Традиційно країни, котрі активно розвивають космічну галузь, продовжують розпочаті програми, планують нові проєкти, долають певні труднощі та невдачі, але сміливо йдуть далі вперед. Власне, про здобутки першого космічного місяця року – далі у нашому огляді. Про перипетії з українським супутником «Січ-2-30» - теж.
МІЖНАРОДНА КОСМІЧНА СТАНЦІЯ ПРОДОВЖУЄ ПОЛІТ
Глава НАСА (Національне управління США з аеронавтики та дослідження космічного простору) Білл Нельсон оголосив на початку січня 2022 року, що адміністрація Джо Байдена та віце-президента США Камали Харріс має намір продовжити роботу на МКС американських астронавтів до 2030 року. Американська влада протягом цього терміну передбачає працювати з Канадою, Японією, Європою та іншими партнерами для забезпечення продовження наукових досліджень, що проводяться на цій унікальній орбітальній лабораторії. За період існування МКС на ній було проведено понад три тисячі досліджень, у проведенні тих чи інших робіт на станції взяли участь близько 110 країн і територій.
Щодо перспектив, то Національне управління США з аеронавтики та дослідження космічного простору сподівається поступово розпочати перехід із МКС на роботу на комерційні космічні станції з 2028 року.
Командир та бортінженер 66-ї тривалої експедиції на Міжнародну космічну станцію, космонавти Антон Шкаплеров та Петро Дубров 19 січня 2022 року виконали вихід у відкритий космос. Під час першого 2022 року виходу у відкритий космос тривалістю 7 годин 11 хвилин роботи велися з модулем «Причал». Цей модуль прибув на станцію у листопаді 2021 року. Вузловий модуль «Причал» був інтегрований в МКС і підготовлений до стикування пілотованих та вантажних кораблів. Для цього Шкаплеров та Дубров встановили та підключили антени пасивної системи зближення «Курс-П» на зовнішній поверхні нового модуля, перенесли телекамеру та проклали телевізійний кабель між модулями «Причал» та «Наука», а також змонтували мішені для стикування кораблів.
Американський вантажний корабель «Dragon CRS-24» 24 січня 2022 року відстикувався від Міжнародної космічної станції і приводився в Атлантичному океані неподалік узбережжя штату Флорида. Він доставив Землю з МКС понад 2,2 тонни різних вантажів, зокрема, результати наукових експериментів.
МАНЕВРИ НА КИТАЙСЬКІЙ КОСМІЧНІЙ СТАНЦІЇ ТА ІНДІЙСЬКІ ПЛАНИ
6 січня 2022 року було здійснено успішне випробування переміщення вантажного космічного корабля «Тяньчжоу-2» за допомогою роботизованого маніпулятора. Після того, як вантажний корабель «Тяньчжоу-2» відстикувався від базового модуля станції, маніпулятор перемістив його вбік, а потім здійснив зворотну операцію і повернув корабель на колишнє місце. Після цього «Тяньчжоу-2» та базовий модуль станції «Тяньхе» знову виконали стиковку. Китай уперше випробував встановлений на космічній станції маніпулятор для перенесення великогабаритного космічного апарату.
8 січня китайський екіпаж пілотованого корабля «Шеньчжоу-13» — Чжай Чжиган, Ван Япін та Є Гуанфу завершив новий експеримент із ручної стикування 9-тонного вантажного космічного корабля «Тяньчжоу-2» з пілотованою космічною станцією КНР. Корабель «Тяньчжоу-2» відокремився від переднього осьового стикувального вузла базового модуля «Тяньхе», після чого апарат відійшов приблизно на 200 метрів у наперед визначену точку для причалювання. Космонавт Є Гуанфу за допомогою ручного дистанційного керування розпочав процес зближення та стикування. Експеримент зайняв близько двох годин. Вперше проведено випробування з використанням бортового обладнання для телеуправління та ручного дистанційного керування вантажним космічним кораблем «Тяньчжоу-2» для зближення та стикування з орбітальною космічною станцією КНР.
Перший випробувальний запуск індійського пілотованого космічного корабля «Гаганьян» заплановано на 2022 рік. Випробувальний запуск проходитиме в автоматичному режимі без екіпажу на борту. Наразі проводяться випробування двигунів, системи порятунку екіпажу та парашутів для цього корабля.
ГІГАНТСЬКИЙ ТЕЛЕСКОП ГОТУЄТЬСЯ ДО ПОЧАТКУ РОБОТИ
4 січня 2022 року фахівці місії «Джеймс Вебб» розпочали роботи з розгортання опорних конструкцій теплозахисного екрану космічного телескопа. Спеціальний екран створений з п'яти шарів каптону – матеріалу, який використовується при виготовленні зовнішніх оболонок скафандрів та витримує температуру нижче – 220 градусів за Цельсієм. Каптон забезпечить функціонування дзеркала та приладів. Захисний екран телескопа, який працюватиме в інфрачервоному діапазоні, у повністю розгорнутому вигляді має становити 21×14 метрів. Операція проводилася на відстані понад мільйон кілометрів від Землі.
Наступним етапом стане розкриття вторинного дзеркала, а потім розпочнеться розкриття основного дзеркала телескопа. Час кожного етапу вибиратимуть працівники місії в залежності від стану зонда.
Тепер телескопу необхідно дістатися точки Лагранжа L2, де він і вестиме свої наукові спостереження. 25 січня 2022 телескоп Webb здійснив включення своїх двигунів протягом приблизно п'яти хвилин, чого виявилося достатньо для виведення апарату на потрібний курс.
Орбіта в районі другої точки Лагранжа є дуже вдалим місцем для розміщення телескопа, тому що при такому розташуванні оптика апарату завжди буде перебувати в тіні від Землі і не перегріватися, при цьому телескопу доступний відмінний огляд космічних об'єктів.
