Яку оцінку заробив учень у школі, як там себе поводив і чи взагалі був? Про це один із його батьків дізнається ще до того, як дитина дійде до свого дому. Експеримент із електронним щоденником, який випереджає учня, поставили у Вінниці. За три гривні щомісяця мобільний оператор двічі на тиждень розсилає всім батькам есемески з підсумковими оцінками, повідомляє про кількість і дату прогулів, а також про те, коли в школі карантин, свято чи батьківські збори.
«Ми націлені на те, що це не батіг, тому, в першу чергу, розсилаємо інформацію позитивного характеру», — каже директор школи Олександр Сухомовський. — Я пригадую, як хтось із батьків розповідав, що бігав по роботі та всім хвалився: «подивіться, мені прислали есемес, що моя дитина перемогла на якійсь шкільній олімпіаді.»
Олександр Сухомовський із досвіду попереднього навчального року переконує, що електронні щоденники — це дієва профілактика пропусків уроків. «Це виправдана форма спілкування з батьками, враховуючи сучасні технології і зайнятість»,— продовжує Олександр Сухомовський і порівнює електронні щоденники з хорошим костюмом, який, одягнувши, не хочеться знімати. — «Діти розуміють, що вони нікуди не дінуться з підводного човна», — сміється директор.
Введення в дію електронних щоденників на Всеукраїнській освітянській нараді визнали кращим проектом року. Цю ідею Олександр Сухомовський привіз із Франції та США, куди їздив дивитись, як там вчать дітей і спілкуються з батьками. Учні, як один, визнають, що електронні щоденники — це не тільки родзинка їхньої школи, а й те, що наближає її до європейського рівня. Крім електронних щоденників тут ще й вчаться за різними напрямками: лінгвістичним, медичним, юридичним, економічним. Але про свої двійки діти все таки хотіли б розказувати самі.
Один із учнів сказав, що, можливо, він сам би пояснив, чому отримав низький бал чи перездав би тему, щоб не нервувати маму, але батьки дізнаються про неприємності в школі першими. Андрій Картавий — батько двох дітей, які ходять до цього ліцею. Його Ліза й Миколка поки що носять звичайні паперові щоденники. Електронні вводять з 5-го класу. Проте відповідальний тато вже чекає, коли із школи будуть присилати есемес.
«Я так само був дитиною і був багато разів вдячний своїм батькам за те, що передбачили певні ситуації мого життя, бо вже маю життєвий досвід. Важливо батькам бути батьками для своїх дітей остаточно, тобто не лише дбати про їжу й одяг, а й корегувати проблеми, які виникають у дитини, не давати зайвим проблемам розростатися з таких речей, як пропущення заняття чи оцінка. Маючи батьківський дух розпізнання, бачити чому так сталося і скорегувати наслідки».
Ліза й Коля несуть на підпис щоденники і, як і їхні хитрі однолітки, можуть спробувати завести два записника — один на п’ятірки — для тата, а інший — на невдалі оцінки. Та як тільки настане час серйозних предметів і підготовки до іспитів, хитрощі будуть неможливі.
