- Гей, чоловіче, вам теодоліта не треба?!
- Теодоліта? Вибачте, але я щось не пригадую, що це таке?
- Як? Ви не знаєте, що таке теодоліт? Ви що - з Місяця впали?! Ви хоч нікому не розказуйте - люди ж будуть сміятися!
- Добре. Ну а... а що із цим теодолітом можна робити?
- Ого, це незамінна річ у побуті і на роботі. Найрізноманітніше використання. Сподіваюсь, ви знаєте, що таке кухонний комбайн?
- Знаю.
- Так ось: теодоліт - це майже те ж саме, тільки набагато краще. Він виконує на вісім операцій більше, аніж комбайн.
- Це добре, і скільки ви за нього хочете?
- Усього двісті гривень!
- Начебто дорогувато...
- Та хіба ж це дорого?! Теодоліт же зовсім новісінький!.. Добре, вам я віддам за сто п`ятдесят, але тільки вам. Ви мені подобаєтесь: у вас дуже розумний і серйозний вигляд. Народ у нас самі знаєте який - почує, що дають теодоліти - налетить, усе хапає, кричить, штовхається. По триста гривень учора брали... А ви гляньте, який він легенький, компактний! Спробуйте! Ну що, легенький?
- Легенький.
- От бачите! Тому що імпортний - остання модель, удосконалена, беріть, не пошкодуєте!
- А може, за сотню віддасте?
- Та ви що, громадянине, знущаєтесь?! Хоча - нехай, де наше не пропадало, давайте гроші!..
"Ух, слава Богу, продав. Ну й намучився я сьогодні! "Що таке теодоліт, для чого він!" А я що - знаю?! Дають - бери! Тим більше, що там усе одно теодоліта нема, коробка ж порожня. Сам теодоліт я ще минулого тижня продав. Ну, а зараз, пора вшиватись!"
