Голосування за найкращий символ столиці тривало буквально один день. Коментарів та критики цілком вистачило, щоб конкурс скасували взагалі. Можливо, ви й не знали (приміром, як авторка), що Києву ще з березня шукали талісман. Конкурс ініціювала Київська міська державна адміністрація, щоби сформувати позитивний імідж столиці й популяризувати її як сучасне європейське місто. Символ мав представляти місто з тисячолітньою історією та унікальними пам’ятками. Принаймні таке спадає на думку, коли уявляєш те, що має рекламувати столицю на туристичній продукції чи маркувати екскурсійні маршрути. І ось: Каштанчик, кіт-гід, мультяшні Кий, Щек, Хорив та Либідь, пташка у вигляді листочків або чорний квадрат з білими квадратиками... Що б ви обрали з цього переліку?
Погоджуся, вибір складний, бо обирати нема з чого. До онлайн-голосування дійшли десять проектів зі ста. Якщо це найкращі пропозиції, то якими були решта? Хто взагалі був серед учасників і за що журі збиралося присудити переможцю 150 тисяч гривень?
ВИБІР БЕЗ ВИБОРУ
Приблизно такі самі думки висловлювали кияни одразу після старту онлайн-голосування. Воно мало тривати з 12 до 19 грудня. «Після перегляду десяти проектів-переможців та обговорення журі дійшло висновку, що не вважає жодну із представлених робіт гідною перемоги, — одна із членів журі, громадська діячка і туристичний гід Юлія БЕВЗЕНКО оприлюднила у «Фейсбуці» спільне звернення журі конкурсу. — Журі рекомендує не чекати на офіційну дату завершення конкурсу і скасувати його як такий, що не може визначити переможця. Управління туризму КМДА підтримує позицію журі, тому вже зараз працює над зміною в розпорядженні КМДА, яке з’явиться найближчим часом. Усі члени журі усвідомлюють покладену на них відповідальність щодо вибору талісмана, а фактично символу міста. Сподіваємося, що наступного року одна із провідних дизайн-агенцій або група таких агенцій чи дизайнерів буде готова взяти на себе відповідальність за візуальну привабливість Києва».
До речі, до складу журі увійшло сім осіб: згадана Юлія Бевзенко, депутатка Київської міської ради Вікторія Муха, експерт із веб-дизайну Євгеній Кудрявченко, ресторатор Дмитро Борисов, директорка департаменту культури КМДА Діана Попова, засновниця проекту Port creative hub Катерина Тейлор та співзасновниця піар-агенції Gres Todorchuk PR Ярослава Гресь.
НАВІЩО СКЛИКАЛИ ЖУРІ?
Цікаво, що 17 грудня на сайті КМДА знову з’явилося те саме оголошення про конкурс на найкращий талісман Києва. Це після офіційного скасування конкурсу. Можливо, у прес-службі мерії щось недогледіли. Хоча одна із членів журі прокоментувала «Дню» на умовах анонімності, що відмова від конкурсу — це найкращий вихід із ситуації. Співрозмовниця додала, що так і незрозуміло, навіщо її та інших експертів запрошували до журі, якщо до їхньої думки не дослухалися, а переможця нема з кого обирати.
З іншого боку, 100 тисяч гривень міського бюджету вже витрачені на розробку сайта під конкурс, на роботу членів журі, а результату немає. Задля з’ясування цих деталей «День» надіслав на електронну пошту конкурсу запит, однак комунікації не вийшло.
На майбутнє одна із членів журі радить більше попрацювати над конкурсом ще на етапі старту: чітко прописати критерії відбору учасників, добре розрекламувати конкурс, щоб до нього долучилися не лише аматори, як цього разу, а й професіонали.
ЯКІ ВИМОГИ — ТАКІ Й РЕЗУЛЬТАТИ
Чому ж конкурс не вдався? І якою має бути столична стратегія брендингу? На перше запитання у Владислави ОСЬМАК, керівниці Центру урбаністичних студій Національного університету «Києво-Могилянська академія», є кілька пояснень: «По-перше, вкрай низька якість поданих робіт. Псевдодитячий, «мультяшний» дизайн у стилістиці 1970-х, яка геть не відповідає сучасним дизайнерським тенденціям. По-друге, вузький вибір тем. Каштан як основна тема — взагалі знущання, з огляду на масову загибель каштанів у місті через поганий стан довкілля. По-третє, нульовий рівень репрезентативності: із запропонованих робіт про Київ насправді нічого не можна буде дізнатися».
Владислава Осьмак припускає, що конкурс було ініційовано до фіналу Ліги чемпіонів, який проходив у столиці у травні. Тобто це мав бути тематичний і тимчасовий талісман. «Та ідея провалилася, конкурс кілька разів продовжували, відповідно, технічне завдання треба було уточнювати, бо вже не було прив’язки до Ліги чемпіонів. І якщо технічне завдання було хоч якось продумано на рівні форми, в якому форматі подавати роботи, то смислова частина настільки слабка, що інших результатів годі було й очікувати, — продовжує Осьмак. — Конкурс провалився, бо учасники не розуміли, що ж їм треба вигадати — символ чи талісман? Якщо йшлося про талісман як пам’ятний знак на продаж, то чи не досить наявних у нас пам’яток і пам’ятників, щоб серед них знайти такий талісман? Якщо все ж таки символ, то його навряд чи можна вигадати: символічне значення утворюється в результаті практикування, побутування чогось у полі культури».
«ШТУЧНІ ОБРАЗИ НЕ ПРИЖИВУТЬСЯ»
Крім того, неправильною є орієнтація на міфічного туриста, вважає пані Владислава. «Славнозвісна «туристична привабливість» на практиці незрідка відриває реальне місто від уявного «туристичного», — пояснює вона. — Не буває чудово туристам там, де погано місцевим мешканцям. Туристична привабливість — це комфортне, безпечне та цікаве для всіх місто в режимі 24/7. Вигадані штучні принади не стануть ні частиною повсякдення міста, ні талісманом, ні символом».
На думку києвознавиці, перш ніж створювати подібні речі, потрібно мати хоч якесь уявлення про місто і чітко розуміти: який Київ має бути втілений у цьому талісмані — «Київ минулого? Наскільки давнього? На якій саме міфології образ Києва має будуватися, аби бути зрозумілим людям здалеку? Давньоруська спадщина? Козацька доба? Імперський архітектурний спадок? Символи радянської доби? Чи йдеться про Київ сучасний? Тоді що ж, талісманом можуть бути хмарочоси, наприклад», — резюмує Владислава Осьмак.