Американські фахівці розраховують розпочати наукові спостереження з використанням телескопа «Джеймс Вебб» влітку нинішнього року. До цього моменту дзеркало встигне охолонути до рівня робочої температури.
НОВИНИ ЗІ ЗВОРОТНОГО БОКУ МІСЯЦЯ
Перший у світі на зворотному боці стороні Місяця самохідний апарат «Юйту-2» місії «Чан'є-4» продовжує успішно досліджувати поверхню природного супутника Землі з 3 січня 2019 року. Китайська національна космічна адміністрація запустила автоматизовану космічну місію «Чан'є-2» у грудні 2018 року. Місцем посадки стала східна частина кратера Карман, що лежить неподалік південного полюса.
Китайський місяцехід «Юйту-2» станом на січень 2022 року подолав 1003,9 метра по поверхні зворотного боку Місяця. Стан космічного апарату оцінюється як добрий, бортові системи працюють у штатному режимі. Очікується, що протягом наступного місяця (це близько 14 земних діб) «Юйту-2» уважно обстежує цільову гору, а за нею великий ударний кратер.
МАРС: АМЕРИКАНСЬКИЙ МАРСОХІД ТА КИТАЙСЬКІ ПРИВІТАННЯ
Американський марсохід «Персеверанс» на деякий час призупинив процес відбору проб марсіанського ґрунту. Усьому виною фрагменти порід, що висипалися з пробовідбірної трубки, які забруднили карусельний механізм усередині ровера, не дозволяючи йому правильно завершити процес запечатування трубки з керном.
«Персеверанс» став першим елементом проекту MSR (Mars Sample Return Mission), розробкою якої займаються НАСА та Європейське космічне агентство ЕКА. Очікується, що в рамках проєкту керни, зібрані марсоходом до герметичних титанових пробірок, будуть у 2030-х роках доставлені на Землю. З моменту початку робіт влітку минулого року ровер встиг отримати сім зразків – одна проба атмосфери Марса, одна пробірка-свідок (потрібна для уловлювання будь-яких забруднюючих речовин із марсоходу під час відбору проб) та п'ять кернів порід.
29 грудня 2021 року «Персеверанс» отримав шостий керн породи зі скельного оголення, однак коли бурове долото з пробовідбірною трубкою і щойно отриманим керном переміщалися з маніпулятора в карусельний механізм для скидання долота, датчики виявили несправність. Дослідження знімків, переданих ровером, показало, що всередині каруселі знаходиться кілька невеликих уламків породи – швидше за все, це фрагменти породи, що випала з пробовідбірної трубки і заважає подальшим операціям.
15 січня 2022 року інженери спочатку зорієнтували маніпулятор так, щоб роторно-ударний бур був нахилений приблизно на 9 градусів нижче від горизонталі, а потім провернули бур. Камера при цьому зафіксувала виліт із бурового долота пробовідбірної трубки фрагментів породи. 17 січня операцію було повторено, цього разу бур, по суті, трясли протягом 208 секунд, щоб трубка виявилася повністю порожньою. Крім того, карусель долот було повернуто приблизно на 75 градусів, що дозволило видалити два камінчики з неї. Фахівці сподіваються, що тепер марсохід повністю повернеться до бурових робіт.
Китайський орбітальний модуль «Тяньвень-1» надіслав на Землю відеокадри з Марса і привітання з Новим роком за місячним календарем. Апарат «Тяньвень-1» провів на марсіанській орбіті вже 354 дні. Марсохід «Чжужун», який висадився минулого року з орбітального блоку на Марс, пройшов загалом 1524 метра по поверхні Червоної планети.
ВИПРОБУВАННЯ НОВОЇ ТЕХНІКИ: УДАЧІ ТА НЕВДАЧІ
Китайський стартап «Space Transportation» повідомив про новий випробувальний політ своєї серії суборбітальних космічних апаратів «Тяньсін». 23 січня 2022 року було успішно виконано перші цього року льотні випробування. Пуск ракети-носія був зроблений з космодрому Цзюцюань у провінції Ганьсу. Це вже десяте суборбітальне випробування багаторазової системи «Тяньсін».
Російський розгінний блок «Персей» разом із макетом корисного навантаження, виведений на низьку навколоземну орбіту в грудні 2021 року, який не виконав програму польоту через відмову бортового обладнання, 5 січня 2022 року увійшов у щільні шари земної атмосфери та зруйнувався.
УКРАЇНСЬКИЙ СУПУТНИК «СІЧ-2-30» РОЗПОЧАВ ПОЛІТ
Для України найважливішою подією став запуск у січні цього року чергового українського супутника. Зв'язок із українським супутником «Січ-2-30», запущеним 13 січня за допомогою американської ракети-носія, налагоджений, але періодично переривається.
Під час перших найважливіших сеансів сталого зв'язку з українським супутником встановити не вдалося через брак енергії. Стабільності зв'язку завадила низка зовнішніх факторів. «Січ-2-30» повернувся до Сонця так, що на його робочі поверхні потрапляє лише відображення світла із Землі. У той же час пряме сонячне випромінювання або зовсім не потрапляє, або під дуже маленьким кутом, через що супутнику довелося перезавантажитися в автономному режимі. Фахівці сподіваються відновити роботу супутника у штатному режимі вже найближчим часом.
Щоб запускати в космос українські космічні апарати, вчені обговорюють можливість будівництва космодрому на адміністративному кордоні Одеської та Миколаївської областей на узбережжі Чорного моря. Будівництво стратегічного об'єкта вимагатиме узгодження з Туреччиною через ризик падіння другого ступеня ракети-носія на її територію.
