Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Табу на поїздки в АТО

У Генштабі ЗСУ підготували наказ, який обмежує доступ до передової журналістам та волонтерам. Які наслідки?
5 березня, 2015 - 12:02

Документ уже надсилають командирам військових підрозділів (копію наказу поширив сайт «Преса України»). У ньому детально розписано, кому на передову — зась. Так, Генштаб забороняє неакредитованим журналістам та волонтерам їхати до командних пунктів, блокпостів, базових таборів, позицій та місць виконання бойових завдань. А військовослужбовцям не можна давати самовільні інтерв’ю, викладати інформацію про службову діяльність у соціальних мережах чи передавати її іншими засобами зв’язку. Роблять це для того, щоб не було витоку інформації. У наказі пояснюють, що такі факти вже мали місце, і були негативні наслідки.

Щодо волонтерів, то їх чекають ще й інші обмеження: якщо везуть допомогу, то залишати її треба у місті Сватово або ж біля військових таборів, якщо попередньо це узгоджено з керівництвом. Волонтери ж давно обрали для себе тактику, коли їдуть якнайближче до бійців, щоб передати зібрані речі саме з рук в руки, оминаючи командирський склад і схожі центри збору допомоги, щоб ніде нічого раптом не загубилося. За задумом Генштабу, розподіляти речі між підрозділами будуть фізичні особи разом із представниками волонтерських об’єднань. Якщо ж цей наказ порушуватиметься, буде проведено службові розслідування.

Поява наказу такого змісту обурила волонтерів. Саме обурила, а не злякала чи змусила відмовитись від своєї роботи. Координатор об’єднання «Повернись живим» Віталій Дейнега прокоментував коротко: «Працюватимемо так, як і раніше. Мовчимо, тому що є чим займатися». У більшості благодійників схожа позиція — не брати до уваги, бо знають, що державна допомога не покриває усіх потреб, натомість є можливості для розкрадання або спекуляцій. Не дарма фраза військових, що без волонтерів справи були б зовсім кепські, вже стала крилатою.

Волонтер-кур’єр Олексій пояснює наслідки такого наказу просто: «Ми отримаємо роздягнених, роззутих, голодних солдат без засобів пасивного та активного захисту». Адже те, що не дає воїнам держава, дають волонтери. Навіщо зумисно обмежувати таку підтримку? Кілька місяців тому у влади була ідея зареєструвати волонтерські організації, щоб знати, хто чим займається і скільки ж їх. Але це не зменшило обсягів благодійної допомоги і аж ніяк не перекрило дихання волонтерському фронту.

Керівник ініціативи «Підтримай армію України» Ганна Сандалова розповіла, що 4 березня вирушає їхня чергова місія у Донецьку область, повезуть бійцям одяг, рації і медичне обладнання для госпіталів. «От і побачу, наскільки цей наказ відповідає дійсності. Бо залишати все у Сватово — недоцільно, як же тоді інші регіони? Перша така історія була у грудні минулого року, потім дуже швидко волонтери актуалізували це питання, і було зрозуміло, що хтось погарячкував. Наказ той скасували, — додає Ганна Сандалова. — Зрозуміло, що є проблема, коли деякі волонтери пишуть і свої маршрути, і свої місця дислокації, але треба підвищувати власну культуру, думати, які фотографії ставити для звітів, про що можна писати, а про що ні».

«ГРОМАДЯНИ-ВОЛОНТЕРИ НА ПЕРЕДОВУ ЇХАТИ НЕ ПОВИННІ»

Сергій ГАЛУШКО, заступник начальника Департаменту інформаційних технологій Міністерства оборони України:

— На засідання РНБО таке рішення справді було: у зв’язку з тим, що загострилася криміногенна обстановка, є факти незаконного вивезення зброї із зони АТО, тому було прийнято рішення про посилення процедури допуску громадян до безпосереднього перебування підрозділів саме там, де вже є поділ території на сектори.  Щодо акредитації журналістів, то тут процедура відкрита, вона введена ще й для того, щоб не допускати російські канали на передову. Якщо ви представляєте умовно кажучи «Червону зірку», то вам ніхто в акредитації не відмовить. Тут все просто: отримав акредитацію і поїхав. Волонтерську допомогу ми вітаємо, ідея була така, що на саму передову справді нікого пускати не треба. Бо є ж випадки, коли містечкові князьки встановлюють свої правила для волонтерів, були псевдоайдарівці, коли вони намагались накласти контроль на гуманітарну допомогу волонтерів. Проблем ми приховувати не будемо, але все не так страшно, як здається. Але громадяни-волонтери на передову не повинні їхати, треба вибирати безпечні місця для розвантаження гуманітарної допомоги і все. Ніхто ж нічого у них не відбирає.

Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: 
Рубрика: