділянки під будівництво храму Інституту не перешкоджали «бомжі», п’яниці і наркомани, які мали на цій території місце для своїх «сходок і задоволень». Водопровід, що перетинає цю площу, протікав роками, і ця ділянка заростала очеретом; ніхто не подумав полагодити водопровід, ніхто не думав про дітей, які могли б упасти в цю яму iз забрудненою, стоячою водою, ніхто не думав про санітарію.
Ми вбачаємо, що ця спроба відмінити рішення Міськвиконкому має глибше підгрунтя. Вище наведенi дії нагнітають обстановку в міжконфесійних відносинах і розцінюються нами, як провокації. А до того — перешкоджають віруючим християнам греко-католикам нормально відправляти свою віру, згідно чинного законодавства.
Нам дуже прикро, що в Харкові робиться спроба порушення постанови Президії Верховної Ради України від 11.09.90 року за № 269 і Закону України про свободу сумління і віровизнання. При відкритті храмів УПЦ Московського Патріархату можновладці заявляють, що готові допомагати іншим конфесіям будувати храми. Але ж, насправді, по відношенню до греко-католиків, як показує сумний досвід наших віруючих в Харкові та області, — це не так. Їх ставлять не в однакові умови з іншими церквами. І ми маємо усі підстави вважати, що сил для протистояння у нас не вистачить, бо маємо гіркий досвід, як це було у 1997 році. Тоді цинічно прикривалися «культурно-масовими заходами» і нам не надали місця для побудови храму за адресою: 50 річчя ВЛКСМ, тепер цинічно прикриваються дітьми-інвалідами, щоб відмінити законне Рішення Міськвиконкому про надання нам земельної ділянки для побудови храму по вул. Гвардійців Широнінців.
Нам дуже прикро, що в такому розвинутому і висококультурному місті, як Харків, де є місце для святинь православних, римсько-католицьких, вірменських, єврейських, мусульманських, і протестантських, для українців греко- католиків, які трудяться на Слобожанщині і для яких ця земля стала рідною, не знаходиться місця, де можна було б побудувати храм.
Тому, звертаємося до Вельмишановної редакцiї з проханням допомогти нам відстояти наше право збудувати у Харкові свій перший храм — висвітлити цю проблему у своїй газеті.
