Волонтери, не розслабляючись з початку антитерористичної операції, возять на передову десятки тонн вантажів. Везуть великовантажними фурами і невеличкими «бусами». Як розповідає координатор громадської організації «Народна рада Монастирищенського району» (Черкащина) Руслан Плетінко, зараз, із настанням холодів, для наших бійців актуальною темою стали буржуйки. Волонтери миттю відреагували на запити воїнів, — знайшли фірму, яка безплатно взялася за виготовлення похідних печей. Лише за останні кілька тижнів активісти доправили в зону АТО 43 буржуйки. І це — лише початок. «Ми займаємося волонтерською діяльністю вже 10 місяців — відтоді, як почалися події в Криму. Тоді ми допомагали нашим хлопцям, яких блокували у військових частинах. А з квітня — практично щотижня їздимо на передову, спочатку возили солдатам «броники», каски, обмундирування, харчі, а зараз, враховуючи наближення холодів, зробили акцент на доправлення буржуйок», — каже Плетінко.
На виготовлення буржуйок йде високоякісна сталь, у комплекті півтораметрова димохідна труба, кочерга і совок для вугілля. Нашим солдатам лише залишається поставити піч у намет, підкинути дрівець і — тепло гарантоване.
«Ідея виготовляти буржуйки для солдатів АТО належить засновникові нашого підприємства, — розповідає заступник директора фірми «Енергетика» Денис Праниченко. — Усі витрати на виготовлення йдуть коштом фірми і всі наші співробітники сподіваються, що буржуйки знадобляться хлопцям. Я неодноразово приїжджав у зону АТО і бачив, як солдатам нелегко, особливо зараз, коли настають морози. Ми пліч-о-пліч працюємо з волонтерами з найперших днів АТО, допомагали і бронежилетами, і спальниками, і одягом, і взуттям, і харчами. Я сподіваюся, що все, що відбувається на Сході країни, невдовзі скінчиться, але, запевняю наших солдатів, — ми допомагатимемо їм всім необхідним, відгукуватиметься на їхні прохання до останньої миті, до остаточної нашої перемоги!», — наголошує Праниченко.
Загалом до Нового року активісти планують доправити в зону АТО 150 буржуйок. Везти гуманітарний вантаж на Схід — непросто. Дорога з Черкаської області до Донецька у два кінці — майже 1600 км і практично 30 годин у дорозі. Що ближче на схід, то більше проблем: на деяких заправках відмовляються продавати бензин, побачивши машину з номерами іншого регіону. Тому волонтери пальне на зворотний шлях везуть із собою в каністрах. Дороги — теж не найкрощі — після однієї з поїздок два тижні ремонтували ходову, за власні коти купили зимову гуму.
Але такі «негаразди» не впливають на активність волонтерів. Навпаки. Як наголошує активіст волонтерського руху Руслан Плетінко, з їхньою громадською організацією активно співпрацюють і прості мешканці району, і успішні підприємці. На заклик про допомогу бійцям АТО відгукуються всі і на перший поклик, — ще жодна людина не відмовила волонтерам. Також налагоджено контакти із представниками районної і обласної влади.
«Наша справа на спад не йде, люди постійно телефонують і запитують, чим можуть допомогти», — ділитися Плетінко. — І завдяки патріотам і небайдужим людям, ми узяли такий темп, що кожного тижня наш «бус» виїжджає в зону АТО з гуманітарним вантажем. Минулого разу поїхали навіть двома машинами — на одній везли буржуйки, а другу завантажили бушлатами, флісовими рукавичками і вовняними балаклавами, харчами. Привезли і тонну питної води — тут із цим проблема. Також комплектуємо адресні посилки, наприклад, просять солдати непромокальні костюми чи термоси, ми оперативно їх знаходимо і доправляємо на блокпости. Одне слово, прагнемо забезпечити наших хлопців по всіх позиціях — і речами, і водою, і харчами, і теплом від буржуйок».
